ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72
№ 6/309
12.10.06
За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго»
До відповідача Житлово-будівельного кооперативу “Арсеналець-25»
Про стягнення 17348,2 грн.
Суддя Ковтун С.А.
Представники:
Від позивача Сокол О.В. (за дов. № Д07/706 від 31.01.2006)
Від відповідача Пінчук М.М. (за дов. № 17 від 05.02.2006)
Обставини справи:
До господарського суду міста Києва звернулася з позовом акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» до житлово-будівельного кооперативу “Арсеналець-25» про стягнення з останнього 11592,63 грн. за договором № 3515166 від 22.05.2003.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати на поставлену електричну енергію.
Ухвалою суду від 26.05.2006 було порушено провадження у справі № 6/309.
20.07.2006 представниками сторін було подано спільне клопотання з проханням продовжити строк вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.
Позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Зокрема, акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго» просить стягнути з відповідача 15559,12 грн. боргу, 619,94 грн. інфляційних, три проценти річних в розмірі 243,05 грн. та 926,09 грн. пені.
Відповідач у поданому суду відзиві не погодився з наданим позивачем розрахунком. За твердженням останнього, позивачем застосовано тарифи у більшому розмірі, що призвело до необґрунтованого нарахування боргу відповідача та, як наслідок, неправильного вирахування інфляційної складової боргу та трьох процентів річних. Крім того, відповідач, посилаючись на Закон України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», заперечив проти нарахування пені. Також відповідач попросив розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
22.05.2003 між акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго» (електропостачальною організацією) та житлово-будівельним кооперативом “Арсеналець-25» (споживачем) було укладено договір на постачання електричної енергії № 3515166 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору (п. п. 2.1, 4.1) позивач постачає електричну енергію відповідно до умов цього Договору, а відповідач своєчасно та у повному обсязі здійснює розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати, а також вносить інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов'язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.
Облік електричної енергії здійснюється за показаннями електролічильників та електролічильників субспоживачів з кожної точки обліку.
Відповідно до додатка 4 до Договору розрахунковий період починається і закінчується в 00-00 годин 1-го числа кожного місяця. Оплата спожитої електроенергії в розрахунковому періоді здійснюється споживачем до 25-го числа.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у останнього станом на 01.06.2006 виникла заборгованість у розмірі 15559,12 грн. за період з 01.04.2005 по 01.06.2006. Розрахунок суми боргу та табуляграма знаходяться в матеріалах справи.
Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у зазначеному вище розмірі є законними та обґрунтованими.
При цьому суд не погоджується з твердженням відповідача щодо відпуску йому електроенергії за тарифами для населення. Згідно з визначенням, наданим у п. 2.1 “Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам», споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, відносяться до населених пунктів.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми. Борг з урахуванням встановленого індексу інфляції складає 16179,06 грн., а три проценти річних -243,05 грн.
Суд приймає розрахунок боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, наданий позивачем, як вірний.
У той же час, вимоги про стягнення з відповідача 926,09 грн. пені є неправомірними, виходячи з наступного. Відповідачем, як власником житлового будинку, укладено договори з власниками квартир про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у частині стягнення 16179,06 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних у розмірі 243,05 грн. В стягненні 926,09 грн. пені судом відмовлено.
Крім того, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців. Судом враховано те, що позивач не заперечує проти розстрочення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 164,22 грн. державного мита та 116,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з житлово-будівельного кооперативу “Арсеналець-25» (м. Київ, вул. Ніколаєва, 3, рахунок № 260023010255 в Філії Деснянського відділення № 8451 Ощадбанку м. Києва, МФО 320230, код 22885080) на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго» (м. Київ, пл. І. Франка, 5, рахунок № 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227, код 00131305) 16179,06 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 243,05, 164,22 грн. державного мита та 116,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення на шість місяців та стягнувши до 01.12.2006 -2737,02 грн., 164,22 грн. державного мита та 116,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, до 01.01.2007 -2737,02 грн., до 01.02.2007 -2737,02 грн., до 01.03.2007 -2737,02 грн., до 01.04.2007 -2737,02 грн., до 01.05.2007 -2737,02 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя
С.А. Ковтун
Рішення підписано 27 листопада 2006 року.