Провадження № 22-ц/774/315/13 Справа № 2/0427/74/12 Головуючий у 1 й інстанції - Мельниченко С.П. Доповідач - Григорченко Е.І.
Категорія 46
14 січня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Григорченка Е.І.
суддів -Варенко О.П., Лаченкової О.В.
при секретарі -Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про визнання права власності,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року, де ставить питання про його скасування та ухвалення нового про задоволення її позову, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені.
За ОСОБА_3 визнано право власності на 58/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Виділено в натурі ОСОБА_3 у власність:
- в житловому будинку літ. А-1Ж приміщення 1-1 площею 11,3 кв.м., приміщення 1-3 площею 10,3 кв.м., всього загальною площею 21,6 кв.м вартістю 35837 гривень;
- прибудову літ. «а», яка складається з приміщення 1-4 площею 8,5 кв.м. та приміщення 1-5 площею 5,8 кв.м., всього загальною площею 14,3 кв.м. вартістю 27885 гривень;
- погріб під прибудовою літ. «а»вартістю 5573 гривень;
- літню кухню літ. «Б»вартістю 31735 гривень;
- колодязь «К»вартістю 6715 гривень,
Всього майна вартістю 107 745 гривень, що складає 58/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
За ОСОБА_2 визнано право власності на 42/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Виділено в натурі ОСОБА_2 у власність:
- в житловому будинку літ. А-1Ж приміщення 1-2 площею 22,6 кв.м., вартістю 37495 гривень;
- прибудову літ. «а-1»приміщення 1-6 площею 9,6 кв.м. вартістю 33081 гривень;
- зливну яму з/я вартістю 5913 гривень,
а всього майна вартістю 76489 гривень, що складає 42/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зобов'язані згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2365/2366/2367-1 від 01.11.2011 року, закласти дверні прорізи між приміщеннями 1-1 та 1-2 в житловому будинку літ. «А-1Ж»та між приміщенням 1-5 в прибудові літ. «а»та приміщенням 1-6 в прибудові літ. «а-1».
ОСОБА_2 зобов'язана, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2365/2366/2367-1 від 01.11.2011 року; переобладнати приміщення 1-6 прибудови літ. «а-1»під кухню; добудувати тамбур зі сторони вул. Калініна для доступу до приміщень 1-6 прибудови літ. «а-1»та 1-2 житлового будинку літ. «А-1Ж»у відповідності з будівельними нормами; пробити віконний проріз та дверний проріз в приміщенні 1-6 прибудови літ. «а-1»; переобладнати віконний проріз в дверний в приміщенні 1-2 житлового будинку літ. «А-1Ж».
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 15628 гривень.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,266 га., розташованої під АДРЕСА_1.
Визначено порядок користування земельною ділянкою згідно з варіантом № 2, висновку судової будівельно-технічної' експертизи № 2365/2366/2367-1 від 01.11.2011 року.
Виділено ОСОБА_3 в користування земельну ділянку площею 1331,5 кв.м., позначену у додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2011 року синім кольором.
Виділено ОСОБА_2 в користування земельну ділянку площею 1331,5 кв.м., позначену у додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2011 року жовтим кольором.
Земельну ділянку площею 8 кв.м., позначену у додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2011 року червоним кольором, залишено у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 2497,18 гривень (дві тисячі чотириста дев'яносто сім гривень вісімнадцять копійок).
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Грошові кошти в розмірі 46058,50 гривень, внесені ОСОБА_2 на депозитний рахунок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 37312022006709, повернуті ОСОБА_2
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.1995 року сторонами було укладено шлюб. Мають сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. /а.с. 6, 154,156/.
Шлюбні відносини між сторонами припинено у вересні 2006 року, а 24.04.2007 року шлюб розірвано /а.с. 7/.
За час перебування у шлюбі ОСОБА_2, на підставі договорів купівлі-продажу від 11.04.2006 року, набула у власність житловий будинок А загальною площею 57 кв.м. з надвірними побудовами: літня кухня Б, сарай В, сарай Г, вбиральня Д, колодязь «к»та земельну ділянку площею 0,266 га. /а.с. 8, 9, 59, 60/
За спільні кошти та спільними силами було збудовано прибудову літ. «а-1»до спірного будинку та зливну яму з/я, що об'єктивно підтверджується показаннями свідків.
На день припинення шлюбних відносин між сторонами домоволодіння АДРЕСА_1 складається з житлового будинку літ. «А-1Ж», прибудови літ. «а», прибудови літ. «а-1», погрібу літ. «пг», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», колодязю літ. «к»та зливної ями з/я /а.с. 64-67/.
Таким чином, спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою являється спільною сумісною власністю сторін та підлягає поділу.
