Справа № 22-ц/774/725/13 Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія 41 суддя Решетнік М.О.
Доповідач суддя Повєткін В.В.
17 січня 2013 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Повєткіна В.В.
суддів: Рудь В.В., Ткаченко І.Ю.
при секретарі: Горлаковій Ю.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська
на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2012 року
за позовом Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підпри-ємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про виселення та
за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Бабубшкінської у м. Дніпро-петровську ради та Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська про визнання права користування житловим приміщенням та зміну умов договору житлового найму, -
У червні 2007 року КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про виселення, посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною та складається з чотирьох кімнат. В трьох кімнатах площею 48,1 кв.м. (позиції 6,1 та 7 поверхового плану) мешкали ОСОБА_4, ОСОБА_5 та за піднаймом ОСОБА_6, які виписані в 1978 році на ж/м АДРЕСА_4. В кімнаті площею 17,6 кв.м. мешкала ОСОБА_7, а з 2001 року разом з нею став мешкати та був зареєстрований відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла. На підставі рішення Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 06 листопада 2005 року особовий рахунок на кімнату площею 17,6 кв.м. в комунальній квартирі № 4 був переоформлений на відповідача ОСОБА_3 21 жовтня 2006 року в кімнаті площею 17,6 кв.м. вказаної квартири була зареєстрована та стала мешкати відповідачка ОСОБА_2 Відповідачі самовільно зайняли три кімнати загальною площею 48,1 кв.м. в спірній квартирі, відмовляються звільняти їх в добровільному порядку. Рішенням Жовтневої райради м. Дніпропетровська № 317 від 14 червня 1967 року житлова кімната площею 15,9 кв.м. (позиція 7 поверхового плану) передана під кухню ОСОБА_7, у зв'язку з чим площа місць загального користування збільшилась до 37,5 кв.м. ОСОБА_7 за життя на своє ім'я особовий рахунок не переоформила. Кімнати площею 32,2кв.м. (позиції 1 та 6 поверхового плану) займали ОСОБА_4, ОСОБА_5 та за піднаймом ОСОБА_6, які виписані в 1978 році на ж/м АДРЕСА_4. Уточнивши позовні вимоги позивач просив суд виселити відповідачів із двох житлових кімнат площею 16,2 кв.м. (позиції 1 поверхового плану) та житлової кімнати 16,0 кв.м. (позиція 6 поверхового плану) квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення (а.с.4-5,86-87).
У вересні 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ВК Бабубшкінської у м. Дніпропетровську ради та КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська про визнання права користування житловим приміщенням та зміну умов договору житлового найму, посилаючись на те, що з 2001 року ОСОБА_3 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1, де на той момент мешкала його тітка ОСОБА_7, яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла і він залишився один мешкати в спірній квартирі. Рішенням Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2005 року були змінені умови договору житлового найму і на його ім'я було переоформлено особовий рахунок на житлову кімнату площею 17,6 кв.м. 21 жовтня 2006 року ОСОБА_2 була зареєстрована у зазначеній квартирі. Весь час мешкання у зазначеній квартирі відповідачі займали всі кімнати квартири та користувались всіма приміщеннями вказаної квартири, оскільки приміщення площею 17,6 кв.м. є непридатним для проживання без інших приміщень, вона не обладнана вікнами, не має доступу природного освітлення, а тому не відповідає вимогам, встановленим для проживання громадян. Згідно висновку № 235 від 25 квітня 2007 року відповідно до вимог ДБН В.2.2-15-2005 (п.3.2., З.4., 3.10) приміщення №4 площею 17,6 кв.м. не забезпечується інсоляцією. Експлуатація даного приміщення в якості житлової кімнати можливе спільно з приміщенням № 1 та № 6. При цьому зі слів ОСОБА_7 їм відомо, що з 1978 року в квартирі ніхто, крім неї не мешкав, нікому ці приміщення не були надані і так було до моменту звернення позивача до суду в червні 2007р. Представники позивача в квартирі не були присутні, всі акти, на які посилається позивач в своєму позові, складені без відвідування квартири та за відсутності ОСОБА_3 і ОСОБА_2 Згідно ст.47 ЖК України норма житлової площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 кв.м. на одну особу. Відповідачам надано приміщення площею менше, ніж встановлено вказаними вимогами - на 2-х осіб надано 17,6 кв.м. (тобто по 8,8 кв.м. на одну особу). Вважають, що відповідно до ст.54 ЖК України мають право на надання житлових кімнат: приміщення 1, площею 16,0 кв.м. та приміщення 6 площею 16,2 кв.м. Просили суд відмовити в задоволенні первісного позову та визнати за ним право користування житловим приміщенням 1, площею 16,0 кв.м. та житловим приміщенням 6 площею 16,2кв.м., приміщенням 7, площею 15,9кв.м., змінити умови договору житлового найму на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язавши КЖРЕВП Бабушкінського району визнати ОСОБА_3 наймачем зазначеної квартири (а.с.19, 58,105).
