Справа № 0408/6906/12 22-ц/774/249/К/13
Справа № 408/6906/12 Головуючий в першій інстанції
Провадження № 22-ц/774/249/К/13 суддя Тимошенко Т.І.
Категорія - 34 ( ІІІ ) Суддя-доповідач -Турік В.П.
Іменем України
22 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Турік В.П.
суддів - Остапенко В.О., Зубакової В.П.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної події.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
відповідач ОСОБА_2,
позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4, -
У вересні 2012 року ОСОБА_3, діючи як законний представник неповнолітнього ОСОБА_5, звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 05.06.2012р. водій ОСОБА_2, який керував автомобілем «Шевроле Авео», д.з. НОМЕР_1, на пішохідному переході проїзної частини проспекту Металургів у м.Кривому Розі, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який є сином позивача.
З урахуванням викладеного, просила стягнути з відповідача витрати на лікування неповнолітнього ОСОБА_5 у загальному розмірі 722 грн. та на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., а також витрати на правову допомогу згідно квитанції юридичної консультації.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 30 000 грн., а також витрати по справі: затрати на оплату послуг адвоката 400 грн.
В інших вимогах відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 300,00 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про зміну рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи. Зокрема, судом не враховано, що неповнолітній син позивача був виписаний з лікарні на наступний день після ДТП та до тяжких тілесних ушкоджень, отриманих ним внаслідок ДТП, віднесено лише перелом основної фаланги 1-го пальця правої кисті, та позивачем не доведено тривалості вимушених змін та обмежень у звичайному образі життя сина.
Крім того, після ДТП відповідач передав позивачці кошти на придбання ліків, продуктів харчування і на реабілітацію хворого сина в загальній сумі 3 890 грн., а стягнення з нього моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. порушує принцип справедливості, оскільки він є пенсіонером за віком та отримує пенсію у сумі 2 000 грн., а тому просить суд визначити розмір моральної шкоди у сумі 5 000 грн.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на юридичну допомогу у розмірі 400 грн. та в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди не оскаржується.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів заявлених позовних вимог та апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.06.2012 року приблизно об 11 год. 10 хв. на пішохідному переході проїзної частини проспекту Металургів у м.Кривому Розі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Шевроле Авео», д.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, який допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, що призвело до отримання останнім тілесних ушкоджень у вигляді: закритого перелому основної фаланги 1-го пальця правої кисті, забій обличчя, правої верхньої та обох нижніх кінцівок, які згідно висновку судової-медичної експертизи №1304 від 27.06.2012 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалості ушкодження здоров'я.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля «Шевроле Авео»ОСОБА_2 внаслідок порушення останнім п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, що було встановлено Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу при постановленні вироку від 20.08.2012 року по кримінальній справі у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст. 286 КК України, яким останнього визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі з випробувальним терміном на один рік (а.с. 5-7).
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача обґрунтовані, так як неправомірними діями ОСОБА_2 їй та її неповнолітньому сину ОСОБА_5 завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 1167 України відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо покладення відповідальності з відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, позивачеві ОСОБА_3 на ОСОБА_2 відповідає закону.
Однак, рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 підлягає зміні, оскільки суд першої інстанції в порушення вимог п.1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Під моральною шкодою розуміються витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я (роз'яснення Пленуму Верховного Суду України дані у п.3 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995р.).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Відповідач, не заперечуючи факт заподіяння ним позивачу ОСОБА_3 моральної шкоди, в суді апеляційної інстанції зазначив, що, на його думку, справедливим буде визначити розмір моральної шкоди у сумі 5 000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово надавав ОСОБА_3 матеріальну допомогу на лікування, придбання продуктів харчування та реабілітацію не повнолітнього ОСОБА_5, всього допомоги надано на суму 3 890 грн. у період з 07.06.2012р. по 07.08.2012р. (а.с. 19-21), що свідчить про його намір допомогти пом'якшити наслідки травмування неповнолітньої дитини під час ДТП.
Враховуючи всі обставини справи, характер і обсяг фізичних і душевних страждань позивача та виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості суд визначає за необхідне зменшити розмір стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди з 30 000,00 грн. до 10 000,00 грн.
За правилом ч.3 ст. 88 ЦПК якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно частини п'ятої цієї статті якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат, у зв'язку з чим розмір судового збору, стягнутого з відповідача на користь держави, підлягає зменшенню з 300 грн. до 100 грн.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні на підставі п. 1 ч.1 ст. 309 ЦПК України в зв'язку з неповним з'ясуванням обставини, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 10 грудня 2012 року в частині стягнутої з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди змінити, зменшивши суму моральної шкоди з 30 000,00 (тридцяти тисяч) гривень до 10 000 (десяти тисяч) гривень.
Зменшити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави, з 300 гривень до 100 ( ста) гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: