01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
підготовчого засідання
"10" грудня 2012 р. Справа № Б8/122-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 83076, АДРЕСА_2; адреса для листування: 03039, АДРЕСА_3,
до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гумовотехнічних виробів «Еласт», ідентифікаційний код юридичної особи: 36293182, місцезнаходження: 08022, Київська обл., Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Комсомольська, 29 А (надалі за текстом: «Боржник»)
про банкрутство,
за участю представників учасників судового провадження:
від Заявника: ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності б/№ від 22 листопада 2012 року;
від Боржника: не з'явився;
від арбітражного керуючого Міщенко Я.О.: не з'явився;
від арбітражного керуючого Пічугіна І.В.: не з'явився;
від арбітражного керуючого ОСОБА_5.: не з'явився, -
В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 83076, АДРЕСА_2 (надалі за текстом: «Заявник» / «Кредитор» / «ініціюючий кредитор») б/№, б/дати про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гумовотехнічних виробів «Еласт» (ідентифікаційний код юридичної особи: 36293182, місцезнаходження: 08022, Київська обл., Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Комсомольська, 29 А) з підстав, передбачених ст. ст. 6, 7, 11, 12, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом «Закон про банкрутство») та з підстав, передбачених ст. ст. 2, 12, 15 Господарського-процесуального кодексу України (надалі за текстом «ГПК України»), порушена ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.12 року. Ухвалою про порушення провадження у справі розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на 26.11.2012 року; зобов'язано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; зобов'язано боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності на надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Доказом направлення учасникам провадження ухвали про порушення провадження у цій справі про банкрутство та про призначення судового засідання є відбиток печатки відділу діловодства господарського суду Київської області №1000 від 19.11.2012 року, повідомлення про вручення поштового відправлення (форма 119) Р 01032 3577411 2 адресованого Заявнику з відміткою про вручення уповноваженій особі 23 листопада 2012 року.
23 листопада 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого Пічугіна І.В. б/н від 23 листопада 2012 року (вх. №18961 від 23 листопада 2012 року) про участь у справі про банкрутство з долученими доказами.
26 листопада 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_5. б/н від 26 листопада 2012 року (вх. №19091 від 26 листопада 2012 року) про участь у справі про банкрутство з долученими доказами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26 листопада 2012 року розгляд справи відкладено на 10 грудня 2012 року, повторно зобов'язано учасників провадження виконати вимоги ухвали суду від 14.11.12 року.
10 грудня 2012 року через відділ діловодства господарського суду Київської області від Боржника надійшло клопотання з додатками (вх. №20077 від 10 грудня 2012 року) з долученою на виконання вимог господарського суду Київської області, викладених в ухвалі суду від 26 листопада 2012 року у цій справі, низкою документів та клопотанням провести слухання без присутності представника Боржника.
10 грудня 2012 року в судове засідання з'явився представник Заявника та надав пояснення у справі; при розгляді питання про призначення розпорядника майна у справі, при розгляді заяв арбітражних керуючих щодо участі у справі, що надійшли до суду, ініціюючий кредитор підтримав кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_5. на призначення розпорядником майна Боржника. Представник Боржника в судове засіданні не з'явився, хоча і був повідомлений про місце та час судового засідання, від якого надійшло клопотанням про проведення слухання без присутності представника Боржника.
В судовому засіданні суд заслухавши пояснення представника Заявника, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що від Боржника відзиву на заяву про порушення справи про банкрутство не надійшло, аудиторського висновку суду не надано, про причини невиконання вказаних вимог суду жодних пояснень не надано, проте на виконання вимог ухвал суду від 14.11.12 року, від 26.11.12 р. Боржником надано низку документальних доказів у справі, в тому числі щодо його майнового стану.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутність відзиву Боржника не зупиняє провадження у справі.
Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону про банкрутство, відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Справа перебуває на стадії підготовчого засідання. В зв'язку з частковим невиконанням учасниками провадження вимог суду, суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.
Президією Вищого Господарського Суду України у Рекомендаціях № 0-5/1193 від 04 червня 2004 року господарським судам «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у п. 8.2. передбачено, що у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.
Заявник у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство Боржника мотивуючи заявлені вимоги посилається на те, що Боржник має перед ним безспірну заборгованість у сумі 399 000,00 грн., яка не була сплачена Боржником більш ніж протягом трьох місяців від встановлених строків.
Досліджуючи вимоги та доводи Заявника, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 1 Закону про банкрутство, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі написи нотаріусів.
Судом встановлено, що на підтвердження безспірності вимог Заявника, у відповідності до вимог ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", Заявником надано копії: виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 № 835 вчиненого 10 квітня 2012 року, відповідно до якого виконавчий напис здійснено на підставі протесту векселя про неоплату, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 23 лютого 2012 року за реєстровим № 226 про стягнення на користь Заявника - векселедержателя простого векселя серії АА № 1959553, виданого 01 лютого 2012 року Боржником 148 000,00 грн. - з Боржника; виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 № 834 вчиненого 10 квітня 2012 року, відповідно до якого виконавчий напис здійснено на підставі протесту векселя про неоплату, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 31 січня 2012 року за реєстровим № 24 про стягнення на користь Заявника - векселедержателя простого векселя серії АА № 1959552, виданого Боржником 20 грудня 2011 року 251 000,00 грн. - з Боржника; також Заявником долучено копії векселів за якими видано виконавчі написи: векселя серії АА № 1959552 на суму 251 000,00 грн. виданий Боржником 20.12.11 р. Заявнику на умовах погашення - за пред'явленням; векселя серії АА № 1959553 на суму 148 000,00 грн. виданий Боржником 01.02.12 р. Заявнику на умовах погашення - за пред'явленням; копію договору № 01031 про надання юридичних послуг від 22 .09.11 р. та акту приймання-передачі від 20.12.12 року до нього; копія договору №01071 від 04.01.12 року та акту приймання-передачі від 30 січня 2012 року до нього, на підставі яких виникла заборгованість в погашення якої Боржником було видано вказані вище векселі.
Відповідно до п.п. 31, 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК. Відповідно до частини першої статті 9 Закону суд має повертати заяву кредитора про порушення справи про банкрутство, якщо заявником не дотримано мінімального тримісячного строку прострочення боржником виконання свого зобов'язання. За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і додати докази цього до своєї заяви.
На підтвердження факту, що Боржником не погашається борг більш ніж три місяці Заявником надано копію постанови Відділу ДВС Макарівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №ВП 32276986 від 20.04.12 року, відкритого на примусове виконання виконавчого напису № 834 виданого 10.04.12 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 на користь Заявника як держателя векселя серії АА 1959552 у сумі 251 000,00 грн.; надано копію постанови Відділу ДВС Макарівського районного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №ВП 32276823 від 20.04.12 року, відкритого на примусове виконання виконавчого напису № 835 виданого 10.04.12 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_7 на користь Заявника як держателя векселя серії АА 1959553 у сумі 148 000,00 грн. Судом встановлено, що з моменту відкриття виконавчого провадження минуло більше ніж 3 місяці.
Жодних заперечень вимог Заявника Боржником не надано; жодних доказів, які спростовують факти на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог Боржником суду не надано. Боржником не надано суду жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні. У встановлений строк для добровільного виконання судового рішення заборгованість не погашена ні в повному обсязі, ні частково.
На підставі вищенаведеного судом встановлено, що вимоги Заявника до Боржника у сумі 399 000,00 грн. є безспірною, грошовою заборгованістю, що підтверджено виконавчими документами - виконавчими листами приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу на виконання яких були відкриті виконавчі провадження, що підтверджено постановами про відкриття виконавчих проваджень №ВП 32276986 від 20.04.12 року, №ВП 32276823 від 20.04.12 року; заборгованість виникла на підставі виданих Боржником Заявнику векселів (АА 1959552, АА 1959553), які видані Боржником у погашення заборгованості, що виникла на підставі договорів та яка (безспірна заборгованість) не містить пені, штрафу. Таким чином, заборгованість Боржника перед Боржником у сумі 399 000,00 грн. є безспірною заборгованістю Боржника, яка не була сплачена Боржником більш ніж три місяці від встановлених строків.
Станом на дату звернення до суду Заявника мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22 грудня 2012 року № 4282-VI, становить на період 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні (розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 335 400,00 грн.). Отже сума безспірних вимог до Боржника перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати станом на звернення Заявника до суду. Боржником жодних доказів погашення вказаної заборгованості частково чи в повному обсязі у будь-який спосіб суду не надано, іншого не доведено.
На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника до Боржника є безспірною заборгованістю по основному боргу (без врахування штрафів та пені) яка перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітних плат та яка не була сплачена більш ніж три місяці.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.
Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року (надалі за текстом «Постанова № 15»), за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.
Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року (надалі за текстом - «Рекомендації») визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.
В свою чергу досліджуючи питання платоспроможності чи неплатоспроможності Боржника, судом встановлено, що на виконання вимог суду Боржником було надано копію балансу Боржника (форма № 1) станом на 30.09.12 року, дослідивши який встановлено, що відповідно до показників балансу Боржника станом на 30.09.12 року вартість необоротних активів Боржника (рядок 080) становить 56 тис. грн., вартість оборотних активів (рядок 260) становить « 3' 633 тис. грн.»; витрати майбутніх періодів та необоротні активи та групи вибуття - відсутні (рядки 270, 275 з позначенням «-»). Відповідно до балансу поточні зобов'язання Боржника (рядок 620) становлять 10'251 тис. грн., з яких 10 000 тис грн. становлять короткострокові кредити банків. Отже, згідно відомостей балансу, поточні зобов'язання Боржника значно перевищують вартість активів Боржника. Дослідивши наданий Боржником звіт про фінансові результати за 9 місяців 2012 року (форма 2), встановлено, що доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 010) за попередній період становила 23'640 тис. грн., а за звітний період - 2' 468 грн.; чистий доход від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 035) становив 20' 747 тис. грн., та за звітний період становить 2' 444 тис. грн., що свідчить про тенденцію до збитковості підприємницької діяльності Боржника.
Крім того, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".
Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржник має наступні ознаки фінансової неплатоспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".
На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» №15 від 18 грудня 2009 року, суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог та змісту ст. 1 Закону про банкрутство.
Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано, пояснень, що свідчать про спростування вимог Заявника, суду не надано.
За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій.
Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.
Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до п. 3 ст. 13 Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.
Судом встановлено, що в ході провадження у справі надійшли заяви арбітражних керуючих: Міщенко Я.О. б/№, б/д про участь у справі про банкрутство, долучена до заяви про порушення справи про банкрутство Заявника; через відділ діловодства господарського суду Київської області надійшли заяви арбітражних керуючих: Пічугіна І.В. б/н від 23 листопада 2012 року (вх. №18961 від 23 листопада 2012 року) про участь у справі про банкрутство та ОСОБА_5. б/н від 26 листопада 2012 року (вх. №19091 від 26 листопада 2012 року) про участь у справі про банкрутство. Інших заяв про призначення інших кандидатур арбітражних керуючих до суду не надходило. Виходячи з наявності декількох заяв щодо призначення розпорядником майна Боржника, судом встановлено наявність конкуренції кандидатур арбітражних керуючих у справі.
Підпунктами 1, 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлено, що Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Детально дослідивши обставини справи, враховуючи наявність конкуренції кандидатур на призначення розпорядника майна Боржника, керуючись нормами ст. ст. 6, 129 Конституції України, суд дійшов висновку про те, що в даній справі підлягають розгляду всі подані в цій справі заяви щодо призначення розпорядником майна.
Пунктом 64 Постанови №15 передбачено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.
Згідно абз. 1 п. 1 ст. 3?, п. 3 ст. 3?, абз. 1 п. 2 ст. 3? Закону про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Розглядаючи заяву арбітражного керуючого Міщенко Яніни Олегівни про участь у справі про банкрутство судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого Міщенко Я.О. б/№, б/д остання вказує, що згодна на призначення її ліквідатором у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гумовотехнічних виробів «Еласт», ідентифікаційний код: 36293182. У вказаній заяві арбітражний керуючий Міщенко Я.О. повідомляє суд про те, що за час провадження діяльності ліквідатора порушення термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушення строків, визначених ухвалами арбітражних судів, та порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності ліквідатора не допускала; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю ліквідатора не має; не є зацікавленою особою стосовно боржника відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство. До Заяви Міщенко Я.О. долучена не засвідчена копія ліцензії серії АД №040810 від 06.07.12 р. Суд бере до уваги, що вказана кандидатура запропонована ініціюючим кредитором у справі для призначення розпорядником майна Боржника.
Детально дослідивши подані докази судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належність і допустимість доказів Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Судом встанволено, що долучені до заяви Міщенко Я.В. докази не відповідають вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України, п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів" та подані у незасвідченому вигляді, не є належним доказом у справі.
Заява Заявника подана в процедурі банкрутства за загальною процедурою, в якій Заявником подано клопотання про призначення розпорядника майна у справі. Від Міщенко Я.В. недійшла заява про її згоду на призначення її ліквідатором Боржника, а не про призначення розпорядником майна. Дослідивши подану заяву Міщенко Я.О., встановлено, що заява в порушення вимог п. 3-1 ст. 3 Закону про банкрутство, не містить підтвердження арбітражним керуючим того, що вона не має конфлікту інтересів, - суперечності між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; не містить інформації про те, що вона не здійснювала раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; не має заборони займати керівні посади. Таким чином, судом встановлено, що Міщенко А.О. подано заяву, яка за викладеними підставами не відповідає вимогам п. 3-1 ст. 3 Закону про банкрутство, а безпосередньо заява складена щодо призначення ліквідатора у справі, в той час як провадження перебуває на стадії розпорядження майном у підготовчому засіданні, предметом розгляду є призначення розпорядника майна Боржника. Крім того, арбітражним керуючим не надано інформації на вимогу п. 3 ст. 13 Закону про банкрутство стосовно того, що вона не є заінтересованою особою стосовно кредиторів Боржника. З викладених підстав, керуючись п.п. 3 ст. 3-1, ст. 13 Закону про банкрутство, суд відхиляє кандидатуру арбітражного керуючого Міщенко Я.О. В зв'язку з встановленою невідповідністю кандидатури та заяви Міщенко Я.О., суд відмовляє в задоволенні вимоги ініціюючого кредитора, викладеної у п. 5 прохальної частини заяви про порушення справи про банкрутство. Жодних інших документів від арбітражного керуючого Міщенко Я.О. до суду не надходило.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Пічугіна Ігоря Вячеславовича б/№ від 23 листопада 2012 року, судом встановлено, що у заяві Пічугін І.В. вказує, що він має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого серії АВ №600660 від 02.03.12 р., згоден на призначення розпорядником майна у справі про банкрутство №Б8/122-12 про банкрутство Боржника; протягом трудової діяльності понад 15 років займав керівні посади (керівника (заступника керівника) підприємства, з них понад 8 років на державному підприємстві; з 2000 року працював арбітражним керуючим на понад 60 підприємствах; судимостей за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство. До заяви долучено інформацію про запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого Пічугіна І.В., в якій в тому числі надана інформацію про те, що останній має стаж роботи арбітражним керуючим з грудня 2000 року та надано перелік з 28 підприємств, на яких він виконував обов'язки арбітражного керуючого та перелік з 39 найменувань підприємств, на яких він виконував обов'язки ліквідатора, у справах порушених на підставі ст. 52 Закону про банкрутство; також повідомляє, що за період своєї діяльності призначався на державне підприємство Чутівський Військовий плємзавод та на державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Березівське»; також до заяви долучено копію ліцензії серії АВ № 600660 видану 02.03.12 р. на право провадження діяльності арбітражних керуючих.
Дослідивши подану заяву та долучені до неї докази арбітражним керуючим Пічугіним І.В., встановлено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України, п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлення документів" копія ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих подана у незасвідченому вигляді, не є належним доказом у справі. На виконання вимог п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство, Заява Пічугіна І.В. не містить підтвердження того, що він не є особою яка мають конфлікт інтересів, - особою, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; не містить підтвердження того, що він не є особою, яким заборонено займати керівні посади, тобто у вказаних частинах подана Заява Пічугіна І.В. не відповідає вимогам вказаної норми. Також суд бере до увагу те, що відповідно до ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Суд звертає увагу на те, що у справі наявна конкуренція кандидатур на призначення розпорядника майна боржника у справі, в зв'язку з чим, суд повинен брати до уваги фактори, які свідчать про ті чи інші переваги кандидатур. Судом встановлено, що посилаючись на значний досвід у якості арбітражного керуючого, Пічугіним І.В. не долучено жодних доказів на підтвердження відомостей на які він посилається, в тому числі того, що вінмає стаж роботи арбітражним керуючим з грудня 2000 року. В судовому засіданні ініціюючим кредитором не підтримано кандидатури арбітражного керуючого Пічугіна І.В. на призначення розпорядником майна Боржника у справі.
Досліджуючи заяву, що надійшла до суду від арбітражного керуючого ОСОБА_5. б/№ від 26.11.12 року, судом встановлено, що у заяві арбітражного керуючого ОСОБА_5. остання просить суд призначити її розпорядником майна Боржника у справі про банкрутство № Б8/122-12 товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гумовотехнічних виробів «Еласт», ідентифікаційний код: 36293182; у вказаній заяві арбітражний керуючий ОСОБА_5 повідомляє суд про те, що за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) не допускала; відповідно до Закону про банкрутство - не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів; заборони суду здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), займати керівні посади та судимостей за вчинення корисливих злочинів, не має; управління боржником раніше не здійснювала; не є особою, що має конфлікт інтересів, тобто не є особою, у якої виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого. До заяви арбітражним керуючим ОСОБА_5 долучено копію ліцензій на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № НОМЕР_6, виданої Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року; копію ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № НОМЕР_5, виданої держаним департаментом з питань банкрутства 22 січня 2007 року; Інформацію про кандидатуру арбітражного керуючого, в якій вона просить суд, при розгляді її кандидатури в якості арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врахувати те, що вона успішно пройшла підготовку та склала іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих у регіональному економіко-правовому центрі з питань банкрутства, про що свідчить свідоцтво арбітражного №1113; перша ліцензія на здійснення діяльності арбітражного керуючого нею була отримана 22 січня 2007 року; на даний момент вона має безстрокову ліцензію на право здійснення діяльності арбітражних керуючих, яка видана Міністерством юстиції України 23 січня 2012 року; за час здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого призначалася ліквідатором на підприємствах приватного сектору економіки; в деяких справах про банкрутство також виконувала функції помічника керуючого санацією та помічника ліквідатора підприємства частка держави в яких становила 25 та більше відсотків; тому може стверджувати про освою обізнаність в особливостях провадження справ про банкрутство таких підприємств; за період від дня отримання ліцензії до теперішнього часу скарг на її діяльність не надходило; додатково повідомляє, що має у власності легковий автомобіль, права категорії «Б», а також необхідну технічну базу для повноцінної роботи в якості арбітражного керуючого; на даний час може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). До заяви арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство також додано засвідчені копії: свідоцтва №1113 арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); ліцензійної картки на системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН; долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 № НОМЕР_3; копію диплому № НОМЕР_4 від 29 липня 1987 року про здобуття вищої освіти (юридичної).
Дослідивши заяву та долучені документи арбітражного керуючого ОСОБА_5, суд дійшов висновку, що заява останньої відповідає законодавчо встановленим вимогам, а кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_5 відповідає встановленим законодавчим вимогам до особи розпорядника майна та може бути призначена розпорядником майна Боржника у справі про банкрутство.
Зважаючи на конкуренцію кандидатур у справі, на виконання вимог п. 64 Постанови № 15, суд розглядаючи кандидатури арбітражних керуючих, що надійшли у справі встановив, що судом встановлено невідповідність кандидатури Міщенко Я.О.; судом встановлено невідповідність поданої заяви Пічугіним І.В. у визначених частинах, а також відсутність доказів на підтвердження відомостей про наявні переваги як арбітражного керуючого, зокрема, наявний досвід роботи, а також бере до уваги те, що ОСОБА_5 подано низку перелічених доказів, що свідчать про наявний її досвід роботи арбітражним керуючим, вищої юридичної освіти освіти, наявність організаційно-технічних можливостей належним чином виконувати повноваження розпорядника майна у справі, на відміну від кандидатур Міщенко Я.О., Пічугіна І.В., що становлять переваги кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_5, як і те, що заява останньої в повній мірі відповідає встановленим вимогам, а докази наявності ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих долучені у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України.
В судовому засіданні кандидатура арбітражного керуючого ОСОБА_5 на призначення її розпорядником майна Боржника була підтримана ініціюючим кредитором, жодних заперечень щодо її призначення, до суду не надійшло.
На підставі викладеного, зважаючи на встановлену відповідність кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_5 встановленим Законом про банкрутство вимогам; зважаючи на встановлені її переваги порівняно з іншими кандидатурами арбітражних керуючих, заяви яких наявні у справі, суд керуючись ст. 3-1, 13 Закону про банкрутство, п. 64 Постанови № 15, дійшов висновку про доцільність призначення розпорядником майна Боржника у справі арбітражного керуючого ОСОБА_5, якою документально підтверджено її відповідність встановленим вимогам та переваги, порівняно з іншими кандидатурами заяви щодо призначення яких надійшли у справі. Від ініціюючого кредитора в судовому засіданні жодних заперечень щодо призначення арбітражного керуючого ОСОБА_5 розпорядником майна Боржника не надходило.
В п. 4 прохальної частини заяви Заявника останній просить суд вжити заходів щодо забезпечення вимог Заявника, а саме заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого та вжити інших заходів для збереження майна, що належить Боржнику.
Відповідно до п.п. 1, 13 ст. 13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо: передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.
Таким чином, запровадження процедури розпорядження майна Боржника у справі про банкрутство, здійснюється з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів та у відповідності до п. 13 ст. 13 охоплює собою заходи спрямовані на забезпечення вимог кредитора та обмеження укладення угод керівником Боржника, визначених вказаною нормою. Вказані заходи діють на підставі норми Закону про банкрутство.
В іншій частині вимог Заявника стосовно заборони укладення будь-яких угод Боржником без згоди арбітражного керуючого та «вжиття інших заходів», - є безпідставними вимогами, не обґрунтованими, Заявником не визначено конкретно яких заходів він просить вжити, не наведено жодних мотивів заявленого клопотання правового обґрунтування, в зв'язку з чим, в цій частині клопотання, останнє не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, квитанцією №186 від 06.11.12 року Кредитором сплачено судовий збір у сумі 5 590,00 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 4, п.п.п. 13 п.п.п 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство: 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік», установити на 2012 рік мінімальну заробітну плату:у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні.
Відповідно, розмір судового збору за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство в 2012 році, становить 5365,00 грн.
Відповідно, Заявником внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 225,00 грн. зайвого судового збору.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, відповідно до п.п. 1 п. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», внесені Заявником зайво сплачена частина судового збору у сумі 225,00 грн., підлягає поверненню Заявнику.
Керуючись ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 11, 13, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 32-34, 36, 75, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про судовий збір», ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361 суд, -
1. Визнати безспірними грошові вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 83076, АДРЕСА_2; адреса для листування: 03039, АДРЕСА_3, у сумі 399 000,00 грн. (триста дев'яносто дев'ять тисяч гривень 00 коп.) грн.
2. Відмовити в задоволенні заяви б/№, б/дати арбітражного керуючого Міщенко Я.О.; відмовити Кредитору в задоволенні вимоги п. 5 прохальної частини заяви про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гумовотехнічних виробів «Еласт» б/№ б/дати 2012 року.
Відмовити арбітражному керуючому Пічугіну І.В. в задоволенні заяви б/№ від 23 листопада 2012 року.
Задовольнити заяву арбітражного керуючого ОСОБА_5 б/н від 26 листопада 2012 року про участь в справі про банкрутство.
3. Ввести процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «Завод гумовотехнічних виробів «Еласт», ідентифікаційний код юридичної особи: 36293182, місцезнаходження: 08022, Київська обл., Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Комсомольська, 29 А та призначити арбітражного керуючого ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1; ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства Серії АВ № НОМЕР_6, видана 23 січня 2012 року) розпорядником майна Боржника.
4. Повернути з Державного бюджету України внесені Заявником 225,00 (двісті двадцять п'ять грн. 00 коп.) судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом квитанцією №186 від 06.11.12 року повернути Заявнику - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: 83076, АДРЕСА_2; адреса для листування: 03039, АДРЕСА_3. Підставою для повернення судового збору є дана ухвала.
5. Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, (ідентифікаційний код: НОМЕР_1) протягом п'яти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України» чи Кабінету Міністрів України «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети у п'ятиденний термін після публікації подати до господарському суду.
Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
6. Розпоряднику майна ОСОБА_5 разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв.
7. До 15 лютого 2013 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обов'язків; провести аналіз фінансового стану боржника, з'ясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.
До 14 березня 2013 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 18.03.2013 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.
8. Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 04 березня 2013 року на 14 год. 10 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).
Призначити на 10 червня 2013 року на 15 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.
9. Визнати обов'язковою участь в засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна.
10. Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
11. Ухвалу надіслати: державному реєстратору Макарівської районної державної адміністрації Київської області (08000, смт Макарів, вул.Фрунзе, 30);
Копію ухвали надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, кб. 2), розпоряднику майна Боржника ОСОБА_5 (АДРЕСА_1); Боржнику (08022, Київська обл., Макарівський район, с. Наливайківка, вул. Комсомольська, 29 А), Державній податковій інспекції у Макарівському районі (08000, м. Макарів, вул. Гагаріна, 7) Управлінню Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області (08000, м. Макарів, вул. Проектна, буд. 5), Макарівське міське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Київській області (08000, м. Макарів, вул. Фрунзе, буд. 66); Макарівський районний центр зайнятості (08000, м. Макарів, вул. Проектна, буд. 5), Кредитору - фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (03039, АДРЕСА_3; 83076, АДРЕСА_2); арбітражним керуючим: Пічугіну І.В., Міщенко Я.О.
Суддя П.Ф.Скутельник