18 січня 2013 року м. Київ В/800/273/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Борисенко І. В. Вербицька О. В. Лосєв А. М. Маринчак Н. Є.
розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
ухвали відВищого адміністративного суду України 26.11.2012 року
у справі№ 2а-3423/10/2670 (К-42556/10)
за позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
провизнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року у справі № 2а-3423/10/2670 (К-42556/10), якою касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва відхилено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 року залишено без змін.
Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст. 250 Господарського кодексу України.
В заяві відповідач заперечує висновок суду про те, що строки застосування адміністративно-господарських санкцій обмежується положеннями ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки податковий орган не здійснює організаційно-господарські повноваження щодо позивача. На підтвердження зазначених доводів заявник посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 25.12.2007 року у справі № 23/395/06-АП.
Разом з тим, Верховний Суд України в постанові від 17.10.2011 року у справі № 21-241а11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Пансіонат «Море»до Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим про визнання недійсним рішення, аналізуючи питання наявності неоднакового застосування положень ст. 250 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що фінансова санкція за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», є адміністративно-господарською і її застосування врегульоване нормами глави 27 Господарського кодексу України. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК, згідно з якою такі санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.11.2012 року у справі № 2а-3423/10/2670 (К-42556/10) висновки відповідають зазначеній вище позиції Верховного Суду України з приводу застосування ст. 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Оскільки згідно з частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2012 року позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії, підстав для допуску справи до провадження немає.
Посилання заявника на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.04.2011 року у справі № 2-а-2546/08 (К-13066/09), як на підставу неоднакового застосування ч. 10 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», підлягають відхиленню, оскільки у справі № 2а-3423/10/2670 (К-42556/10) судом касаційної інстанції не застосовано вказані положення у зв'язку з порушенням податковим органом строків, визначених ст. 250 Господарського кодексу України.
Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 2а-3423/10/2670 (К-42556/10) Окружного адміністративного суду м. Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді І. В. Борисенко
О. В. Вербицька
А. М. Лосєв
Н. Є. Маринчак