17.01.13 Справа № 915/134/13
Суддя Ржепецький В.О. розглянувши матеріали
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТАРСИЯ» (вул. 2 Слобідська, 108, м. Миколаїв, 54055)
до боржника: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: банкрутство
встановив:
15.01.2013р. заявник звернувся до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який неспроможний задовольнити безспірну кредиторську заборгованість в сумі 347220,00 грн. більше трьох місяців.
Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про повернення заяви без розгляду на підставі наступного.
Пункт 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання заяви про порушення справи про банкрутство сплачується судовий збір в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1147 грн., тобто, судовий збір за подання заяви про порушення справи про банкрутство має бути сплачений в розмірі 5735 грн.
Докази сплати судового збору подаються суду в оригіналі.
Додана кредитором до заяви фотокопія квитанція від 25.12.2012р. про сплату судового збору в розмірі 5365,00 грн. не є належним доказом сплати судового збору в порядку та розмірі, передбаченому чинним законодавствам.
Крім того, додані до заяви копії документів не засвідчені належним чином, тому не можуть бути належними доказами, оскільки згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Вказані обставини є підставою для повернення заяви без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ст. 63 ГПК України, абз. 5 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, -
Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
СуддяВ.О.Ржепецький