15 січня 2013 року м. Київ К-29668/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Лосєва А.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року
у справі № 2а-12851/10/0570
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (відповідач), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати недійсними рішення № 0000992344 від 15 березня 2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 327,75 грн. та № 0000982344 від 15 березня 2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56 000,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення № 0000982344 від 15 березня 2010 року в частині застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56 000,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року, ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року та прийняти нове рішення у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведено перевірку павільйону, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0068/05/62/23/НОМЕР_1 від 13 лютого 2010 року.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000982344 від 15 березня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 61 883,75 грн., та № 0000992344 від 15 березня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 412,75 грн.
За результатами адміністративного оскарження рішення № 0000982344 від 15 березня 2010 року скасовано в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 883,75 грн., а рішення № 0000992344 від 15 березня 2010 року -в частині застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 85,00 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, (далі -Положення) з огляду на неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень в книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій на загальну суму в розмірі 11 200,00 грн.
Крім того, встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункової операції на суму в розмірі 24,50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідного розрахункового документа, незабезпеченням ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму в розмірі 456,50 грн., а також невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 658,45 грн.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Пунктом 1.2 глави 1 Положення визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Як встановлено судами, суму в розмірі 11 200,00 грн. проведено позивачем через реєстратор розрахункових операцій та підклеєно фіскальні звітні чеки на відповідних сторінках книги обліку розрахункових операцій.
При цьому, слід зазначити, що відсутність в книзі обліку розрахункових операцій записів про рух готівки за відповідний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми дає підстави лише для висновку про порушення позивачем порядку ведення книги обліку розрахункових операцій, а не про неналежне оприбуткування готівкових коштів.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли вірного висновку про недоведеність відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності прийняття рішення № 0000982344 від 15 березня 2010 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56 000,00 грн., що з урахуванням приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення позовних вимог в зазначеній частині.
Що стосується позовних вимог ФОП ОСОБА_3 про скасування рішення № 0000992344 від 15 березня 2010 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4 327,75 грн., то колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили в їх задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг); забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Поряд з цим, як встановлено судами, факт порушення позивачем пунктів 1, 2, 12, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР підтверджується актом перевірки № 0068/05/62/23/НОМЕР_1 від 13 лютого 2010 року, відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 13 лютого 2010 року, складеною та підписаною продавцем павільйону, що належить позивачу, ОСОБА_4, актом інвентаризації наявності коштів від 13 лютого 2010 року, підписаним продавцем ОСОБА_4, а також не заперечується позивачем.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Лосєв А.М.