Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-ц/778/301/13 Головуючий у 1 інстанції: Суркова В.П.
Суддя-доповідач: Бабак А.М.
23 січня 2013 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
Полякова О.З.
При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2012 року
у справі за заявою ОСОБА_3, заінтересована особа: ОСОБА_4 про поворот виконання рішення, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою заінтересована особа: ОСОБА_4 про поворот виконання рішення.
В заяві зазначав, що 22.07.2004 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення, яким визнано ідеальну частку ОСОБА_4 на 17/50 частин житлового будинку АДРЕСА_1, виділено в натурі частину будинку та прилеглої земельної ділянки, визнано за ОСОБА_3 право власності на 17/50 частин житлового будинку, в рахунок погашення боргу в порядку виконання рішення, зобов'язано ОП ЗМБТІ зареєструвати за ОСОБА_3 вказану частину житлового будинку. 23.08.2004 року рішення набуло законної сили. На підставі цього рішення ОСОБА_3 зареєстрував за собою в ОП ЗМБТІ право власності на 17/50 частин вказаного будинку. В момент переходу права власності на частину будинку від ОСОБА_4 до ОСОБА_3 її заборгованість за виконавчими документами перед ОСОБА_3, виданими на підставі рішень Комунарського районного суду м. Запоріжжя було погашено. Виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5510,00 грн. були закінчені. Фактично рішення суду було виконано сторонами.
Однак, 01.12.2005 року ухвалою апеляційного суду Запорізької області рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2004 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2008 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виділення частки боржника із спільної дольової власності та визначення права власності на 17/50 часток житлового будинку залишено без розгляду.
В період оскарження рішення суду ОСОБА_3 розпорядився частиною будинку та передав його за мировою угодою ОСОБА_6, яка зареєструвала за собою право власності на об'єкт нерухомості. В подальшому частина будинку була відчужена ОСОБА_6 третім особам.
Рішенням Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 06.12.2011 року, позов ОСОБА_4 задоволено, витребувано від ОСОБА_7 17/100 частин житлового будинку на користь ОСОБА_4 На підставі цього рішення ТОВ «ЗМБТІ»скасовано запис про реєстрацію права власності на 17/50 частин житлового будинку, який був вчинений за ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в рівних частках, згідно договору купівлі-продажу та 20.04.2012 року поновлено запис про реєстрацію права власності на 17/50 частин житлового будинку за ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу.
Таким чином, ОСОБА_4 повернула у свою власність майно, яке було передано ОСОБА_3, але вона не повернула ОСОБА_3 5510 грн. заборгованості. Виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 5510 грн., було закінчено у зв'язку з повним його виконанням. Стягнути знову грошові кошти ОСОБА_3 не має законної можливості, тому що Шевченківським судом не було здійснено поворот виконання рішення.
З урахуванням того, що права ОСОБА_3 порушені, не визнаються відповідачем та підлягають поновленню, просив поновити строк для подачі заяви про поворот виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.07.2004 року, допустити поворот виконання цього рішення та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 5510,00 грн., заборгованості за виконавчими документами та видати виконавчий лист.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2012 року відмовлено ОСОБА_3 у поновленні строку для подачі заяви про поворот виконання рішення.
Заява ОСОБА_3 про поворот виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 липня 2004 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення частки боржника із сумісної дольової власності та визнання права власності на 17/50 частин жилого будинку залишена без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм процесуального права, оскільки судом не було надано належної оцінки його доводам та доказам, які підтверджують поважність причин пропуску строку для звернення із заявою про поворот виконання рішення суду, що призвело до порушення його процесуального права. З урахування зазначеного, просить ухвалу суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції у іншому складі суду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Постановляючи ухвалу, суд дійшов висновку про те, що заявник пропустив строк звернення до суду і підстави для його поновлення відсутні, тому залишив заяву ОСОБА_3 без розгляду.
Проте з таким висновку суду погодитися не можна.
Звертаючись до суду заявник просив поновити йому строк звернення до суду, посилаючись на те, що про порушення свого права йому стало відомо лише після того, як ОСОБА_4 поновила реєстрацію права власності на 17/50 частин будинку за собою і про це йому стало відомо із заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 23.05.2012 року, яку він отримав 06.09.2012 року (а.с.3).
Суд належним чином не перевірив доводи заявника щодо поновлення строку на подачу заяви, чи взагалі ним пропущено строк звернення до суду та передчасно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Поза увагою суду залишалася і та обставина,що в силу ст. 381 ЦПК України заява про поворот виконання рішення суду може бути подана в межах позовної давності, перебіг якої починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261) ЦК України.
Крім того, відмовивши у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду суд не мав права залишати заяву без розгляду, оскільки даний строк є спеціальним, передбачений ст. 381 ЦПК України і має відсилання на межі строку позовної давності. Правила обчислення, застосування та наслідків спливу строку позовної давності визначені ст. ст. 256-269 ЦК України. Вирішення заяви в разі відсутності обставин поважності пропуску строку позовної давності має наслідком відмову в задоволенні заяви, а не залишення її без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, суддею порушено порядок встановлений для його вирішення, тому ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції на підставі п. 3 ст. 312 ЦПК України для вирішення питання про поважність причин пропуску строку в межах позовної давності, вирішення питання про поновлення строку для подачі заяви про поворот виконання рішення суду та прийняття рішення по суті заяви.
Клопотання апелянта про розгляд справи в іншому складі суду не може бути задоволено, оскільки в силу ст. 21 ЦПК України постановлення ухвали про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку та залишення заяви без розгляду не виключає можливість повторної участі судді у розгляді справи.
Керуючись ст. 307,312,313,315,317 ЦПК України, колегія суддів-,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 листопада 2012 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про поновлення строку для подачі заяви про поворот виконання рішення суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: