Ухвала від 15.01.2013 по справі 2а-2029/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2029/11 Головуючий у 1-й інстанції: Заріцький С.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

УХВАЛА

Іменем України

15 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 14.06.2011 року звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ у Вишгородському районі Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.02.2011 року.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 17.06.2011 року зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити додаткову пенсію та доплату до пенсії з 01.02.2011 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням, та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

У відповідності до вимог ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону позивачу додаткова пенсія та доплата до пенсії виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року та ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що Закон має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року та ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, ст. 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області -залишити без задоволення.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 17.06.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.І. Горбань

Судді: Г.В. Земляна

Є.О.Сорочко

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.

Попередній документ
28784772
Наступний документ
28784774
Інформація про рішення:
№ рішення: 28784773
№ справи: 2а-2029/11
Дата рішення: 15.01.2013
Дата публікації: 24.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: