Рішення від 14.01.2013 по справі 5017/3119/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р.Справа № 5017/3119/2012

за позовом: Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт"

до відповідача: Виробничо-комерційної фірми "Юнона", Товариство з обмеженою відповідальністю

про стягнення 6 720,48 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Моісєєв Д.А. - довіреність №153 від 24.12.2012р.;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Іллічівський морський торгівельний порт" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Виробничо-комерційної фірми "Юнона", Товариство з обмеженою відповідальністю, в якій просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 101,76 грн. та штраф у розмірі 3 618,72 грн., всього - 6 720,48 грн., за порушення відповідачем прийнятих на себе за договором поставки №550-О від 12.06.2012р. зобов'язань в частині своєчасної поставки товару, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2012р. було порушено провадження у справі №5017/3207/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

У судовому засіданні 14.01.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач - ВКФ "Юнона", ТОВ про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової ухвали на юридичну адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДР (а.с.15-17), у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином 05.11.2012р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с.14).

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення ухвали про відкладення розгляду справи від 21.11.2012р. були повернуті із відміткою поштової установи "за зазначеною адресою не проживає", та ухвали про відкладення розгляду справи від 19.12.2012р. не повернуто підприємством зв'язку суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2012р. між сторонами був укладений договір поставки капролона №550-О, відповідно до п.1.1. якого ВКФ "Юнона", ТОВ (Постачальник) зобов'язаний у 2012-2013р.р. поставити ДП „ІМТП" (Замовникові) Товар, в асортименті, обсязі та за цінами, вказаними в Специфікації (Додаток №1 до договору, який є невід'ємною його частиною), а Замовник зобов'язаний та оплатити його (а.с.9 -10).

Пунктом 2.2 Договору передбачено, що конкретна партія товару повинна бути поставлена Відповідачем ДП „ІМТП" протягом 10 робочих днів з дня отримання Відповідачем заявки ДП „ІМТП" з зазначенням асортименту та обсягу товарної партії. Заявка направляється Відповідачу на його адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення і описом вмісту конверту, або вручається уповноваженому представнику Відповідача під особистий розпис представника на другому екземплярі заявки за умовою засвідчення розпису печаткою Відповідача.

Відповідно до п.5.2. Договору датою поставки вважається день підписання сторонами товарно-транспортної накладної.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи позивачем на виконання п.2.2. договору було направлено на адресу відповідача 02.08.2012р. заявку №700/07.4-11.1 (а.с.32) яку, останній отримав 02.08.2012р.

Відповідач в порушення вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору свої зобов'язання відповідно до умов договору в частині своєчасної поставки товару не виконав, та товар було поставлено лише 15.10.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно ч. 2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 8.2. сторони погодили, що за прострочення термінів поставки Товару Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення від загальної суми заявленої партії Товару, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від загальної суми заявленої партії Товару.

Враховуючи порушення відповідачем, прийнятих на себе за договором, зобов'язань позивачем відповідно до п.8.2. договору було нараховано пеню у розмірі 3 101,76 грн. та штраф у розмірі 3 618,72 грн. згідно розрахунку, який було додано до позовної заяви (а.с. 3).

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок та встановлено його правильність.

Приймаючи до уваги, що належних доказів, які б підтверджували виконання умов п.2.2 договору в частині своєчасної поставки товару відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, з урахуванням викладених обставин позовні вимоги Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт", згідно зробленого позивачем розрахунку (а.с.3), який перевірено судом, визнаються такими, що відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи задоволення судом позовних вимог Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт", згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничо-комерційної фірми "Юнона", Товариство з обмеженою відповідальністю (65013, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 124, код 22468330) на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" (68001, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код 01125672) пеню у розмірі 3 101 /три тисячі сто одна/ грн. 76 коп., штраф у розмірі 3 618 /три тисячі шістсот вісімнадцять/ грн. 72 коп. та 1 609 /тисяча шістсот дев'ять/ грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.

Попередній документ
28782888
Наступний документ
28782890
Інформація про рішення:
№ рішення: 28782889
№ справи: 5017/3119/2012
Дата рішення: 14.01.2013
Дата публікації: 25.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: