Справа № 2270/6338/12
Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
16 січня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Сторчака В. Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка Віталія Олександровича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка Віталія Олександровича про визнання рішення протиправним та зобов'язання надати запитувану інформацію, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка Віталія Олександровича у якому просить визнати протиправною відмову в задоволенні запиту на інформацію від 23.07.2012 року та зобов'язати надати запитувану інформацію відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Мотивуючи позовні вимоги заявник посилався на порушення відповідачем п.4 ст.22 Закону України "Про доступ до публічної інформації"13 січня 2011 року N 2939-VI (надалі - Закону N 2939-VI), яке полягало у безпідставній відмові у наданні позивачу інформації та копій відповідних документів на запит на інформацію від 23.07.2012 року з приводу надання інформації щодо використання бюджетних коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, їх використання та списання в розрізі транспортних засобів які рахуються в відділі освіти, позашкільних навчальних закладах I-II ступенів та навчальних закладах I-III ступенів.
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 17.10.2012 року вказаний позов задовольнив частково, а саме визнав протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка Віталія Олександровича щодо ненадання інформації за запитом ОСОБА_3 від 23.07.2012 року та зобов'язав відповідача надати інформацію на запит від 23.07.2012 року відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник наголошує, що всупереч висновкам суду першої інстанції, відповідач не відмовлявся надати позивачеві запитувану інформацію, натомість у відповіді за №790 від 27.07.2012 року на запит ОСОБА_3 запропонував останньому прибути в приміщення Віньковецької райдержадміністрації для ознайомлення з документами та виготовлення відповідних копій.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 23.07.2012 року звернувся до в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка В.О. з запитом щодо надання інформації про використання бюджетних коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, їх використання та списання в розрізі транспортних засобів які рахуються в відділі освіти, позашкільних навчальних закладах I-II ступенів та навчальних закладах I-III ступенів за період 2011р., та надання належним чином завірених копій підтверджуючих документів.
Листом за №790 від 27.07.2012 року, відповідач на підставі п.2 ст.21 Закону N 2939-VI запропонував позивачу у зв'язку з великим обсягом виготовлення копій і відсутність бюджетних коштів на вказані цілі для ознайомлення з документами прибути в приміщення Віньковецької райдержадміністрації.
Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, ОСОБА_3 звернувся до суду з метою їх оскарження, визнання бездіяльності в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка Віталія Олександровича протиправною та зобов'язання останнього вчинити дії.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та частково задовольняючи позов, виходив з того, що всупереч вимогам Закону N 2939-VI відповідач не надав позивачеві інформацію про використання бюджетних коштів на придбання паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, їх використання та списання в розрізі транспортних засобів які рахуються в відділі освіти, позашкільних навчальних закладах I-II ступенів та навчальних закладах I-III ступенів за період 2011р. та не виготовив копії відповідних документів.
Проте до зазначених висновків суду першої інстанції, колегія суддів ставиться критично, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
В силу частини 2 статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію".
За правилами статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
У відповідності до частин 1, 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (частина 2 статті 20 Закону України "Про інформацію" ).
При цьому, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Згідно із статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" № 2939-VІ від 13 січня 2011 року публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Розпорядники інформації визначені у статті 13 вищеназваного Закону.
В силу ч.1 ст.14 Закону N 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані зокрема: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення (п.1); визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо (п.4); надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п.6).
В силу частини 2 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
За змістом ч.1 ст.20 Закону N 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як досліджено зі змісту інформаційного запиту ОСОБА_3 від 23.07.2012 року, останній стосувався відомостей щодо надання інформації про використання бюджетних коштів на придбання паливно-мастильних матеріалі, запасних частин, їх використання та списання в розрізі транспортних засобів РДА за період з 2011 року по теперішній час, із проханням надати вказану інформацію разом із належним чином завіреними копіями відповідних підтверджуючих документів.
У відповідь на запит, апелянт листом за №790 від 27.07.2012 року на підставі п.2 ст.21 Закону N 2939-VI запропонував позивачу для ознайомлення з документами прибути в приміщення Віньковецької райдержадміністрації, мотивуючи дану відповідь великим обсягом копій, що потребують виготовлення та відсутністю бюджетних коштів на вказані цілі
В розрізі наведених правових положень та встановлених під час апеляційного розгляду обставин справи, колегія суддів ставиться критично до висновків суду першої інстанції в частині визнання неправомірною бездіяльності апелянта, оскільки за результатами розгляду запиту від 23.07.2012 року позивачу була надана відповідь, відтак відповідачем були вчинені дії передбачені ч.1 ст.20 Закону N 2939-VI.
Водночас, пунктом 3 статті 22 Закону №2939-VI, закріплено право розпорядника відмовити в задоволенні запиту, однак, лише у разі, якщо... особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком.... .
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Аналізуючи наведені правові норми, судова колегія приходить до висновку, що на законодавчому рівні закріплено обов'язок розпорядника інформації у будь-якому разі надати відповідь на запит, разом з тим зазначена відповідь не обов'язково повинна містити запитувану інформацію.
Як встановлено з матеріалів справи, апелянт не відмовлявся надати позивачеві запитувану інформацію, натомість у відповіді за №790 від 27.07.2012 року на запит позивача запропонував останньому прибути в приміщення Віньковецької райдержадміністрації для ознайомлення з документами, через їх значний обсяг та відсутність бюджетних коштів на вказані цілі.
При цьому, як встановлено під час апеляційного розгляду, позивачем при подачі запиту на інформацію, не було оплачено передбачені статтею 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови
Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.
Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка Віталія Олександровича задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до в.о. начальника відділу освіти Віньковецької районної державної адміністрації Арсенюка Віталія Олександровича про визнання рішення протиправним та зобов'язання надати запитувану інформацію, - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П.
Сторчак В. Ю.