"16" січня 2013 р. м. Київ К/9991/80909/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіВеденяпіна О.А.,
суддівЗайцева М.П.,
Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2009 року ОСОБА_4 звернулась в суд з даним позовом.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 22 квітня 2010 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо невиплати ОСОБА_4 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Зобов'язано Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з врахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 15 липня 2010 року відмовлено у задоволенні клопотання Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про звільнення його від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на підставі статей 121, 297 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) у зв'язку з несплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи залишено без руху та надано відповідачу строк до 25 серпня 2010 року для усунення недоліків апеляційної скарги (а.с. 41).
Ухвалу суду від 15 липня 2010 року відповідач отримав 11 серпня 2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43).
Проте, у встановлений строк зазначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги відповідачем не усунено, в надісланому на адресу апеляційного суду листі від 16 серпня 2010 року Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради повторно просив звільнити його від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, повідомивши, що кошторисом на 2010 рік не передбачено достатньо коштів для їх оплати. Крім того, відповідач зазначив, що ухвалою Львівської міської ради від 12 квітня 1998 року № 1196 його звільнено від сплати державного мита за подання апеляційної скарги (а.с. 44-45).
Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на підставі статті 297 ЦПК України повернуто (а.с. 50).
Не погоджуючись з ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року, Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору чи неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.
Згідно з статтею 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства вважав апеляційну скаргу неподаною і повернув її Франківському відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.
Доводи Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, викладені у касаційній скарзі, не свідчать про звільнення відповідача від оплати судового збору за подання апеляційної скарги і не звільняють його від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, тому підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції не вбачається.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев
Ю.І. Цвіркун