Згідно другого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи розподілу домоволодіння, запропонованому експертом, першому співвласнику виділяється квартира № 1, а саме: в житловому будинку літ. А-1Ж приміщення 1-2 площею 22,6 кв.м., вартістю 37 495 гривень; прибудову літ. «а-1»приміщення 1-6 площею 9,6 кв.м. вартістю 33 081 гривень; зливну яму з/я вартістю 5 913 гривень, а всього майна вартістю 76 489 гривень, що складає 42/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а другому співвласнику виділяється квартира № 2, а саме: в житловому будинку літ. А-1Ж приміщення 1-1 площею 11,3 кв.м., приміщення 1-3 площею 10,3 кв.м., всього загальною площею 21,6 кв.м вартістю 35 837 гривень; прибудову літ. «а», яка складається з приміщення 1-4 площею 8,5 кв.м. та приміщення 1-5 площею 5,8 кв.м., всього загальною площею 14,3 кв.м. вартістю 27 885 гривень; погріб під прибудовою літ. «а»вартістю 5 573 гривень; літню кухню літ. «Б»вартістю 31 735 гривень; колодязь «К»вартістю 6 715 гривень, а всього майна вартістю 107 745 гривень, що складає 58/100 частин житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.
Вказаний варіант позивач просив застосувати для поділу будинку і суд першої інстанції погодився з ним, оскільки вважає його найбільш прийнятним, так як в разі поділу будинку за цим варіантом відбувається мінімальне відступлення від рівності часток сторін, кожна зі сторін забезпечується однією житловою кімнатою, мається технічна можливість кожній зі сторін переобладнати приміщення в ізольовані квартири і виконкомом Орлівщинської сільської ради Новомосковського району надано дозвіл на переобладнання будинку згідно висновку експертизи, як того вимагає ст. 152 ЖК України / а.с. 233/.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про виділення другої квартири варіанту поділу № 2 позивачу та визнати за ним право власності на цю частину будинку, а першу квартиру варіанту поділу № 2 виділити ОСОБА_2, визнавши за нею право власності на цю частину будинку, оскільки при такому поділі відповідачу, з якою проживають діти, фактично виділяється більша частина житлової площі, і вона не буде зобов'язана сплатити компенсацію за частину будинку ОСОБА_3
Враховуючи, що ОСОБА_3 виділено більшу частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, суд першої інстанції вважає за необхідне на підставі ст. 370 ЦК України стягнути з позивача на користь відповідача компенсацію цієї частки в розмірі 15628 гривень
З метою забезпечення прав сторін та повного виконання рішення суд першої інстанції зобов'язав сторони, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, провести відповідні переобладнання приміщень.
Суд першої інстанції вважає за можливе визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, розташованої під АДРЕСА_1 та з метою забезпечення доступу сторін до виділених їм квартир, згідно другого варіанту висновку судової будівельно- технічної експертизи розподілу спірного житлового будинку, встановив порядок користування земельною ділянкою, і виділив ОСОБА_3 в користування земельну ділянку площею 1331,5 кв.м., позначена у додатку № 3 до висновку експертизи синім кольором, а ОСОБА_2 виділив в користування земельну ділянку площею 1331,5 кв.м., позначену у додатку № 3 до висновку експертизи жовтим кольором.
Земельну ділянку площею 8 кв.м., позначену у додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи червоним кольором, залишив у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Посилання ОСОБА_2 на те, що вона особисто будувала прибудову літ. «а-1»своїми коштами та своїми силами, в судовому засіданні свого підтвердження не знайшли.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки в даному випадку відсутні підстави для збільшення її частини в спірному домоволодінні та визнання за нею права власності на домоволодіння в цілому.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст. 365 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмову у задовленні позовних вимог ОСОБА_2
Доводи, приведені в апеляційні скарзі, що апелянту незрозуміло, чому суд визнав право власності на 52/100 частини спірного домоволодіння та зобов'язав апелянта за власні кошти робити переобладнання, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки суд першої інстанції поділив спірне домоволодіння згідно варіанту висновку експертизи, який є найбільш прийнятним.
Клопотання щодо проведення іншої експертизи для визначення інших варіантів розподілу спірного домоволодіння не заявлено.
Приведені в апеляційній скарзі доводи, що суд позбавив апелянта та її дітей ванної кімнати з туалетом, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд виділив апелянту зливну яму та приміщення 1-6 площею 9,6 кв.м., де, згідно технічного паспорту та плану житлового будинку, знаходиться ванна кімната та туалет /а.с. 56, 136/.
Вимоги апелянта щодо визнання за нею право власності на спірне домоволодіння в цілому та сплати компенсації ОСОБА_3 не можуть бути задоволені, оскільки чинним законодавством, зокрема ст. 71 СК України, передбачено поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
ОСОБА_3 в пеляційному суді пояснив, що не погоджується на компенсацію його частки в спірному домоволодінню, яка складає Ѕ частину, оскільки у нього не має іншого житла.
Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права, та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.
Допущені судом порушення норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі, на законність рішення суду не вплинули.
Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду.
Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.