04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" січня 2013 р. Справа№ 5011-51/5229-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Майданевича А.Г.
Федорчука Р.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.01.2012 року,
розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора м. Києва та Київської обласної організації товариства сприяння обороні України на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року,
у справі № 5011-51/5229-2012 (суддя Пригунова А.Б.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі
Державного агентства земельних ресурсів України
до 1) Київської міської ради
2) товариства з обмеженою відповідальністю «Житло будівництво
інвестиції»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київської обласної організації товариства
сприяння обороні України
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання
недійсним договору оренди, визнання відсутності права
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року по справі № 5011-51/5229-2012 у задоволенні позовних вимог Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Житло будівництво інвестиції», третя особа Громадська організація Київська обласна організація товариства сприяння обороні України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, визнання відсутності права - відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 05.09.2012 року Заступник прокурора міста Києва звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року по справі № 5011-51/5229-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Заступника прокурора міста Києва задовольнити.
Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 05.09.2012 року до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась Київська обласна організація товариства сприяння обороні України та з урахуванням уточнень до поданої апеляційної скарги просить рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року по справі № 5011-51/5229-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2012 року у складі головуючого судді: Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г., Федорчука Р.В. апеляційні скарги прийнято до провадження та спільного розгляду.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Авдеєв П.В., Федорчук Р.В.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2013 року у зв'язку з перебуванням судді Авдеєва П.В. на лікарняному, склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.
У запереченні на апеляційну скаргу ТОВ «Житло будівництво інвестиції» вважає подану апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва та апеляційну скаргу Київської обласної організації товариства сприяння обороні України безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, відповідач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
У судових засіданнях 28.11.2012 року, 10.12.2012 року, 24.12.2012 року та 16.01.2013 року прокурор надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав доводи зазначені в апеляційній скарзі та просив оскаржуване рішення господарського суду міста Києва скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники Київської обласної організації товариства сприяння обороні України у судових засіданнях 24.12.2012 року та 16.01.2013 року також надали суду свої пояснення по справі в яких підтримали доводи зазначені в своїй апеляційній скарзі та скарзі прокурора, просили апеляційні скарги задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити у повному обсязі.
Представники Київської міської ради у судових засіданнях 28.11.2012 року, 10.12.2012 року, 24.12.2012 року та 16.01.2013 року та представник ТОВ «Житло будівництво інвестиції» у судових засіданнях 10.12.2012 року, 24.12.2012 року та 16.01.2013 року також надали свої пояснення в яких, заперечили проти задоволення апеляційних скарг прокурора та Київської обласної організації товариства сприяння обороні України. Представники відповідачів вважають подані апеляційні скарги необґрунтованими та надуманими, а рішення суду першої інстанції законним та обгрутованим. Представники відповідачів просили суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.
Представники Державного агентства земельних ресурсів України у судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились. Про час та місце розгляду даної справи позивач був повідомлений належним чином. При цьому позивач звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням в якому просив суд апеляційної інстанції розглядати справу без участі представника Державного агентства земельних ресурсів України. Також, позивач зазначив, що повністю підтримує подану прокурором апеляційну скаргу на підставі доводів викладених у ній та просить апеляційну скаргу прокурора задовольнити у повному обсязі.
Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора та представників сторін, що з'явились у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки Державне агентство земельних ресурсів України про дату та місце розгляду справи було повідомлене належним чином на підтвердження чого, в матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштового відправлення та клопотання позивача про розгляд справи без участі їхнього представника. Участь представників Державного агентства земельних ресурсів України, що не з'явились, у судовому засіданні 16.01.2012 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Більш того, як зазначалося вище, позивач просив суд розглядати справу без участі їхнього представника. Також, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представник Київської обласної організації товариства сприяння обороні України подав заяву № 1/03 від 15.01.2013 року в якій просив долучити до матеріалів справи додаткові докази по справі.
Так, заслухавши доводи представника Київської обласної організації товариства сприяння обороні України щодо поданої заяви про надання додаткових доказів по справі та пояснення сторін щодо вказаного клопотання, судова колегія апеляційного господарського суду відмовляє в його задоволенні та не приймає до уваги надані додаткові докази, які додані до заяви № 1/03 від 15.01.2013 року, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що надані представником Київської обласної організації товариства сприяння обороні України копії документів, існували на момент прийняття у даній справі судом першої інстанції рішення, оскільки датовані до 05.09.2012 року. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, представник третьої особи не обґрунтував неможливість подання суду першої інстанції вказаних документів з причин, що не залежали від нього.
До того ж, колегія суддів зазначає, що більшість поданих документів містяться в матеріалах справи, зокрема: черговий кадастровий план - витяг з бази даних Державного земельного кадастру від 13.11.2003 року №7431; реєстр земельних ділянок - витяг з бази даних Державного земельного кадастру станом на 13.11.2003 року; витяг про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна від 15.06.2011 року, виданий Київським міським бюро технічної інвентаризації; технічний паспорт на нежитлові будинки (приміщення) по пров. Моторний,11 виданий БТІ м. Києва 25.02.2011 року та зареєстрований Київською обласною організацією ТСОУ 28.02.2011 року.
У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.07.2005 року Київська міська рада прийняла рішення № 884/3459 «Про передачу ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва», яким затвердила проект відведення відповідачу 2 вищевказаної земельної ділянки.
Відповідно до вказаного рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 884/3459 ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» передано у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку загальною площею 0, 99 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
06.10.2005 року між Київською міською радою та ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, позивач, на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 884/3459, зобов'язався за актом приймання-передачі передати, а відповідач - прийняти в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку площею 9907 кв.м. (кадастровий номер 8000000000:82:414:0014), яка розташована у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом строком на 10 років.
06.10.2005 року договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано за реєстровим № 760. 12.10.2005 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Так, у квітні 2012 року заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» про визнання недійсним та скасування рішення Київської міської ради № 884/3459 від 19.07.05 року «Про передачу ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва»; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції», зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 12.10.2005 року за № 79-6-00359 у книзі записів державної реєстрації договорів; визнання відсутності права у ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» права користування вищезазначеною земельною ділянкою, площею 0,9907 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:414:0014, вартість якої згідно грошової оцінки становить 3406652,88 грн.
Обґрунтовуючи заявлений позов прокурор зазначає, що земельна ділянка у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва знаходиться у користуванні Київської обласної організації товариства сприяння обороні України на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 року та, при цьому, останнє не надавало згоди на відведення вказаної земельної ділянки ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції». Крім того, прокурор стверджує, що державна землевпорядна експертиза проекту відведення ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» спірної земельної ділянки не проводилась, що, на його думку, є порушенням вимог Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації». При цьому, прокурор зазначає, що лист КП «Київський обласний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України» № 4 від 03.11.2004 року про відсутність заперечень проти відведення земельної ділянки у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва на користь ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції», адресований Київському міському голові не є доказом належної згоди землекористувача, оскільки КП «Київський обласний спортивно-технічний клуб товариства сприяння обороні України» не є користувачем вищевказаної земельної ділянки.
У позовній заяві прокурор послався на положення ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та вважає, що рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 884/3459 не відповідає вимогам законодавства, що регулює земельні відносини в Україні, а тому підлягає визнанню недійсним у судовому порядку. Та, оскільки, на підставі рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 884/3459, вимоги щодо визнання недійсним якого розглядаються у даній справі, укладено договір оренди земельної ділянки від 06.10.2005 року, останній також має бути визнаний недійсним.
