"15" січня 2013 р. м. Київ К-55792/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Вербицької О.В.
Суддів: Маринчак Н.Є.
Муравйова О.В.,
за участю:
секретаря - Малюги Ю.В.,
представника позивача -не з'явився,
представника відповідача -Калініна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адмінстртивного суду від 09.11.2009 р.
у справі № 2а-4946/08/2070
за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору (далі -позивач, ХДАВП) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі -відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.11.2007 р. № 0000540841/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 88 464,70 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адмінстртивного суду від 09.11.2009 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністртивного суду від 09.11.2009 р. в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У письмовому запереченні на касаційну скаргу ХДАВП, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адмінстртивного суду від 09.11.2009 р. -без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові провела виїзну позапланову перевірку ХДАВП з питання правомірності декларування від'ємного значення податку на додану вартість та визначення задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2007 року, за результатами якої складено акт № 1685/41-014/14308894 від 15.06.2007 р.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем абз. «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2007 року на 149 505,00 грн.
27.06.2007 р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000540841/0, яким зменшила позивачу суму відшкодування податку на додану вартість у розмірі 149 505,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000540841/2 від 14.11.2007 р.
Суд касаційної інстанції вважає необґрунтованим такий висновок податкового органу, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, сплачена позивачем на митниці, що підтверджується: платіжним дорученням від 06.02.2007 р. № 539 на суму ПДВ 53 473,07 грн. по ВМД 800000007/7/740567 від 05.03.2007 р.; платіжним дорученням від 19.01.2007 р. № 142 та від 22.01.2007 р. на суму ПДВ 20 142,91 грн. по ВМД 800000007/7/740607 від 12.03.2007 р.; платіжним дорученням від 06.02.2007 р. № 539 на суму ПДВ 10 617,09 грн. по ВМД 800000007/7/740712 від 22.03.2007 р.; платіжним дорученням від 06.02.2007 р. № 539 на суму ПДВ 3 340,27 грн. по ВМД 800000007/7/740713 від 22.03.2007 р.; платіжним дорученням від 06.02.2007 р. № 539 на суму ПДВ 891,36 грн. по ВМД 800000007/7/740715 від 22.03.2007 р.; платіжним дорученням від 17.01.2005 р. № 14 на суму ПДВ 30 520,33 грн. по ВМД 800000006/5/040136 від 27.01.2005 р.; платіжним дорученням від 17.01.2005 р. № 14 на суму ПДВ 30 520,33 грн. по ВМД 800000006/5/040139 від 27.01.2005 р.
Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів
(послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів
(послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування
включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).
При цьому форма розрахунку суми бюджетного відшкодування не може змінювати порядку бюджетного відшкодування, визначеного абзацом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Отже, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості. А тому відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими вони виникли, не можна визнати правомірним.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що позивач обґрунтовано включив до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року суму у розмірі 149 505,00 грн., заявленої до відшкодування.
Отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.
Крім того, слід зазначити, що суд касаційної інстанції, згідно з ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, вийшов за межі касаційної скарги, оскільки встановив порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адмінстртивного суду від 09.11.2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову, і в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2007 року № 0000540841/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 61 040,66 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адмінстртивного суду від 09.11.2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову.
В цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2007 року № 0000540841/2 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 61 040,66 грн.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 р. та ухвалу Харківського апеляційного адмінстртивного суду від 09.11.2009 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов