83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
21.11.06 р. Справа № 11/213пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота
при секретарі судового засіданні Єрохіної В.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Колективного сільськогосподарського підприємства “Новоазовський» м.Новоазовськ
третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Державна податкова інспекція у Новоазовському районі м.Новоазовськ
третя особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 2.Новоазовська районна державна адміністрація м.Новоазовськ
до відповідача: Крестьянського фермерського господарства “Азовчанка» село Порохня, Новоазовський район
про визнання недійсним договору від 29.12.2001р. та застосування двосторонньої реституції
За участю представників сторін :
Від позивача: Турченко Є.І. - за довіреністю
Від відповідача: Грицай І.Н. - за довіреністю, Колосов Р.В. - за довіреністю
Від третіх осіб: 1. Попов А.В. - за довіреністю
2. Підгірний А.А. - за довіреністю
У судовому засіданні була оголошена перерва
з 09.11.2006р. по 21.11.06р. згідно ст.77
Господарського процесуального кодексу України.
Позивач, Колективне сільськогосподарське підприємство “Новоазовський» м.Новоазовськ, звернувся до господарського суду з вимогою до відповідача, Крестьянського фермерського господарства “Азовчанка» село Порохня, Новоазовський район, про визнання недійсним договору від 29.12.2001р. та застосування двосторонньої реституції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору б/н від 29.12.2001р., копію листа Новоазовської податкової інспекції, копію документа, який підтверджує повноваження ліквідатора, копію договору на юридичні послуги.
Відповідач надав до суду відзив від 03.08.2006р. та просить перенести слухання справи, залучити до участі у справі в якості третьої особи Новоазовську МДПІ та відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі спливу строку позовної давності. Суд розглянув відзив та задовольнив щодо залучення до участі у справі третьої особи: ухвалою від 04.08.2006р. суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - 1. Новоазовську міжрайонну державну податкову інспекцію Донецької області м.Новоазовськ та 2. Новоазовську районну державну адміністрацію м.Новоазовськ.
Від третьої особи-1 надійшло клопотання від 23.08.06р. за № 2931/8/ю-013 про заміну Новоазовської МДПІ на правонаступника Державну податкову інспекцію у Новоазовську районі м.Новоазовськ. Суд розглянув клопотання та задовольнив: замінив третю особу-1 Новоазовську міжрайонну державну податкову інспекцію Донецької області м.Новоазовськ на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Новоазовському районі м.Новоазовськ.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні складений протокол, який долучено до матеріалів справи.
У відповідності до пп.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Справа слуханням була відкладена, згідно ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 29.12.2001р. між Колективним сільськогосподарським підприємством “Новоазовський» м.Новоазовськ та Крестьянським фермерським господарством “Азовчанка» село Порохня, Новоазовського району укладений договір «Передачи долгового имущества КСП “Новоазовский» КФХ “Азовчанка».
Відповідно до п.1.1 договору предметом є - «КСП “Новоазовский» обязуется передать в счет погашения задолженности по заработной плате, налогам и кредиторам в собственность КФХ “Азовчанка» часть долгового имущества (здание столовой с оборудованием, админ.здание) в соответствии с решением комиссии по реформированию КСП “Новоазовский», а КФХ “Азовчанка» обязуется принять долговое обязательство». На загальну суму 168639,46грн.
На момент розгляду справи не надано доказів, що вищевказане рішення визнано неправомірним.
Таким чином, за приписом п.6 ч.2 ст.4 Цивільного кодексу УРСР внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання цивільно-правових наслідків, між позивачем та відповідачем виникли цивільні правовідносини.
За твердженням позивача, сторони не мали права укладати договір від 29.12.2001р., фактично не виконали зобов'язання щодо умов договору всупереч ст.ст.161, 165 Цивільного кодексу УРСР.
Позивач у позовній заяві зазначив, що була здійснена заміна боржника по зобов'язанням перед працівниками позивача та Державною податковою інспекцією. Позивач не скористався своїм правом, згідно вимог ст.ст.22, п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.
Із матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Новоазовському районі отримано коштів на загальну суму 27117грн., які перераховано КФХ “Азовчанка» по сплаті заборгованості по КСП “Новоазовский», відповідно до платіжних доручень, зазначених у листі № 540/10/19-013 від 31.01.05р. (арк.спр.23), це майже вся сума за договором (з податків 27559,46грн.).
Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечує, посилаючись на пропущення позивачем строку, встановленого для звернення до суду за захистом порушеного права.
Суд приймає до уваги твердження відповідача щодо пропущення позивачем встановленого строку позовної давності та вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, з огляду на таке:
В ст.71 Цивільного кодексу УРСР та ст.257 Цивільного кодексу України встановлений загальний строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (позовна давність), у три роки.
За змістом ст.76 Цивільного кодексу УРСР перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як встановлено судом, позивач не надав доказів, у розумінні ст.ст.33, 36 Господарського процесуального кодексу України, саме з яких причин пропущено строки позовної давності для захисту порушеного права, в тому числі і податковою інспекцією і працівниками позивача.
Господарським судом Донецької області 02.08.05р. була порушена справа про банкрутство позивача. Постановою господарського суду від 11.08.2005р. його визнано банкрутом. Платежі до податкової інспекції надходили у період з 04.02.02р. по 19.08.02р.
Щодо захисту прав працівників позивача, то відповідно до ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи:
- у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів;
- справи про банкрутство;
- справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
Тому суд вказані твердження позивача про порушення права податкової інспекції та працівників позивача, призначення ліквідатора, посилання на ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України та те, що не настав строк виконання зобов'язань, до уваги не приймає.
Таким чином, виходячи з того, що позовна заява направлена до суду 21.06.2006р. (згідно квітанціїї), судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений ст.71 Цивільного кодексу УРСР та ст.257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності.
Відповідно до ст.79 Цивільного кодексу УРСР та п.2 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторонами повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарсь-кий суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За висновками суду, позивачем всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які є поважними для пропущення строку позовної давності, не доведено.
Згідно із ст.80 Цивільного кодексу УРСР та п.4 ст.267 Цивільного кодексу України закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позовних вимогах.
При цьому, поважних обставин, які можуть вважатися підставою для відновлення пропущеного строку позовної давності, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи, що позивачем пропущено встановлений строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права, вимоги підлягають залишенню без задоволення.
Позивачем у позовній заяві просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та р/р Відповідача, посилаючись на ухилення відповідача від виконання рішення суду.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.
Суд розглянув клопотання позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Позивачем не надано доказів унеможливлення виконання рішення суду.
Витрати по оплаті адвоката в сумі 10000,00грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить послуги адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались.
Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України “Про адвокатуру».
Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіл судових витрат розподіляється між сторонами, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.п.2, 3, 4 частини ст.129 Конституції України, ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
У задоволенні позову - відмовити.
У судовому засіданні, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 27.11.2006р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя Чернота Л.Ф.
Надруковано 5 примірників:
позивачу - 1
відповідачу - 1
третім особам -2
у справу № 11/213пд