"16" січня 2013 р. м. Київ К/9991/86388/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВеденяпіна О.А.,
суддівЗайцева М.П.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання його провести перерахунок призначеної пенсії як дитині війни за періоди з 2 квітня по 31 грудня 2006 року, з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 1 листопада 2009 року. У позовній заяві просила поновити пропущений строк для звернення до суду, посилаючись на поважність його пропуску, зазначила, що набула статусу дитини війни та відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яке їй не виплачується.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 березня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 оскаржила її в апеляційному порядку.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 березня 2010 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_4 поважними.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська в частині виплати ОСОБА_4 пенсії у періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року без урахування підвищення, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії, що була виплачена ОСОБА_4 у періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та виплатити на користь ОСОБА_4 різницю між розрахованою та фактичною виплаченою сумами.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська подало касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»набула правового статусу дитини війни.
Частиною першою статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2006 рік зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19 січня 2006 року № 3367-ІV пункт 17 статті 77 вказаного Закону виключено, а статтю 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»в зазначеній частині не реалізовані.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
В силу частини другої статті 150, частини другої статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Зазначена норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що у 2006 році, у період з 1 січня 2007 року по 9 липня 2007 року та з 1 січня 2008 року до 22 травня 2008 року ОСОБА_4 не мала права на щомісячне підвищення до пенсії.
Враховуючи наведене, визнавши поважними причин пропуску строку звернення до суду, апеляційний суд дійшов до правильного висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 1 січня по 31 грудня 2009 року.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, не свідчать про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування ухваленого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев
Ю.І. Цвіркун