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено, зустрічні позовні вимоги задоволено частково, визнано за ОСОБА_3 і ОСОБА_2 право користування житловим приміщенням 1, площею 16,0 кв.м. та житловим приміщенням 6 площею 16,2 кв.м. квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано КЖЕП-5 укласти з ОСОБА_3 договір найму цих житлових приміщень (а.с.165-167).
В апеляційній скарзі (а.с.174-176) КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпропетровська просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким виселити ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з житлових приміщень 1, площею 16,0 кв.м. та 6 площею 16,2 кв.м. комунальної квартири АДРЕСА_1, оскільки:
- суд не взяв до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 забезпечена житлом з державного житлового фонду, а саме їй була надана квартира АДРЕСА_3
- відповідачі не потребували поліпшення житлових умов та не стояли на обліку;
- житлова кімната площею 17,6 кв.м. у встановленим законом порядку не пригодною для житла визнана не була.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог та задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що трикімнатна квартира в полуподвальному приміщенні, в якій мешкають відповідачі, є комунальною; відповідачі мають право користуватися житловим приміщенням № 1, площею 16,0 кв.м. та житловим приміщенням № 6 площею 16,2 кв.м., оскільки кімната № 4, площею 17,6 кв.м., наймачем якої є ОСОБА_3, згідно висновку судової-технічної ексспертизи не відповідає санітарно-гігієничним вимогам.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Згідно з ч.2 ст.54 ЖК України ізольоване жиле приміщення, що звільнило-ся в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (ст.34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача -іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі; при цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої ст.47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу; якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 2001 зареєс-трований в квартирі АДРЕСА_1, на підставі рішення Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2005 року змінені умови договору житлового найму і на його ім'я переоформлено особовий рахунок на житлову кімнату площею 17,6 кв.м., ОСОБА_2 зареєстрована у зазначеній кімнаті 21 жовтня 2006 року.
В ст.34 ЖК України передбачено підстави для визнання громадян потребую-чими поліпшення житлових умов, зокрема громадян, що забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республі-канською радою професійних спілок.
Задовольнивши позовні вимоги відповідачів, суд першої інстанції не врахував, що відповідачі на 2-х осіб користуються приміщенням площею 17,6 кв.м. (по 8,8 кв.м. на одну особу), тобто площею більше ніж встановлено на кожного члена сім'ї постановою Дніпропетровської обласної ради народних депутатів і Президії обласної ради профспілок від 27 грудня 1984 року № 711 в редакції від 24 травня 1990 року (6,7 кв.м.).
Згідно з п.2) ч.1 ст.34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам.
Як вбачається, відповідачі на обліку громадян, які потребують поліпшен-ня житлових умов, не перебувають.
Рішення про визнання житлової кімнати площею 17,6 кв.м., наймачем якої є ОСОБА_3, таким, що не відповідає санітарним та технічним вимогам, виконкомом міської ради не приймалось.
Згідно ст.47 ЖК України норма житлової площі в Україні встановлюється в розмірі не більше 13,65 кв.м. на одну особу.
Ухваливши рішення про визнання за відповідачами права користування кімнатами № 1 площею 16,0 кв.м. та № 6 площею 16,2 кв.м., суд першої інстанції не врахував, що загальна житлова площа складає 49,8 кв.м., що перевищує встановлену законом норму житлової плоші.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального права.
З огляду на вищенаведене та оскільки обставини по справі досліджені у пов-ному обсязі, колегія суддів вважає за необхідне ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання права користування житловим приміщенням та зміну умов договору житлового найму та про задовоелння позову КЖРЕВП Бабушкінського району м. Дніпро-петровська про їх виселення.
У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,309,314,316 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 квітня 2012 року -скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Бабубшкінської у м. Дніпропет-ровську ради та Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська про визнання права користування житловим приміщенням та зміну умов договору житлового найму - відмовити.
Позовні вимоги Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного ви-робничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про виселення -задовольнити.
Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з житлових кімнат № 1 площею 16,0 кв.м. та № 6 площею 16,2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної си-ли з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: