Справа № 1325/1462/2012 2/458/34/2013
22 січня 2013 року суддя Турківського районного суду Львівської області Строна Т.Г., розглянувши в м.Турці позовну заяву ОСОБА_1 до Боринської комунальної міської лікарні Турківського району Львівської області, третя особа головний лікар Боринської комунальної міської лікарні Вереницький С.Ю., про визнання переведення незаконним, поновлення на роботі, відшкодування втрачених доходів та стягнення різниці і заробітку,
встановила:
18 грудня 2012 року до суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_1.
Посилалася на те, що із 17.01.2001 року по 16.01.2012 року вона працювала на посаді медичної сестри інфекційного відділення Боринської комунальної міської лікарні Турківського району.
!7.01.2012 року її було без її згоди протиправно переведено на нижчеоплачувану посаду медичної сестри стоматологічного кабінету.
З наказом про переведення її ніхто не ознайомлював, в трудовій книжці не зазначено правову підставу для такого переведення.
03.11.2012 року вона оскаржила своє переведення у комісію по трудових спорах, відповіді не отримала.
До жовтня 2012 року вона вважала, що її перевели на посаду медичної сестри стоматології тимчасово. Узнавши, що її перевели на постійній основі, звернулася до суду. Оскільки наказу про її переведення їй ніхто не видавав, виконання нею роботи медсестри стоматології вона вважала тимчасовим переведенням, вважає, що строки позовної давності нею пропущені із поважних причин. Комісією по трудових спорах її заяву розглянуто не було, і не поновлені відповідні строки.
Також із січня 2010 року по травень 2011 року вона отримувала заробітну плату із заниженим нарахуванням дплати за вислугу років (слід було нараховувати 30 % - трудовий стаж більше 30 років, а нараховувалося значено менше, бо не включено в стаж роботу в дошкільній установі комунальної форми власності більше 16 років -Боринському яслах-садку відділу освіти Турківської РДА, який шумується і включається у вислугу років для нарахування надбавки за вислугу років та призначення пенсії за вислугу років), чим порушено вимоги Постанови КМ України № 1418 від 29.12.2009 року, згідно якої має включатися і сумуватися стаж роботи в системі охорони здоров'я, освіти та соціального захисту установ державної та комунальної форм власності.
З травня по вересень 2011 року їй не включено доплату за вислугу років та за вищу кваліфікаційну категорію, занижено гірські та за шкідливість через зменшення посадового окладу.
Із жовтня 2011 року по 16.01.2012 року їй виплачувався посадовий оклад по 6-му розряду, а не по 9-му, без врахування будь-яких надбавок та доплат відповідно до чинного законодавства.
Із 17.01.2012 року їй виплачується лише посадовий оклад медичної сестри по 6-му розряду замість по 9-му розряду, без врахування кваліфікаційної категорії та стажу.
Відповідно їй занижено нарахування та виплату щорічних відпускних
Також маючи спеціалізацію «сестринська справа», її протиправно позбавляли матеріальної допомоги при відпустках в 2011-2012 роках, а відмову в наданні допомоги в наказах по установі при наданні чергових відпусток зовсім не обґрунтовували, і її не ознайомлювали.
Загальна сума недоотриманої нею заробітної плати, відпускних, матеріальної допомоги та доплат становить за січень 2010 року-жовтень 2012 року 17880 гривень 38 коп.
Оскільки до моменту її переведення після 16.01.2012 року вона отримувала середню заробітну плату в значно вищому розмірі -2648 гривень 26 коп. в залежності від відпрацьованого часу, а на даний час заробітна плата могла бути ще вища у зв'язку із підвищенням окладу, а на момент звернення до суду вона становила в межах 1400-1500 гривень, то різницю в заробітку за кожний місяць недоплати, що склала на день звернення в суд в загальній сумі 8489 гривень 48 коп., вважає, що цю суму слід стягнути із відповідача.
Твердить, що головний бухгалтер ОСОБА_3 та бухгалтер по заробітній платі ОСОБА_4 за вказівками головного лікаря Вереницького С.Ю. протиправно і одноосібно анулювали рішення колегіальних органів про присвоєння кваліфікаційних категорій і спеціалізації та ігнорували законодавчі, нормативні та інструктивні матеріали щодо виплат надбавок за вислугу років, позбавили її також допомоги на оздоровлення з видачею наказів по установі. Із наказами її не ознайомлювали. Також вона втратила частину відпускних.
Також нею втрачені суми компенсації по ненарахованій та невиплаченій сумі зарплати, надбавок, відпускних та допомог на оздоровлення в зазначених вище періодах. Загальна сума втрачних компенсацій за несвоєчасно нараховану та виплачену зарплату в занижених розмірах склала 197 гривень 13 коп.
Вважає, що право на всі належні їй виплати у неї настало ще в червні 2008 року, коли їй було присвоєно спеціалізацію «Сестринська справа». До цього часу вона мала право працювати в інфекційному відділі та палаті новонароджених.
Стверджує, що протягом 2011 року бухгалтер ОСОБА_4 переробляла графіки роботи, не надаючи їй замін на час тимчасово відсутніх працівників.
Її також позбавили права пройти курси підвищення кваліфікації.
Вважає, що протягом останніх трьох років зазнала ззнущань, різного роду скандалів, наклепів, диких криків на всю лікарню, принижень, внаслідок чого вона фактично позбавилася здоров'я, втратила більше 10 років життя, ночами засинає лише на 1-2 години, і лише тоді, як впаде від утоми, а тому вона має право на відшкодування моральних збитків. Крім того, стверджує, що витратила багато коштів на виїзди в м.Львів, м.Самбір для одержання консультацій, висновків експертиз, висилку рекомендованих листів із зворотним повідомленням, оскільки відповіді на звичайні листи їй не надавали. Вважає, що зазнала душевних страждань через незаконні дії посадових осіб відповідача, значні щомісячні матеріальні втрати, а тому завдану моральну шкоду оцінює в сорок тисяч гривень.
Просила суд:
-поновити строк позовної давності,
-визнати незаконним переведення її з посади медсестри інфекційного відділу Боринської комунальної міської лікарні на посаду медсестри стоматологічного кабінету та поновити її на посаді,
-стягнути із відповідача на її користь 8489 гривень 26 коп. недоотриману різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи із 17.01.2012 року по 31.10.2012року,
-стягнути із відповідача на її користь недоотриману суму заробітної плати, надбавок, відпускних, матеріальної допомоги за період із 01.01.2010 року в сумі 17880 гривень 38 коп. та компенсацію за несвоєчасну виплату сум доходів -197 гривень 13 коп.,
-стягнути із відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 40 000 гривень,
-провести розрахунки повного нарахування заробітної плати та відшкодування втраченої середньої заробітної плати із 01 листопада по день винесення рішення,
-забезпечити негайне проходження курсів підвищення кваліфікації за рахунок коштів установи,
-притягнути винних осіб до відповідальності у відповідності із чинним законодавством.
Ухвалою судді від 24.12.2012 року позивачці було надано термін для усунення недоліків позовної заяви.
На вимогу ухвали судді від 24.12.2012 року позивачка 17.01.2013 року подала до суду заяву, в якій уточнила свої позовні вимоги і на даний час просить суд:
1) поновити строк позовної давності звернення до суду щодо незаконного переведення її з посади медсестри інфекційного відділу;
2) визнати незаконним переведення її з посади медсестри інфекційного відділу Боринської комунальної міської лікарні на посаду медсестри стоматологічного кабінету та поновити її на посаді,
3) поновити її на посаді медичної сестри інфекційного відділу Боринської комунальної міської лікарні;
4) стягнути із відповідача на її користь 10278 гривень 89 коп. - недоотриману різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи із січня 2010 року по грудень 2012 року,
5) стягнути із відповідача на її користь недоотриману суму заробітної плати, надбавок, відпускних, матеріальної допомоги за період із 01.01.2010 року в сумі 19539 гривень 75 коп. та компенсацію за несвоєчасну виплату сум доходів -197 гривень 13 коп.,
6) стягнути із відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 40 000 гривень,
7) зобов'язати відповідача включити її в графік проходження курсів підвищення кваліфікації на 2013 рік, зробити в установленому порядку замовлення на путівку для проходження курсів та видати наказ по установі на відрядження її для проходження обов'язкових курсів, на які вона має законне право за кошти бюджету проходити кожні 5 років; забезпечити негайне проходження курсів підвищення кваліфікації за рахунок коштів установи.
Дослідивши матеріали позовної заяви та уточнення до неї, керуючись ст. 122 ЦПК України,
ухвалила:
відкрити провадження у справі.
Справу призначити до попереднього розгляду в судовому засіданні на 05.02.2013 року на 11.30.
Відповідача зобов'язати в разі заперечень на позовну заяву представити такі у письмовому виді до дня судового засідання, а також перевірити проведені позивачкою бухгалтерські розрахунки.
Ухвала може бути оскаржена лише у частині визначення підсудності до Апеляційного суду Львівської області через районний суд протягом 5 днів із дня отримання її копії.
Суддя-