В свою чергу, ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» та Київська міська рада заперечили проти позову прокурора, мотивуючи свої заперечення тим, що оспорюване рішення Київської міської ради прийняте у порядку, встановленому ст.ст. 93, 123, 124 Земельного кодексу України та в межах визначеної чинним законодавством компетенції. Відповідачі зазначили, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 року Київському обласному комітету ДТСААФ надано дозвіл на влаштування тимчасового спортивного сектору у Моторному провулку, 3, в той час як предметом оспорюваного рішення є земельна ділянка у Моторному провулку, 11. Відповідачі вказали, що у матеріалах справи відсутні матеріали відведення Київському обласному комітету ДТСААФ земельної ділянки у провулку Моторному, 11 у встановленому законодавством порядку.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року по справі № 5011-51/5229-2012 у задоволенні позовних вимог заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради, ТОВ «Житло будівництво інвестиції», третя особа Громадська організація Київська обласна організація товариства сприяння обороні України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, визнання відсутності права - відмовлено у повному обсязі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судового захисту прав місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин. Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
У відповідності до ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
Як зазначалося вище, в обґрунтування своїх вимог прокурор стверджує, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 року Київському обласному комітету ДТСААФ України, правонаступником якого є громадська організація Київська обласна організація товариства сприяння обороні України, було дозволено за домовленістю з Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій влаштувати тимчасовий спортивний сектор у Моторному провулку, 11 у місті Києві. Також прокурор відзначає, що на виконання рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 року, відповідно до протоколу від 14.03.1974 року Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій вирішено передати на баланс Київського обласного комітету ДТСААФ України безкоштовно будинок зі спортивним залом у провулку Моторному у місті Києві, що потребує капітального ремонту, для створення бази технічних видів спорту, а також ділянку спортивного майданчика та спортивного поля площею 2,8 га у провулку Моторному, 11 у місті Києві для влаштування спортивного майданчика.
Проте, як вірно вказав суд першої інстанції, стверджуючи про наявність у громадської організації Київська обласна організація товариства сприяння обороні України статусу користувача земельної ділянки по пров. Моторному, 11 у місті Києві, прокурор посилається на рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 року.
При цьому, до матеріалів справи прокурором долучено копію рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 року зміст якого свідчить про надання Київському обласному комітету ДТСААФ України дозволу на будівництво фізкультурного комплексу, картодрому та 200-метрового тиру на відведеній території по вул. Колекторній у Дарницькому районі міста Києва.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що об'єктом оспорюваного рішення є земельна ділянка по пров. Моторному, 11 у місті Києві. При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, вищевказане рішення № 45 від 07.01.1974 року не має наслідком передачу у користування земельної ділянки, а лише свідчить про наявність у Київського обласного комітету ДТСААФ України прав здійснювати будівництво, та стосується ділянки по вул. вул. Колекторній у Дарницькому районі міста Києва, що не є предметом спору у даній справі.
Також в обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на протокол засідання, проведеного 14.03.1974 року у Заступника голови Київського міського виконавчого комітету Київської міської ради. За змістом вказаного протоколу, Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій вирішено передати на баланс Київського обласного комітету ДТСААФ України безкоштовно будинок зі спортивним залом у провулку Моторному № 11 у місті Києві, що потребує капітального ремонту, для створення бази технічних видів спорту, а також передати в оренду ділянку спортивного майданчика та спортивного поля площею 2,8 га для влаштування спортивного майданчика.
Так, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи судом першої інстанції у прокурора та у позивача було витребувано відповідні оригінали протоколу засідання, проведеного 14.03.1974 р. у Заступника голови Київського міського виконавчого комітету Київської міської ради.
Проте, ні під час розгляду справи у суді першої інстанції ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, ані прокурор, ані позивач вимог суду в цій частині не виконали. Клопотань, в тому числі й в порядку ст. 38, 77 Господарського процесуального кодексу від вищезазначених учасників судового процесу заявлено не було. Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що копії спірних документів, надані прокурором до позову, не засвідчені в установленому порядку.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» надано суду копію протоколу засідання, проведеного 14.03.1974 року у Заступника голови Київського міського виконавчого комітету Київської міської ради, наданого Голосіївським районним управлінням Голосіївського районного управління у місті Києві Міністерства внутрішніх справ України, у якому, зазначається про передачу Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій на баланс Київського обласного комітету ДТСААФ України безкоштовно будинку зі спортивним залом у провулку Моторному № 3 у місті Києві, що потребує капітального ремонту, для створення бази технічних видів спорту, а також передачу в оренду ділянку спортивного майданчика та спортивного поля площею 2,8 га для влаштування спортивного майданчика.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, прокурор пояснив суду, що при підготовці і формуванні позовної заяви ймовірно було допущено помилку в номері будинку, що розташований в провулку Моторному у місті Києві.
При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду враховуючи положення ст. 32 ГПК України вважає, що місцевий господарський суд правомірно прийняв до уваги рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 45 від 07.01.1974 року та протокол засідання від 14.03.1974 року, які надані ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції».
Так, як вірно вказав суд першої інстанції, земельні відносини в Українській РСР станом на момент прийняття виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих рішення № 45 від 07.01.1974 року регулювались Земельним кодексом Української РСР та оформлення протоколу від 14.03.1974 року.
Відповідно до ст. 16 Земельного кодексу Української РСР надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.
Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу Української РСР відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею. Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР. Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування. Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі.
Як вірно вказав суд першої інстанції, Земельним кодексом Української РСР було встановлено порядок набуття права на користування земельною ділянкою, а також визначено перелік документів, що підтверджують право користування землею. Разом з тим, нормами законодавства не визначено протокол (рішення, оформлене протоколом) заступника голови Київського міського виконавчого комітету Київської міської ради, як підставу набуття права користування земельною ділянкою.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що помилковими є доводи та твердження прокурора про наявність у громадської організації Київської обласної організації товариства сприяння обороні України статусу користувача земельної ділянки по провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва. Зазначене не відповідає дійсності та спростовуються наявними у справі доказами, а також встановленими судом обставинами.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що у даному випадку відсутня потреба у отриманні дозволу громадської організації Київської обласної організації товариства сприяння обороні України на відведення земельної ділянки ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» по провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва, що, в свою чергу, спростовує твердження прокурора про порушення Київською міською радою положень ст.ст. 123, 151 Земельного кодексу України при прийнятті оспорюваного рішення.
Крім того, в матеріалах справи міститься лист Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації № 03-2137, у якому зазначається про відсутність матеріалів, зокрема, рішення Київської міської ради народних депутатів про відведення земельної ділянки третій особі по провулку Моторному, 11 у місті Києві.
При цьому, в матеріалах справи міститься витяг КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» з якого вбачається, що право власності на нежилу будівлю по провулку Моторному, 11 у місті Києві зареєстровано за громадською організацією Київської обласної організації товариства сприяння обороні України на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва.
Однак, судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані по провулку Моторному, 11 у місті Києві відбулась 15.06.2011 року, тобто, значно пізніше, ніж було прийнято оспорюване рішення.
Що стосується доводів прокурора про відсутність державної землевпорядної експертизи проекту відведення ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» земельної ділянки по провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва судова колегія апеляційного господарського суду вважає безпідставними та необґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» проекти землеустрою підлягають обов'язковій державній експертизі.
Так, в матеріалах справи міститься висновок землевпорядної експертизи від 11.04.2005 року № 01-30, затверджений начальником Київського міського головного управління земельних ресурсів, відповідно до якого представлений на державну землевпорядну експертизу проект відведення земельної ділянки ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісного комплексу з нежитловими приміщеннями та паркінгом у пров. Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що зазначений проект відведення земельної ділянки відповідає вимогам земельного законодавства та діючим нормативно-технічним документам. Тобто, зазначене спростовує доводи прокурора про порушення положень Земельного кодексу України та 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» при прийнятті оспорюваного рішення.
Стосовно вимог прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» від 06.10.2005 року судова колегія відзначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 2.24 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», визначено, що судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.
Відповідно до п. 2.26 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 року у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам п. 5 ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» та пункту 3 порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 677. Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні зясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6. ст. 203 Цивільного кодексу України. Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частиною 1 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.
Таким чином, оскільки, під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд дійшов висновку про законність рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 884/3459, на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки від 06.10.2005 року, судова колегія вважає необґрунтованими вимоги прокурора про визнання недійсним вищевказаного договору.
Що стосується вимоги прокурора про визнання відсутності у ТОВ «Житло Будівництво Інвестиції» права користування земельною ділянкою по провулку Моторному, 11 у Голосіївському районі міста Києва площею 0,9907 га, кадастровий номер 8 000 000 000:82:414:0014, вартість якої згідно грошової оцінки становить 3406652,88 грн., судова колегія апеляційного господарського суду також вважає необґрунтованою оскільки, як вірно вказав суд першої інстанції, правовою підставою користування вищевказаною земельною ділянкою є договір оренди від 06.10.2005 року щодо якого, суд дійшов висновку про його правомірність.
Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає правомірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відмову прокурору у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, визнання відсутності права.
Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити те, що під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції до суду було подано рішення апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року по справі № 22-13123/2012 за позовом Київської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» до Часовських Н.В., колективного підприємства «Київський обласний спортивно-технічній клуб ТСО України» про визнання недійсним договору та визнання права власності на нерухоме майно. Вказаним рішенням апеляційного суду міста Києва по справі № 22-13123/2012 скасовано частково рішення Печерського районного суду міста Києва від 09.07.2008 року, а саме, в частині визнання за Київською обласною організацією «Товариства сприяння обороні України» права власності на нежилі приміщення що розташовані по провулку Моторному, 11 у місті Києві. В цій частині прийняте нове рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Київської обласної організації «Товариства сприяння обороні України» про визнання права власності на нерухоме майно.
Апеляційним судом міста Києва у вказаному рішенні від 05.12.2012 року зазначено, що визнаючи за Київською обласною організацією «Товариство сприяння обороні України» право власності на спірні нежилі приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, пров. Моторний, 11, Печерський районний суд міста Києва виходив з того, що є достатні докази того, що позивач є власником нерухомого майна, розташованого по пров. Моторному, 11 в м. Києві. Проте, як встановлено апеляційним судом міста Києва, такі висновки є помилковими, оскільки зроблені на підставі копій документів, які не відповідають їх оригіналам, тобто, на підставі підроблених копій документів невідомого походження.
Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні прийшов до висновку, що помилковими є посилання Печерського районного суду м. Києва на пункт 3 рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих №45 від 07 січня 1974 року, яким Київській обласній організації ДТСААФ України, правонаступником якої є позивач, було дозволено по домовленості з Корчуватським заводоуправлінням стінових матеріалів і конструкцій влаштувати тимчасовий спортсектор по Моторному провулку №3. Місцевий районний суд зазначає, що на виконання наведеного рішення, відповідно до протоколу від 14 березня 1974 року Корчуватським заводоуправлінням було передано на баланс обкому ДТСААФ безкоштовно будинок зі спортивним залом по вул. Моторний провулок №3, що потребує капітального ремонту для створення бази технічних видів спорту. Також було передано для облаштування спортивного комплексу ділянки спортивної площадки з роздягальнею та спортивним полем (2,8 га) за адресою: Моторний провулок. 11.
Проте, як встановлено апеляційним судом міста Києва, у вищенаведеному рішенні виконкому немає жодного слова про будівлі та споруди по Моторному провулку, 11.
З рішення апеляційного суду міста Києва від 05.12.2012 року вбачається, що слідчим відділом Голосіївського РУ ГУ МВС України в м.Києві порушено кримінальну справу №01-20607 від 22.05.2012 року за фактом шахрайських дій з боку службових осіб колективного товариства «Київського обласного спортивно-технічного клубу» товариства сприяння обороні України за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, слідство триває.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Печерському районному суду в якості доказу надавався змінений протокол та доповнений адресою Моторний провулок,11, що не відповідає дійсності, який суд також поклав в основу рішення. Місцевий районний суд в своєму рішенні посилається на акт від 05 квітня 1974 року передачі з балансу Корчеватського заводоуправління на баланс Обкома ДОСААФ будинку /спортивний зал по пров. Моторному, 11, який складений на підставі вищенаведеного протоколу від 14.03.1974 року та рішення виконкому №45 від 07.01.1974 року, в якому також змінена адреса з пров. Моторного, 3 на пров. Моторний, 11.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції прокурором, позивачем та громадською організацією Київська обласна організація товариства сприяння обороні України не було подано належних та переконливих доказів в обґрунтування заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційних скаргах заступника прокурора м. Києва та Київської обласної організації товариства сприяння обороні України, на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, в задоволенні апеляційних скарг заступника прокурора м. Києва та Київської обласної організації товариства сприяння обороні України, слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року залишити без змін.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу заступника прокурора м. Києва на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року у справі № 5011-51/5229-2012 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Київської обласної організації товариства сприяння обороні України на рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року у справі № 5011-51/5229-2012 залишити без задоволення.
3. Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2012 року у справі № 5011-51/5229-2012 залишити без змін.
4. Матеріали справи № 5011-51/5229-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Майданевич А.Г.
Федорчук Р.В.
Дата підписання 21.01.2013 року