Рішення від 16.01.2013 по справі 440/2393/12

Справа № 440/2393/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року м. Тернівки

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Пономаренко І.П.

при секретарі Аксініній К.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 27.08.2012 року він приїхав на СТО відповідача, яке знаходиться за адресою м. Тернівка вул. Польова 4, для того щоб замінити шини на своєму автомобілі «ВАЗ-2108». Поки він знаходився на СТО розпочалася злива й подув сильний вітер, і внаслідок чого зонт, який був неналежним чином закріплений лише однією плитою, зірвався з місця, на якому був встановлений, та цим зонтом і бетонною плитою, якою зонт закріплювався, було пошкоджено його машину. Добровільно шкоду відповідач відмовилася відшкодувати, тому він зробив оцінку збитків та змушений звернутися до суду. Просить стягнути з відповідача на його користь на відшкодування майнової шкоди 4035 грн. 69 коп., витрати на оплату послуг спеціаліста в сумі 450 грн. та понесені по справі судові витрати в сумі 214 грн. 60 коп.

Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримав та пояснив, що він 27.08.2012 року з метою замінити шини на своєму автомобілі «ВАЗ-2108»приїхав на шиномонтаж відповідача, поставивши автомобіль на площадці згідно нанесеної на асфальті паркувальної розмітки. В машині з ним був його знайомий ОСОБА_4. Неподалік, приблизно за 5 метрів від автомобіля, стояв сонцезахисний зонт. На СТО було два робітники та старший, який періодично давав команди робітникам. Було видно, що погода вже починала псуватися. Робітники почали роботи з запасним колесом його автомобіля, але в цей час знявся дуже сильний вітер, та зонт вітром понесло до автомобіля, в результаті чого бетонна плита, якою зонт утримувався, вдарила по автомобілю та пошкодила двері та крило. Зонт вирвався з підставки, вдарив по кузову та перевалився на задню частину машини. Він бачив, що зонт був закріплений неналежним чином, лише однією плитою, яка не була прикріплена до землі, а працівники не звертали на це ніякої уваги, та перед початком дощу зонт не склали, а займалися своїми справами. Колеса з автомобіля до падіння зонта ще не зняли. Після того, що трапилося, старший по СТО одразу ж поїхав, при цьому зробивши зауваження робітникам про те, що не всі плити були на місці, а робітники до приїзду міліції склали зонт, поклали його за приміщення шиномонтажу та прибрали плиту. Зонт був великий, але був закріплений лише невеликою плитою. Вважає, що аби зонт був належним чином закріплений, та робітники СТО вчасно перед початком дощу його прибрали, то нічого б не сталося. Працівники СТО сказали що з приводу шкоди необхідно вирішувати питання з керівництвом. В подальшому він провів оцінку збитків та вже з висновком звернувся з приводу відшкодування збитків, але йому пояснили, щоб вирішував питання через суд. Тому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що вважає необґрунтованими доводи заперечення, так як в даному випадку мають місце не форс-мажорні обставини, а неналежне закріплення працівниками СТО зонта, в результаті чого сталося пошкодження автомобіля. Через те, що сам факт пошкодження автомобіля згідно наданого заперечення відповідач визнала та в судовому засіданні доведено ту обставину, що зонт був неналежним чином закріплений, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності а також письмове заперечення, згідно якого в задоволенні позову просила відмовити, так як вважає, що відсутня її вина у завданні шкоди позивачеві, а також що шкода була спричинена в результаті дії стихійного лиха і позивач не застрахував свій автомобіль на випадок стихійного лиха.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності приходить до наступних висновків.

Згідно ст.2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Ст.4 ЦПК України закріплено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обгрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами»які беруть участь у справі.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода завдана особі, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа. Яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В судовому засіданні встановлено, що позивачеві на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1 (а.с.30).

27.08.2012 року позивач звернувся на СТО відповідача з приводу отримання послуг шиномонтажу, та сплатив за надані послуги 75 грн. (а.с.12).

Відповідно до висновку № 174 експертного автотоварознавчого дослідження від 12.09.2012 року, розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачеві внаслідок пошкодження його автомобіля НОМЕР_1, становить 4035 грн. 69 коп. (а.с.17-29).

За проведення зазначеного автотоварознавчого дослідження позивачем було сплачено експерту грошові кошти в сумі 450 грн. (а.с.16).

Згідно копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.08.2012 року було встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 було пошкоджено зонтом з бетонною плитою, які були зірвані сильним поривом вітру через те, що не були належним чином закріплені (а.с.15).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він 27.08.2012 року після 16.00 години разом з ОСОБА_1 на автомобілі останнього приїхали на шиномонтаж. В цей час вже починався дощ. Коли вони були всередині та дивилися на шини, то почався сильний вітер, від якого зонт понесло, та цей зонт, а також плита, якою зонт утримувався, вдарили по машині. На СТО вони до цього пробули приблизно 10 хвилин, машину Лелак поставив згідно розмітки на площадці. Працівники СТО займалися своєю роботою, здається вже піддомкратили автомобіль, а потім чекали, доки закінчиться дощ, й в цей час зонт та плита вдарили по машині, зонт понесло далі, а плита вперлася в машину. Після того, він зрозумів, що зонт не був належним чином закріплений, так як в спеціальних пазах підставки кріплення зонта була лише одна плита, яка вдарила по машині, а інші плити були в приміщенні шиномонтажу. Працівники СТО все прибрали, але вони не заперечували, що це був зонт СТО, пояснили, що з усіма питаннями необхідно звертатися до власника СТО. До приїзду працівників міліції машина не їздила з того місця.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він 27.08.2012 року у вечірній час був в гостях у батьків позивача. В цей час зателефонував їх син ОСОБА_1 та повідомив, що на шиномонтажі плитою, якою тримався зонт, було пошкоджено його автомобіль. Так як ОСОБА_1 сильно нервував, він разом з його батьком поїхав щоб чимось допомогти. На місці він побачив, що зонт вже лежав біля будівлі шиномонтажу, а на вулиці був сильний вітер. Іван пояснив, що вітром понесло зонт та підняло плиту, якою він кріпився, і вдарило по машині зонтом та плитою. Оглянувши конструкцію зонта він побачив, що в пластикову основу, до якої кріпиться зонт, необхідно поміщувати чотири бетонні плити. Біля автомобіля він бачив лише одну таку плиту розміром приблизно 50 на 50 см. та товщиною близько 10 см. До того, як приїхали працівники міліції та не оглянули автомобіль, машина стояла на місці.

Даючи оцінку доказам, суд бере до уваги пояснення позивача, а також приймає як доказ по справі показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, так як ці показання є послідовними, підкріплюють та доповнюють одне одного, а також підтверджуються іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що відповідач в судовому засіданні відповідно до вимог ст.1166 ЦК України не довела ті обставини, що шкода завдана не з її вини, а подала заперечення, в якому лише висловила свою позицію з приводу заявленого позову без посилання на відповідні докази.

Крім того, згідно свого заперечення відповідач визнала факт пошкодження автомобіля за обставин, викладених у позовній заяві.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження доказами факт пошкодження автомобіля позивача в результаті того, що належний СТО відповідача зонт був неналежним чином закріплений, а також те, що працівниками шиномонтажної СТО не було вчасно вжито необхідні заходи щодо попередження цього випадку у разі погіршення погоди, тобто саме в цьому полягає неправомірна бездіяльність з боку відповідача, яка потягла наслідки у вигляді пошкодження автомобіля.

У зв»язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача необхідно стягнути на відшкодування майнової шкоди 4035 грн. 69 коп. та витрати на оплату послуг спеціаліста по проведенню автотехнічного дослідження в сумі 450 грн.

Також відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений останнім при зверненні до суду в розмірі 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 4035 (чотири тис. тридцять»ять) грн. 69 коп., витрати на оплату послуг спеціаліста в сумі 450 (чотириста п»ятдесят) грн. та понесені по справі судові витрати в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: І.П. Пономаренко

Попередній документ
28701541
Наступний документ
28701543
Інформація про рішення:
№ рішення: 28701542
№ справи: 440/2393/12
Дата рішення: 16.01.2013
Дата публікації: 24.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернівський міський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди