ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
22.01.13 Справа № 10/5014/3330/2012
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит",
м. Свердловськ Луганської області
про стягнення 17 095 грн. 00 коп.
Суддя Мінська Т.М.
представники сторін:
від позивача - Коваленко Ю.М., юрисконсульт 1 категорії, довіреність № 36 від 01.01.2013 (в судовому засіданні 21.01.2013); Барчунінов К.О., юрисконсульт 2 категорії, довіреність № 37 від 01.01.2013;
від відповідача - Будянський О.Ю., провідний юрисконсульт, довіреність № 23-28д від 26.01.2012.
У судовому засіданні 21.01.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 22.01.2013.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 48434682 (вагон №66031568) маси вантажу у розмірі 17095 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд
04.07.2012 зі станції Должанська Донецької залізниці ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" здійснило відправлення вагону № 66031568 (напіввагон) з вантажем Антрацит навалом згідно накладної № 48434682 (а.с. 8) на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - ДП "Бердянський морський торгівельний порт".
Провізна плата за вказаний вагон - 3419 грн. Маса вантажу визначена відправником шляхом зважування на 150 тонних вагонних вагах. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджено посадовою особою відправника.
При прибутті вагону на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці, на підставі ст. 52 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом зважування на 150 т тензометричних вагах (остання держповірка 07.07.2012) та складено комерційний акт АА № 043404/335 від 08.07.2012 (а.с. 09). Перевіркою було виявлено, що маса вантажу зазначена в накладній по даному вагону не відповідає дійсній масі вантажу встановленій при зважуванні, а саме: згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - не зазначено, тара - 22300 кг, нетто - 69000 кг, фактично виявилось -брутто - 86500 кг, тара - 22300 кг, нетто - 64200 кг, що менше проти відомостей зазначених у накладній на 4800 кг.
Відповідач проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві на позов від 10.01.2013 №42 та просить відмовити у його задоволенні, вважаючи, що залізниця не понесла жодних збитків, а навпаки отримала прибуток, при перевезенні вантажу меншою масою та отримавши від відправника провізну плату (залізничний тариф) у повному розмірі відповідно маси вантажу зазначеної в залізничній накладній.
Відповідач подав заяву від 10.01.2013 №43 про зменшення розміру штрафу в десять разів у зв'язку з тим, що ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" перебуває у дуже складному фінансовому становищі, яке тільки за І півріччя 2012 понесло збитки у сумі 264043 тис. грн. за фінансовими результатами від звичайної діяльності та згідно розділу 4 балансу на 30.06.2012. ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" має поточні зобов'язання на суму 2341583 тис. грн. У товариства не вистачає коштів на закупівлю обладнання та розвиток виробництва.
Позивач звернувся з цим позовом на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України.
Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 52 Статуту залізниць).
А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.
Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.
Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 3419 грн. х 5 = 17095 грн.
За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 17095 грн.
Даний штраф є видом відповідальності за порушення зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.
Частина 3 статті 83 ГПК України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно частини 3 статті 551 ЦК України передбачено можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Також, пунктом 1 статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Отже, при вирішенні клопотання про зменшення розміру штрафу судом враховується наступне: Відповідач допустив неправильне зазначення маси вантажу, але дане порушення не створювало загрози безпеки руху, та не спричинило будь - які збитки залізниці. Судом також враховується майновий стан Відповідача - наявність значної кредиторської заборгованості у Відповідача та збитків за результатами 1 півріччя 2012 року. Отже, суд вважає можливим зменшити розмір штрафу.
Суд також при вирішенні питання про зменшення розміру штрафу виходить з принципу розумності і справедливості, встановленого п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Визначення конкретного розміру, до якого зменшується штраф, є оціночним.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи, в даному випадку суд зменшує розмір штрафу до трьохкратного розміру провізної плати.
От же, позов є обґрунтованим в повному обсязі, але в зв'язку із зменшенням судом розміру штрафних санкцій, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 10257 грн. 00 коп., що становить три розміри провізної плати, в решті вимог відмовити.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані повністю, а розмір штрафу зменшено судом.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області, кв. 50 років Жовтня, 21, ідентифікаційний код 37596090 на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 10257 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення складено і підписано 24.01.2013.
Суддя Т.М.Мінська