"15" січня 2013 р. м. Київ К-24058/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Вербицької О.В.
Суддів: Маринчак Н.Є.
Муравйова О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 р.
у справі № 5/37/07-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний підприємець ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія», Приватне підприємство «ВПП «Петрико», Приватний підприємець ОСОБА_5
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина»(далі -позивач, ТОВ «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі -відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою господарського суду Запорізької області від 22.05.2007 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя № 0000182301/0 від 27.02.2007 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 р. постанову господарського суду Запорізької області від 22.05.2007 р. скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 р. та залишити в силі постанову господарського суду Запорізької області від 22.05.2007 р.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 р. -без змін.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя провела виїзну планову перевірку ТОВ «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 04.12.2003 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт № 11/23-1/32715974 від 15.02.2007 р.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у заниженні податку на прибуток у сумі 624 230,00 грн.
Також, як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина» у періоді, що перевірявся, отримувало від інших суб'єктів господарювання послуги по переробці та брикетуванню феросплавів (молібден-нікелевої лігатури, флюсу молібденового комплексного). Контрагентами позивача у процесі переробки були: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-будівельна компанія», Приватний підприємець ОСОБА_4, Приватне підприємство «ВПП «Петрико», Приватний підприємець ОСОБА_5 При цьому договори на виконання послуг по переробці між ТОВ «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина»та переробниками не укладалися. Факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджується лише актами виконаних робіт.
27.02.2007 р. ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000182301/0, яким визначила позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 1 104 486,50 грн., у тому числі 624 230,00 грн. -основний платіж, 480 256,50 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).
У відповідності до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктами 2.4 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем для підтвердження факту здійснення господарських операцій по переробці феросплавів надані лише акти виконаних робіт (наданих послуг), які не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Так, вищезазначені акти не містять обов'язкових реквізитів: місце складання документа, посади особи, яка відповідальна за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у позивача не було підстав для віднесення до складу валових витрат витрати з переробки феросплавів у період з 04.12.2003 року по 30.09.2006 року, оскільки господарські операції не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке підприємство «Укрпромсировина» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2009 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов