Справа № 0444/2-237/11 22-ц/774/32/К/13
Справа 2-237/2011 Головуючий у першій
Категорія 27 (4) інстанції Бондарєва О. І..
№ 22-ц774\32\К13 Доповідач Соколан Н. О.
16 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Соколан Н. О.
суддів -Ляховської І. Є., Митрофанової Л.В.
при секретарі - Абрамян М.Л.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, -
В листопаді 2009 року Публічне акціонерне товариство «Укргазбанк»(надалі -ПАТ «Укргазбанк»), яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк», звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості та штрафних санкцій, який під час розгляду справи неодноразово уточнювався. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 28.04.2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №114/03/6, відповідно до умов якого, відповідач отримала кредитні кошти, в іноземній валюті, у розмірі 30 000,00 доларів США, з встановленою відсотковою ставкою 12,9% річних, строк повернення кредиту не пізніше 27.04.2010 року, якщо тільки не буде застосовано іншого терміну.
Одночасно, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ПАТ «Укргазбанк»та ОСОБА_2 було укладено Договір застави №114/03/6/1з від 27.04.2007 року, згідно умов якого, транспорті засоби: автомобіль марки ДАФ ТЕ95ХF, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2000, та напівпричіп бортовий -Е, марки Шварцмюллер, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2001, які належать на праві приватної власності відповідачу, передано в заставу Банка.
Також 28.04.2007 року між позивачем та іншим відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір поруки №114/03/6/1п, згідно умов якого, останній, як поручитель, зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань по кредитному договору №11/03/6 від 28.04.2007 року.
Відповідачі зобов'язання за кредитним договором своєчасно не виконували, у строки, обумовлені у кредитному договорі, кредит та проценти не сплачували, тому просив суд стягнути з відповідачів, як солідарних боржників, заборгованість за Кредитним договором, яка станом на 15.02.2012 року, складає: 34 904,97 дол. США та 291 731,86 грн. Крім того, у рахунок погашення існуючої заборгованості просив звернути стягнення на предмет застави, а також стягнути з відповідачів витрати у справі.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2012 року уточнені позовні вимоги ПАТ «Укргазбанк», який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Укргазбанк», - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у солідарному порядку, на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»заборгованість за кредитним договором №114/03/6 від 28.04.2007 року, яка станом на 15.02.2012 року складає: 378 824 грн. 39 коп., з яких: прострочений кредит -25 602,47 дол.США; прострочені відсотки -9 302,50 дол.США, разом: 34 904,97 дол. США (25 602,47 + 9 302,50), що по курсу НБУ, станом на 15.02.2012 року, є еквівалентом -278 824,39 грн.; пеня -100 000 грн. а також судовий збір -1 700 грн. та витрати на ІТЗ -120 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «Укргазбанк»ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції із ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованості за кредитних договором в сумі 34904 доларів США та 291 731,86 грн., судового збору в розмірі 3219 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не прийняв до уваги умови кредитного договору, безпідставно зменшив розмір пені, стягнутої за несвоєчасне виконання умов цього договору; не звернув уваги, що заява про зменшення розміру пені відповідачами до суду не подавалась; дійшов помилкового висновку про безпідставність нарахування штрафних сум, помилкового визначивши коло спірних правовідносин.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких обставин.
При вирішенні спору, судом першої інстанції встановлено, що 28.04.2007 року між Позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №114/03/6, відповідно до умов якого, Відповідач №1 отримала кредитні кошти, в іноземній валюті, у розмірі 30 000,00 дол. США, з встановленою відсотковою ставкою 12,9% річних, строк повернення кредиту не пізніше 27.04.2010 року, якщо тільки не буде застосовано іншого терміну, що не заперечується представниками сторін, та підтверджується копією укладеного договору (а.с.11-13).
Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_2 зобов'язана повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27.03.2027 року, та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом. Крім того, п.5.3. вищезазначеного договору, передбачена відповідальність за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу з дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.
Одночасно, з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 28.04.2007 року:
між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави №114/03/6/1з, згідно умов якого, транспорті засоби: автомобіль марки ДАФ ТЕ95ХF, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2000, та напівпричіп бортовий -Е, марки Шварцмюллер, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2001, які належать на праві приватної власності Відповідачу №1, передано в заставу банка (а.с.14-16);
між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №114/03/6/1п, згідно умов якого, ОСОБА_3, як поручитель, зобов'язався відповідати за виконання ОСОБА_2 договірних зобов'язань по кредитному договору №11/03/6 від 28.04.2007 року (а.с.20-21).
Згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Проте ОСОБА_2 порушила свої зобов'язання шляхом невиконання суттєвих умов кредитного договору, ОСОБА_3 заборгованість також не сплачується, що призвело до погіршення стану позивача, як кредитора, та виникнення вимоги від останнього щодо повернення суми кредиту, у судовому порядку.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.187), сума неповернутих коштів, станом на 15.02.2012 року, складає: 34 904,97 дол. США та 291 731,86 грн., з яких:
- прострочена заборгованість за кредитом -25 602,47 дол.США;
- прострочена заборгованість за відсотками -9 302,50 дол.США
Разом: 34 904,97 дол.США (25 602,47 + 9 302,50), що по курсу НБУ станом на 15.02.2012 року є еквівалентом 278 824,39 грн.
- пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків -272 791,86 грн.;
- штраф за невиконання п.4.2. договору застави -18 940,00 грн.
Разом: 291 731,86 грн. (272 791,86 + 18 940,00).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 378 824 грн. 39 коп., з яких: прострочений кредит -25 602,47 дол. США грн.,. суми заборгованості за кредитом, прострочені відсотки -9 302,50 дол.США та пені 100 000 грн, суд першої інстанції виходив з доведеності факту невиконання боржником своїх зобов'язань за договором в частині своєчасного повернення кредиту та того, що саме таке співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій за порушення зобов'язання та суми кредиту буде співмірним.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов кредитного договору ОСОБА_2. зобов'язалася сплачувати банку щомісячний платіж у розмірі 834,00 грн.
Стаття 611 ЦК України містить перелік правових наслідків, які можуть застосовуватись до порушника в сукупності або окремо, залежно від умов, передбачених договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Як вбачається із п.5.3. Умов вищевказаного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, позичальнику нарахована пеня в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочення платежу від дня виконання такої прострочки..
До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік ( ч. 2 ст.258 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до п.5.4 Умов Договору терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки -пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю три роки (а.с.13 т.1)
Згідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, відповідно до якої неустойкою (штрафом, пенею) - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. При цьому, закон дозволяє сторонами домовитись про зміну розміру неустойки у бік її зменшення або збільшення, крім випадків, передбачених законом.
Частина 3 цієї ж статті надає суду право у випадку виникнення спору з приводу розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінивши розмір заборгованості та розмір штрафних санкцій (неустойки), зменшити її розмір в тому випадку, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, тобто зменшити розмір штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність з розміром основного зобов'язання.
Встановивши, що сума пені перевищує суму заборгованості за кредитом, що вказує на неспівмірність співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд першої інстанції зменшив розмір неустойки до 100 000 грн.
Однак, суд першої інстанції не врахував роз'яснення, викладені у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30 березня 2012 року, згідно яких, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідачів та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 участі у судових засіданнях суду першої інстанції не приймали, заяв про застосування ч.3 ст. 551 ЦК України до суду не надавали, а тому суд не мав підстав для зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки) через неспівмірність з розміром основного зобов'язання.
У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права при зменшенні розміру пені у відповідності до ч.3 ст. 551 ЦК України є обґрунтованими.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо відсутності підстав для солідарного стягнення з відповідачів шрафу за неналежне виконання зобов'язань, оскільки не стосуються умов кредитного договору та договору пороки.
Відповідно до п. 3.2.4 Кредитного договору банк має право вимагати виконання зобов'язань позичальником щодо повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, інших платежів у разі неналежної сплати страхових платежів.
Пункти 1.2, 1.3 Договору поруки зазначають, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по кредитному договору та несе відповідальність за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об'ємі що і позичальник -за сплату кредиту, процентів, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань в повному обсязі.
За таких обставин, колегія суду вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України про задоволення позовних вимог в повному обсязі..
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати судові витрати на користь позивача за розгляд справи, що складаються із судового збору в розмірі 3219 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Керуючись ст. ст. 303. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309. З 13.3 14.316 ЦІ 1К України, колегія суддів. -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" - задовольнити.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 02 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_4 у солідарному порядку, на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»заборгованість за кредитним договором №114/03/6 від 28.04.2007 року, яка станом на 15.02.2012 року складає: 34904,97 доларів США (25 602,47 + 9 302,50), що по курсу НБУ, станом на 15.02.2012 року, є еквівалентом -278 824,39 грн та 291731,86 грн., яка складається: із заборгованості за кредитом 25602.47 доларів США; заборгованості за відсотками 9302,50 доларів США; пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків 272791,86 грн.; штрафу 18940 грн., а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 3219 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: