Справа №1490/5814/12 10.01.2013 10.01.2013 10.01.2013
Справа № 22ц/784/214/2013 Головуючий у першій інстанції: Стрєльніков Д.В.
Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.
10 січня 2013 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В.,
Шаманської Н.О.,
при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,
за участі боржника ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за апеляційною скаргою
ОСОБА_4
на ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2012 року
за заявою
начальника відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції (далі - ВДВС Миколаївського РУЮ) про встановлення способу та порядку виконання рішення,
В жовтні 2012 року начальник ВДВС Миколаївського РУЮ звернувся із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду.
Заявник зазначав, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 лютого 2011 року, зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку прилеглу до квартири АДРЕСА_1, демонтувавши за свій рахунок огорожу, яка перекриває проїзд дороги, що з'єднує вул. Миру і вул. Нову в с. Радсад Миколаївського району Миколаївської області; прибудовані до квартири АДРЕСА_1 самочинну нежитлову прибудову за літ. А-1 площею 13 м. кв. разом з самочинно добудованим майданчиком завширшки приблизно 3 метри.
Дане рішення набрало законної сили та 23 березня 2011 року були видані виконавчі листи, які спрямовані на примусове виконання до ВДВС Миколаївського РУЮ.
Посилаючись на те, що боржники рішення суду самостійно не виконують та будівлі за свій рахунок не демонтують, начальник ВДВС Миколаївського РУЮ просив суд встановити спосіб та порядок виконання вказаного рішення шляхом організації державним виконавцем проведення виконавчих дій відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2012 року заява ВДВС Миколаївського РУЮ задоволена. Постановлено встановити спосіб виконання вказаного рішення суду згідно якого в разі невиконання без поважних причин рішення самостійно боржниками ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а саме демонтувати за свій рахунок спірну огорожу та будівлі, державний виконавець має приступити до його виконання відповідно до повноважень, наданих йому згідно ст. 75 ч. 2 абз. 2 Закону України «Про виконавче провадження».
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність вказаної ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування дійсних обставин справи, просила її скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2010 року зобов'язано ОСОБА_4 та ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку прилеглу до квартири АДРЕСА_1, демонтувавши за свій рахунок відповідну огорожу та будівлі.
31 березня 2011 року по даній справі відкрито виконавче провадження.
Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення, якщо його не було встановлено в судовому рішенні, лише у виняткових випадках та за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення.
Разом з тим, задовольняючи заяву та надавши державному виконавцю дозвіл приступити до виконання судового рішення відповідно до повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції вважав, що такі дії є встановленням способу виконання судового рішення.
Такого висновку суд дійшов без встановлення обставин, передбачених ст. 373 ЦПК України та без з'ясування які конкретно повноваження необхідні державному виконавцю та можуть надаватись тільки судом для виконання судових рішень.
До того ж, вказана заява державного виконавця розглянута з порушенням порядку, передбаченого ст. 373 ЦПК України, оскільки суд встановив спосіб виконання рішення у відсутності боржників, не маючи даних про те, що їм було повідомлено у встановленому законом порядку про час та місце судового розгляду.
В зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, а справа направленню на новий розгляд до того ж суду.
При новому розгляді суду необхідно звернути увагу на викладене, уточнити вимоги державного виконавця та з'ясувати які обставини утруднюють виконання відповідного рішення, а також які повноваження можуть бути надані судом державному виконавцю для його виконання.
Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Миколаївського районного суду Миколаївської області від 12 листопада 2012 року скасувати, а справу повернути на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: