Справа № 0413/6429/12 22-ц/774/35/К/13
Справа № 2/413/3244/12 Головуючий в 1 -й інстанції
Провадження № 22-ц/774/35/К/13 Пустовіт О.Г.
Категорія - 52 ( ІV ) Доповідач Михайлів Л.В.
15 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Михайлів Л.В.,
суддів: Ляховської І.Є., Братіщевої Л.А.,
при секретарі: Перміновій К.К.
за участю: позивача - ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,
представників відповідача Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"- Ніколенка Євгена Вікторовича, Артеменко Світлани Миколаївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника -ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про поновлення на роботі , стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
У червні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі -ПАТ "Кривбасзалізорудком") про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що згідно наказу № 1347-к від 09 вересня 2009 року він прийнятий на роботу машиністом екскаватора 5 розряду залізничного цеху № 3 Управління залізничного транспорту ПАТ "Кривбасзалізрудком".
Наказом № 1484-к від 23 травня 2012 року його звільнено з роботи з 23 травня 2012 року згідно п.4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.
Вважає звільнення не законним, оскільки прогулу не було. При виданні наказу №1484К порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення.
Після уточнення позовних вимог просить суд : визнати наказ № 1484к від 23.05.2012 року "Про припинення трудового договору з машиністом екскаватора ОСОБА_2 за п.4 ст.40 КЗпП України "- незаконним; зобов'язати ПАТ "Кривбасзалізрудком" поновити його на посаді машиніста екскаватора 5 розряду залізничного цеху № 3 Управління залізничного транспорту ПАТ "Кривбасзалізрудком" з 23 травня 2012 року; стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23 травня 2012 року в сумі 11 278,05 грн.; стягнути з ПАТ "Кривбасзалізрудком" у відшкодування моральної шкоди 109400 грн.; витрати на правову допомогу в умі 400 грн. та рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2012 року ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального законодавства, неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Зокрема, судом не взято до уваги, що в порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку його не було вчасно ознайомлено із графіком змінності.
Судом не враховано, що відповідачем наказу та дозволу на зміну графіку змінності на ОСОБА_2 не видавалось.
Судом застосована ст.79 КЗпП, яка не має відношення до спірних правовідносин.
Крім того, не враховано порушення работодавцем порядку застосування дисциплінарного стягнення, звільнення проведено без згоди профспілкового органу.
В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ "Кривбасзалізорудком" просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, як законне та обгрунтоване.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивач ОСОБА_2 згідно наказу № 1347-к від 09 вересня 2009 року прийнятий на роботу машиністом екскаватора 5 розряду залізничного цеху № 3 Управління залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат »(а.с.11).
Наказом №1484-К від 23.05.2012р.ОСОБА_2 звільнено з роботи з 23.05.2012р. на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 12).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивача законно звільнено з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП України з дотриманням процедури звільнення.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.
Пункт 4 ст. 40 КЗпП України надає право власникові розірвати трудовий договір у разі вчинення працівником прогулу без поважних причиню
Суд першої інстанції встановив факт порушення трудової дисципліни позивачем й вірно кваліфікував його як прогул.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_8 та його представником не спростовано факту невиходу позивача на роботу 27.04.2012 року у зміну з 8.00 до 20.00 без поважних причин .
Як вбачається із матеріалів справи і не заперечувалось ОСОБА_2, він був ознайомлений після виходу на роботу 25.04.2012 р. зі змінами графіку роботи. Ознайомившись зі змінами графіку, без будь яких зауважень або заперечень, ОСОБА_2 без поважних причин не вийшов на роботу у зміну з 8.00 27.04.2012 року.
Проте приймаючи рішення про звільнення позивача з роботи за прогул, адміністрація допустила ряд порушень трудового законодавства.
Згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1, 2-5, 7 ст. 40 КЗпП України та пунктами 2 і 3 ст. 41 цього кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник
Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо у рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору , власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілкової організації (профспілкового представника).
Згідно протоколу засідання профспілкового комітету НПГУ від 17.05.2012р. згоди на звільнення ОСОБА_9 не надано.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції погодився з висновком адміністрації про те, що рішення виборного профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору не містить обгрунтування відмови у наданні згоди на звільнення, а тому власник законно звільнив ОСОБА_2 без згоди виборного органу первинної профспілкової організації
Проаналізувавши рішення профкому первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України ПАТ «Кривбасзалізрудком»від 17.05.2012р. (а.с. 147-148), колегія суддів не може погодитися з висновками суду про відсутність обгрунтування відмови у дачі згоди на звільнення ОСОБА_2.
Положення ч.6 ст. 39 ЗУ «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності»( в редакції від 13.12.2001 р.) не підлягає поширювальному тлумаченню .
Наявність обґрунтування, що має недоліки, які стосуються його всесторонності, повноти, відповідності (не відповідності) фактичним обставинам не дає підстави для висновку про відсутність обґрунтування.
Як вбачається зі змісту рішення про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_2 за прогул, виборний профспілковий орган дав обґрунтування відмови.
Колегія суддів вважає, що у адміністрації та суду не було підстав визнавати його необґрунтованим.
Таким чином, колегія судді проходить до висновку , що ОСОБА_2 звільнено з роботи за ч. 4 ст. 40 КЗпП України без згоди виборного органу профспілкової організації.
Статтею 252 КЗпП України передбачено гарантії для працівників підприємств, обраних до профспілкових органів.
Зокрема, зміна умов договору, оплата праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Звільнення таких працівників, крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного профспілкового органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (обєднання професійних спілок).
Зі змісту ч. 2 ст. 252 КЗпП України вбачається, що отримання такої згоди обов'язкове при звільненні з будь якої підстави.
Як вбачається із протоколу №2 від 21 листопада 2011 р. ОСОБА_2 обрано головою ЦПО УЗТ ППО ННГУ ПАТ «Кривабасзалізрудком», а згідно протоколу від 08.12.2011 р.ОСОБА_2 є -членом виборного профспілкового органу.
У порушення вимог ст.. 43 та ч. 2 ст. 252 КЗпП України відповідач звільнив ОСОБА_2 з роботи за відсутності згоди виборного профспілкового органу та без попередньої згоди вищого виборного органу профспілки.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів»№9 від 6 листопада 1992 року, відмова профспілкового органу а наданні згоди на звільнення є підставою для поновлення на роботі
Судом першої інстанції не враховано зазначене роз'яснення і не взято до уваги відсутність згоди виборного органу, на звільнення ОСОБА_2 з роботи й помилкове трактування наявного рішення про відмову у дачі згоди на звільнення, як необґрунтованого
Таким чином рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 про поновлення на роботі не можна визнати законним і обґрунтованим й воно підлягає скасуванню
Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Враховуючи викладене, колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та задовольняє позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та частково про відшкодування моральної шкоди. Середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням, колегія суддів визначає за правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітної плати позивача за два останні календарні місяці роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року №100 (зі змінами).
Відповідно до довідки, наданої відповідачем середньогодинна заробітна плата ОСОБА_2 складає 21 грн. 26 коп. (а.с. 142).
Визначення відповідачем розміру середнього заробітку відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Час вимушеного прогулу, виходячи із графіку роботи ОСОБА_2 становить 1280 годин.
Отже середній заробіток за час вимушеного прогулу дорівнює 27 212.80 (21,26х1280).
Відповідно до ст. 237 КЗпП України за наявності порушення прав працівників у сфері трудових відносин на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності, покладається обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди.
Внаслідок незаконного звільнення позивач страждав у зв'язку з втратою роботи, що потягло зміну життєвого укладу, знаходився у скрутному матеріальному становищі, отже зазнав моральних страждань.
Заявлений позивачем розмір моральної шкоди у сумі 109400грн. колегія суддів вважає завищеним.
Розмір моральної шкоди, колегія суддів визначає залежно від характеру та ступеню душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_2 внаслідок незаконного звільнення, їх тривалості, тяжкості, вимушених змін у його життєвих та виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, та відшкодовує його в сумі 200 грн. за рахунок відповідача.
Суми стягуються судом без утримання податку та обов'язкових плат.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 500 грн. 25 коп. ( а саме за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції (107,30 + 113, 10 +53,65 +272, 12).
Керуючись ст.ст. 303, 307, п. п.1, 3 ч.1 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, задовольнити .
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 17 жовтня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати незаконним наказ № 1484к від 23.05.2012 року "Про припинення трудового договору з машиністом екскаватора ОСОБА_2 за п.4 ст.40 КЗпП України ".
ОСОБА_2 поновити на роботі на посаді машиніста екскаватора 5 розряду залізничного цеху № 3 управління залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат".
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 27 212,80 грн. та у відшкодування моральної шкоди 200 грн. Суми стягнуті без утримання податку та обов'язкових платежів.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку в межах платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь держави судовий збір в сумі 500,25 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді :