Головуючий у 1-й інстанції: Корбут В.В.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
іменем України
"30" листопада 2012 р. Справа № 0603/6169/12
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "16" жовтня 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії ,
ОСОБА_3, звернувся до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області з виплати одноразової компенсації сім'ям, які втратити годувальника із числа осіб віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та зобов'язання виплатити компенсацію в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
Постановою Бердичівського міськрайоного суду Житомирської області від 16 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, покликаючись на те, що постанова ухвалена не за тим адміністративним позовом, який подано позивачем, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в постанові суду першої інстанції від 16 жовтня 2012 року зазначений предмет позову, про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і виплатити надбавку до пенсії, тоді як в адміністративному позові від 17 вересня 2012 року предмет позову зазначено, як визнання дії( бездіяльності) управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області, які порушують право позивача, як члена сім'ї, який втратив годувальника, був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справ та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Щодо покликання апелянта на невідповідність предмету позову зазначеному у вступній частині постанови від 16 жовтня 2012 року, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, допущено описку, щодо зазначення предмету позову. Вищевказана описка не впливає на правильність судового рішення та може бути виправлена судом першої інстанції в порядку передбаченому ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо правомірності ухвалення постанови від 16 жовтня 2012, колегією суддів встановлено наступне, у травні 2010 р. ОСОБА_3 на підставі статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", звернувся до Управління з заявою про виплату йому одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 60-ти мінімальних заробітних плат.
У червні 2012 р. Управління виплатило йому вказану компенсацію, але не у розмірі 60-ти мінімальних заробітних плат, а у розмірі 7 586,00 грн.
Відповідно до абзаців першого та шостого статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразова компенсація сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується у розмірі 60-ти мінімальних заробітних плат.
Як зазначено вище, одноразова компенсації сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, була виплачена ОСОБА_3 у червні 2012 р.
П. З Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" передбачено, що у 2012 році норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, ЗО, 31, 37,39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
П. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2012 р. № 649 "Про встановлення
розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи" установлено, що розмір одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника із
числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких
пов'язана з Чорнобильською катастрофою, становить 7 586,00 грн.
У п. З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3,6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України від 25.05.2012 р. зазначено, що під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу і України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від "16" жовтня 2012 р. - без змін.
Бердичівському міськрайонному суду виправити описку, у вступній частині постанови від 16 жовтня 2012 року.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,13300 (рекомендоване з повідомленням)
3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області вул. К. Лібкнехта, 83,м.Бердичів,Житомирська область,13306 (рекомендоване з повідомленням)