04.01.2013 04.01.2013 103/4749/12
4 січня 2013 року м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,
при секретарі Саттаровій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики АРК, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК, Республіканської комісії з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, Ради Міністрів АРК про визнання противоправним протоколу та дій, спонукання до виконання певних дій,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства праці та соціальної політики АРК, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК про визнання противоправним протоколу №183 від 30 січня 2012 року республіканської комісії з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, потерпілих внаслідок ЧАЕС відносно ОСОБА_1 в частині надання вказівок управлінню праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК припинити виплати пільг та компенсацій ОСОБА_1, визнання неправомірними дій відповідачів, які позбавили ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії, зобов'язання відповідачів поновити ОСОБА_1 2 категорію статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та провести всі виплати та компенсації, встановлені для категорії за 2010 рік. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він у 1991,1994 та 1997 роках отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. У березні 2012 року позивача повідомили про позбавлення його статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії і йому необхідно оформити 3 категорію учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки позивач займався дезактивацією техніки в населеному пункті Дидятки, але населений пункт Дидятки не входить в зону в зону відчуження, у зв'язку із чим змушений був звернутися до суду.
Позивач та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали адміністративний позов у повному обсягу, просили суд його задовольнити, пославшись на обставини, зазначені у позовній заяві, при цьому позивач пояснив, що він не є учасником випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин, не являється учасником військових навчань із застосуванням такої зброї та ліквідації наслідків ядерних аварій (на що, в тому числі, він посилався в адміністративному позові).
Представник відповідача - Ради Міністрів АРК, яка була притягнута до участі у справі ухвалою Бахчисарайського районного суду АРК від 23 листопада 2012 року (а.с.98), ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала за обставинами, зазначеними у письмових запереченнях, із яких вбачається, що наказом Міністерства соціальної політики від 01.12.2011 №261 «Про створення робочої групи здійснення аналізу документів, згідно з якими громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим, встановлений статус "учасник бойових дій", "учасник ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС», створені регіональні робочі групи і Республіканська робоча група. 30.01.2012 за підсумками роботи регіональних робочих груп відбулося засідання Республіканської робочої групи здійснення аналізу документів, згідно з якими громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим, встановлений статус "учасник бойових дій", "учасник ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС" розглянуті документи, стосовно яких у ході перевірки управліннями праці та соціального захисту населення були виявлені порушення, у тому числі і у документах ОСОБА_1 У ході перевірки встановлено, згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, с. Дитятки (Згідно з довідкою від 20.04.1993 №312 позивач працював на комплексному пункті дезактивації техніки і санітарної обробки населення «Дитятки») віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а не до зони відчуження, як зазначає позивач у своїй позовній заяві.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК Хоботова І.В. проти задоволення позову заперечувала за обставинами, зазначеними у письмових запереченнях (а.с.56-58).
Представник Міністерства соціальної політики АРК у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду відповідач сповіщався належним чином, надав до суду письмові заперечення щодо позову, із яких зокрема вбачається, що позивачем самовільно «відредагований»додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, який викладений у позовній заяві, що призвело до перекручення його правового змісту (а.с.78-82).
Представник відповідача - Республіканської комісії з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, яка була притягнута до участі у справі ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 7 червня 2012 року (а.с.26), у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду відповідач сповіщався належним чином, при цьому, будь-яких заперечень до суду не направив.
Вислухавши учасників судового розгляду, розглянувши надані сторонами докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає за наступними підставами.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Порядок видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС встановлений: Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51; Положенням про Республіканську комісію з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженим постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 27.12.2005 №629 (у редакції постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 03.03.2009 №104), (далі -Положення про Республіканську комісію).
Республіканська комісія з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, (далі -Республіканська комісія) має право перевіряти правильність встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та видачі відповідного посвідчення (пункт 7 Положення про Республіканську комісію).
У випадку виявлення невідповідності документів, на підставі яких був встановлений статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС та видано відповідне посвідчення, постанові Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, Республіканська комісія має право раніше прийняте рішення вважати неправомірним та скасувати його. У випадку скасування раніше прийнятого рішення посвідчення в установленому законодавством порядку вилучається (пункт 8 Положення про Республіканську комісію).
Республіканською комісією на своєму засіданні, яке відбулось 30 січня 2012 року, прийнято рішення щодо визнання безпідставним видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та про видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3. Комісією прийнято рішення управлінню праці і соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК припинити виплату пільг та компенсацій, довести відомості до підприємств і організацій, які надають пільги і компенсації за посвідченням категорії 2 серії НОМЕР_1, посвідчення вилучити і надати на списання (а.с.111-112).
Згідно з пунктом 2 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»до категорії 2 відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року -незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року -не менше 5 календарних днів;у 1987 році -не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Згідно з довідки від 20 квітня 1993 року №312 позивач працював на комплексному пункті дезактивації техніки і санітарної обробки населення «Дитятки»: з 9 червня 1986 року по 15 червня 1986 року; з 14 жовтня 1986 року по 28 жовтня 1986 року (а.с.11).
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(а.с.83-94).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, міри перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов'язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров'я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих і соціально-побутових відносин, територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на такі зони: зону відчуження; зону безумовного (обов'язкового) відселення; зону гарантованого добровільного відселення; зону посиленого радіоекологічного контролю.
Згідно з Переліком населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, с. Дитятки віднесено до зони гарантованого добровільного відселення (а.с.85, 89), а не до зони відчуження (а.с.83), як зазначив позивач у адміністративному позові.
Таким чином, Республіканською комісією правомірно прийнято рішення щодо визнання безпідставним видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та про видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 3.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд вважає, що відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,41,94,99,100,160-163,167,183-2 КАС України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики АРК, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК, Республіканської комісії з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, Ради Міністрів АРК про визнання противоправним протоколу та дій, спонукання до виконання певних дій, відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя:
(вступна та резолютивна частини)
4 січня 2013 року м. Бахчисарай
Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,
при секретарі Саттаровій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисарай справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики АРК, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК, Республіканської комісії з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, Ради Міністрів АРК про визнання противоправним протоколу та дій, спонукання до виконання певних дій,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики АРК, Управління праці та соціального захисту населення Бахчисарайської районної державної адміністрації АРК, Республіканської комісії з вирішення питань, пов'язаних з видачею посвідчень громадянам, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, Ради Міністрів АРК про визнання противоправним протоколу та дій, спонукання до виконання певних дій, відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.186 КАС України.
Суддя: