Справа № 2-4117/11
2/0503/925/2012
27.12.2012 . Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Воробйової І.В.
при секретарі Черкай С.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Луганськвугілля»про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди -
Позивач ОСОБА_2 23.12.2011 року звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Луганськвугілля» про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і моральної шкоди. В подальшому позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні і моральну шкоду і зазначив, що знаходився у трудових відносинах з ДП «Луганськвугілля» працюючи в якості підземного електрослюсаря з 18.07.2011 року по 28.09.2011 року і був звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України в останній день його роботи у відповідача. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення остаточного розрахунку з ним проведено не було, належні йому суми при звільнені у розмірі 7751грн. 29 коп. сплачені не були. В повному обсязі належні йому суми при звільненні відповідачем були перераховані на його особистий картковий рахунок, який було відкрито відповідачем в ПАТ «Альфа-Банка», 11.11.2011 року. Просить суд стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.09.20011 року по 11.11.2011 року (з урахуванням розміру його середньоденного заробітку 165грн. 12коп). і моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Вказав, що неправомірними діями відповідача йому була завдано моральних страждань, які полягають у тому, що відсутність коштів потребувала від нього додаткових зусиль для організації життя внаслідок чого він переніс нервовий зрив, відчуває постійну нервову напругу, і все це негативним чином відобразилось на його здоров'ї і він змушений був звернутись до лікарні і проходити курс лікування. Зазначене призвело до втрати ним нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Просить також стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на правову допомогу у сумі 170грн. Просив справу розглянути у його відсутність за участю представника ОСОБА_1, про що надав суду відповідну заяву.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала уточнені позовні вимоги позивача, просила їх задовольнити і стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.09.20011 року по 11.11.2011 року і у відшкодування завданої позивачу моральної шкоди 10000 грн.
Представник відповідача ДП «Луганськвугілля» в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений відповідно до ст. 76 ЦПК України, надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу у його відсутність
Згідно письмових пояснень представник відповідача ДП «Луганськвугілля» зазначив те, що позивач ОСОБА_2 обхідний лист для нарахування належних йому сум при звільненні пред'явив в бухгалтерію лише 31.10.2011 року і це обумовило несвоєчасну їх виплату. Крім того вказує на те, що позивач нетривалий час працював на підприємстві. Враховуючи викладене, просить суд відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі
Суд, враховуючи пояснення сторін, дослідивши матеріали встановив наступне.
Позивач ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з ДП «Луганськвугілля» з 18.07.2011 року по 28.09.2011 року; був звільнений відповідно до ст. 38 КЗпП України. Позивач є власником карткового рахунку НОМЕР_1, відкритого у відділенні ПАТ «Альфа-Банк»в м. Луганську. На даний рахунок банк, на підставі отриманих від підприємства ДП «Луганськвугілля» відомостей, вносить грошові кошти-зарплату позивачу.
Як вбачається з наданої до суду виписки з особового рахунку НОМЕР_1, відкритого у відділенні ПАТ «Альфа-Банк» в м. Луганську на ім'я ОСОБА_2,15.09.2012р. на його особовий рахунок з ДП «Лугансквугілля»надійшла заробітна плата в сумі 306грн., 29.09.2011 року на його особовий рахунок з ДП «Луганськвугілля»надійшла заробітна плата у сумі 979 грн.; 29.09.2011 року на його особовий рахунок з ДП «Луганськвугілля»надійшла заробітна плата у сумі 1060грн.; 30.09.2011 року на його особовий рахунок з ДП «Луганськвугілля» надійшла заробітна плата у сумі 890грн.; 06.10.2011 року на його особовий рахунок з ДП «Луганськвугілля»надійшла заробітна плата у сумі 677грн. ; 7.10.2011 року надійшла заробітна плата з ДП «Луганськвугілля»339грн.; 01.11.2011 року надійшла заробітна плата від відповідача у сумі 2111 грн.; 11.11.2011 року на його особовий рахунок надійшла заробітна плата з ДП «Луганськвугілля»у сумі 1389 грн. 29 коп.
З наданою ДП «Луганськвугілля»довідки вбачається, що позивачу в серпні 2011 року було нараховане 3022 грн, які були перераховані до банку частинами: 15.09.2011 року у сумі 306 грн. ; 29.09.2011 року у сумі 979 грн.; 29.09.2011 року у сумі 1060 грн. ; 29.09.2011 року у сумі 677 грн.. У вересні 2011 року позивачу було нараховане 5037 грн. які були перераховані до банку частинами: 29.09.2011 року у сумі 890 грн.; 2.10.2011 року у сумі 339 грн.; 01.11.2011 року у сумі 2111 грн. В жовтні 2011 року позивачу було нараховане 1389 грн. 29 коп., які було перераховано 10.11.2011 року до банку. Таким чином сума належних позивачу при звільненні складає 7751грн. 29 коп. і в повному обсязі вона була виплачена позивачу 11.11.2011 року.
Враховуючи викладене, суд вважає що в судовому засіданні доведено те, що остаточний розрахунок з позивачем ОСОБА_2 відповідачем ДП «Луганськвугілля»було проведено 11.11.2011 року, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, на який відповідачем перераховувалась заробітна плата. Надана відповідачем довідка, з якої начебто вбачається, що остання сума, належна позивачу при звільненні була перерахована до банку 10.11.2011 року не може бути беззаперечно прийняті до уваги, оскільки в підтвердження цього не надане платіжне доручення про перерахування даної сум з відповідною позначкою банка.
Суд не приймає до уваги доводи ДП «Луганськвугілля»про те, що нарахування належних позивачу сум при звільненні не було проведено своєчасно внаслідок того, що позивачем було пред'явлено в бухгалтерію обхідний лист лише 31 жовтня 2011 року, оскільки вони неспроможні, так як такий документ, як обхідний лист, не передбачений законодавством.
При вирішенні даного спору суд керується ст. 10 ЦПК України у відповідності з вимогами якої цивільне судочинство здійснюється на засадах загальності сторін.. Відповідно до вимог статті 27 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на як вона посилається як на підставу своїх вимога бо заперечень.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач ДП «Луганськвугілля» не довів в судовому засіданні відсутність своєї вини у не проведенні виплат всіх сум, належних позивачу при звільненні у встановлені ст.116 КЗпП України строки, тобто у день звільнення.
Статтею 47 КЗпП України передбачається, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум від підприємства, що належать йому, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові для сплати при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Стаття 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
За таких обставинах суд приходить до висновку, що вимоги позивача стосовно стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, тому що порушено право позивача на отримання в день звільнення всіх належних йому при звільненні сум.
Відповідно до довідки ДП «Луганськвугілля»розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 165 грн. 12 коп.
Суд вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, з дня звільнення -28.09.2011 року по день фактичного розрахунку -11.11.2011 року, що складає: 165грн. 12коп. (середньоденний заробіток) х 33 (чисельність днів затримки розрахунку) = 5448грн. 96коп.
Відповідно до вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суду, при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, необхідно враховувати розмір спірної суми, на яку мав право працівник, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інші конкретні обставини справи.
Суд, при визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, врахував розмір заборгованості по заробітній платі, яка існувала у відповідача перед позивачем, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, тривалість невиплати заробітної плати, а також інші обставини, які передбачені вищевказаною постановою Пленуму і нормам КЗпП України, і вважає, що розмір стягуваємої суми за час затримки розрахунку позивачу у сумі 5448 грн. 96 коп. відповідає з'ясованим судом обставинам справи і нормам матеріального права.
Відповідно до ст. 237-1 ЦПК України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд, вирішуючи питання про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди приходить до висновку, що позивачу несвоєчасною виплатою заробітної плати була спричинена моральна шкода. Однак суд вважає, що вимоги позивача в цій частині занадто завищеними і з урахуванням вимог ст. 23 ЦК України вважає за необхідне задовольнити їх частково, при цьому суд враховує ступень спричинених позивачу несвоєчасною виплатою заробітної плати моральних страждань, їхній характер і тривалість, глибину душевних страждань позивача, вимоги розумності та справедливості. З урахуванням зазначеного суд вважає за доцільним стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 600 грн., що є справедливою компенсацією.
Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати, пов'язані з правовою допомогою у сумі 170 грн. На обґрунтування цих вимог позивач надав угоду від 02.03.2012 року укладену між ним та ОСОБА_1 та довідку про сплату 170грн. Згідно зі ст. 79 ЦПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на правову допомогу. Ст. 84 ЦПК України передбачає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлено Законом України «Про граничний розмір компенсації і витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах». Даним Законом було затверджено граничні розміри компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ у розмірі 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні. Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якою ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Понесені позивачем ОСОБА_2 витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката, який приймав участь у розгляді справу у суді, у розмірі 170 грн. підтверджені документально і підлягають задоволенню оскільки понесена сума витрат не перевищує граничний розмір компенсаційних витрат, пов'язаних з розглядом цивільної справи, встановлених законом (з урахуванням часу, на протязі якого представник ОСОБА_1 приймала участь у слуханні справи).
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з ДП «Луганськвугілля»на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 5448грн. 96коп., у відшкодування моральної шкоди 600 грн., компенсацію витрат на правову допомогу у сумі 170 грн., в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Згідно із ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, вони стягуються з відповідача на користь держави, тому з ДП «Луганськвугілля» необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 214 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 47, 116,117, 231, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 23 ЦК України, ст.ст.5,6,10,11, 58,60,79,81,88,107,208,209,213,215, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Луганськвугілля» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 5448 (п'ять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 96 коп., у відшкодування моральної шкоди 600 (шістсот) грн.; компенсацію витрат на правову допомогу у сумі 170 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ДП «Луганськвугілля» судовий збір на користь держави у розмірі 214 грн. 60 коп.
Зобов'язати ДП «Луганськвугілля» при виконанні судового рішення утримати з нарахованої ОСОБА_2 суми середнього заробітку 5448 грн. 96 коп. податок з доходів фізичних осіб та інші обов'язкові платежі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Головуючий суддя І. В.Воробйова