Справа: № 2-а-194/12 Головуючий у 1-й інстанції: Степанова О.С.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
"15" січня 2013 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Глущенко Я.Б.,
суддів: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, ОСОБА_3 про скасування рішення суб'єкта владних повноважень про надання дозволу на розміщення магазину, за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 14 вересня 2012 року у -
14 вересня 2012 року ОСОБА_2 звернувся у суд із адміністративним позовом до Виконавчого комітету Обухівської міської ради та ОСОБА_3, в якому просив скасувати рішення про надання дозволу на встановлення магазину та заборону здійснення певних дії. У прохальній частині позову ОСОБА_2 заявив клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14 вересня 2012 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. До розгляду справи по суті зупинено дію рішення виконавчого комітету Обухівської міської ради, яким надано дозвіл на розміщення магазину (скляний павільйон коричневого кольору) на площі між Обухівським районним судом Київської області та середньою школою № 1 м. Обухова біля кіоску з продажу преси та зупинкою громадського транспорту; заборонено приватному підприємцю ОСОБА_3, або іншій особі, у володінні, користуванні, або власності якої перебуває вищезазначений магазин здійснювати будь-які дії, пов'язані з діяльністю вказаного магазину, зокрема: продовжувати будівництво та встановлення магазину, здійснення торгівлі в магазині та інші дії, пов'язані з його діяльністю.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду -скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, виходячи з наступного.
Так, приймаючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття відповідних заходів може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що рішенням виконавчого комітету Обухівської міської ради №883 від 07.08.2012 року надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Кегичівське»на встановлення тимчасового торгового павільйону по продажу хлібо-булочної та кулінарної продукції площею 30 м2 в районі зупинки «Центр»в напрямку міста Київ.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та клопотанням про забезпечення позову.
Письмовою заявою від 01.11.2012 року ОСОБА_2 відкликав свою позовну заяву.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 01 листопада 2012 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Обухівської міської ради та ОСОБА_3 про скасування рішення про надання дозволу на встановлення магазину та заборону здійснення певних дій залишено без розгляду. Заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 14.09.2012 року по даній справі скасовано.
Кодексом адміністративного судочинства у статті 117 передбачена можливість забезпечення адміністративного позову. Ця стаття визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі. Зміст частини 1 вказаної правової норми викладено наступним чином: «Суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень».
Відтак, для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов'язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із нижчевказаних обставин:
1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;
2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;
3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;
4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи невизначеність остаточного рішення за наслідками розгляду адміністративного позову, на думку колегії суддів, при розгляді клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Колегія суддів зазначає, що застосування таких заходів є виправданим лише у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення суду, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чого у даному випадку не вбачається.
Окрім того, колегія суддів наголошує, що право на судовий захист, гарантоване Конституцією України (ст. 55), закріплене ст. 6 КАС України, має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Колегією суддів встановлено відсутність достатніх обґрунтувань необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, оскільки не вбачається потенційної загрози порушенню прав, свобод та інтересів позивача оспорюваним рішенням суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій неправильно застосував приписи ст. ст. 117, 118 КАС України.
У свою чергу скасування судом заходів забезпечення позову, вжитих ним раніше ухвалою про забезпечення такого, не позбавляє цю ухвалу законної сили та статусу процесуального акта, який може бути предметом оскарження. Тим більше, що вжиті судом заходи мали правові наслідки.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є достатніми для скасування ухвали про забезпечення позову ОСОБА_2
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 6, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду та постановляє нове рішення, якщо встановить недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 195, 197, 199, 202, 206, 212, 254, КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 14 вересня 2012 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддяО.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М