Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"14" листопада 2012 р. Справа № 0670/2641/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю представника позивача - Павлюка І.О.
розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" червня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про скасування вимоги від 07.02.2012 р. №Ф-77У ,
27 квітня 2012 року ОСОБА_4 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про скасування вимоги від 07.02.2012 року №Ф-77У про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року у сумі 1698,23 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року позов задоволено.
Скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області про сплату боргу від 07.02.2012 року №Ф-77У.
Не погоджуючись прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрована, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, платник єдиного податку, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області та з 27 січня 2006 року, отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
07 лютого 2012 року відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу за період з серпня 2011 року по грудень 2011 року в сумі 1698,23 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У відповідності до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вказана норма набрала законної сили 06.08.2011 року. За таких обставин, позивачка звільнена від сплати єдиного внеску, починаючи з серпня 2011 року.
Твердження відповідача стосовно того, що позивач не підпадає під дію ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому і не звільняється від сплати єдиного внеску на підставі ч.4 ст.4 Закону №2464 є помилковим, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком, після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Разом з тим, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Встановлено, що позивачка отримала право на пенсію за віком, у відповідності до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, заперечення відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є помилковими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для виставлення та надіслання для позивачки вимоги про сплату боргу № Ф-77 У від 07.02.2012 року, так як ОСОБА_4 звільнена від сплати за себе єдиного внеску.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції в застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "21" червня 2012 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1 (рекомендоване з повідомленням)
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області вул.Свято-Миколаївська,31,м.Олевськ,Житомирська область,11002 (рекомендоване з повідомленням)