04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"15" січня 2013 р. Справа№ 5011-64/9648-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Коваленко В.С.
за участю представників: позивача - Дубинська О.Г., Сидорченко М.О.;
відповідача - Боженко Д.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва
на рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2012 р.
у справі № 5011-64/9648-2012 (суддя - Зеленіна Н.І.)
за позовом Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства «Київська овочева фабрика»
до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва
про стягнення заборгованості в сумі 66314,49 грн.
У липні 2012 року Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика» (далі - позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 60404,86 грн., 422,83 грн. - інфляційних втрат, 913,52 грн. - 3% річних та 4573,28 грн. - пені за договором про надання послуг б/н від 11.04.2011 р.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-64/9648-2012.
Рішенням господарського суду м. Києва від 28.11.2012 р. позов Сільськогосподарського публічного акціонерного товариства «Київська овочева фабрика» задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 60404,86 грн., 422,83 грн. - інфляційних втрат, 913,52 грн. - 3% річних та 4573,28 грн. - пені.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 28.11.2012 р., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5011-64/9648-2012.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що строк дії договору мав закінчитися 11.04.2012 р., а не у грудні 2011 року, а сторонами були підписані акти виконаних підрядних робіт, які, на думку відповідача, є лише актами приймання окремих робіт, що входять до складу комплексу послуг за договором, і які не є тотожними з актами надання послуг. Тому відповідач вважає, що у нього не має підстав здійснювати оплату за договором, строк оплати не порушено, а пеня та штрафні санкції нараховані безпідставно.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
11.04.2011 р. між Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва (замовник) та Сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Київська овочева фабрика» (правонаступником якого є позивач - Сільськогосподарське публічне акціонерне товариство «Київська овочева фабрика») (підрядник) був укладений договір надання послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надати у відповідності до умов даного договору послуги, а замовник зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.1 Договору підрядник надає послуги із дорощування саджанців дерев протягом одного року, згідно кошторису, що додається.
Відповідно до умов п. 6.1 Договору термін його дії встановлений з моменту його підписання сторонами і до моменту його остаточного виконання сторонами, але в будь-якому випадку до 31.12.2011 р.
Доказів продовження строку дії Договору сторонами матеріали справи не містять.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором надання послуг (ст. 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 2.2 Договору сторони погодили, що загальна вартість послуг складає - 98606,78 грн., в тому числі ПДВ - 16434,46 грн.
Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи, зокрема, актами приймання виконаних робіт № 1 від 29.12.2011 р. та № 2 від 30.12.2011 р., які підписані сторонами по справі, скріплені печатками, та копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджується належне виконання позивачем зобов'язань, передбачених Договором, на загальну суму 98607,48 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору замовник зобов'язується перерахувати 100 % суми зазначеної в актах приймання наданих послуг після двостороннього підписання таких актів.
Проте, всупереч умов Договору, відповідач вчасно та повністю не розрахувався з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 60404,86 грн. (на підставі акту № 1 відповідачем 29.12.2011 р. частково оплачено 38202,62 грн.).
03.07.2012 р. позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 45-юр, в якому просив сплатити недоплачену суму заборгованості за Договором у розмірі 60404,86 грн. згідно акту № 2.
Відповідач відповіді на листа не надіслав, вказану суму заборгованості не сплатив.
Як вбачається зі змісту укладеного Договору, останній містить підписи уповноважених представників сторін Договору та скріплений печатками сторін, а отже, відповідач при підписанні Договору погодився з визначеним строком та порядком оплати за надані послуги.
Разом з тим, відповідач за надані послуги належним чином не розрахувався, та, як вірно встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та складає 60404,86 грн.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Позивачем належними доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань з надання послуг відповідно до умов договору. В свою чергу, відповідачем зазначене не спростовано, доказів оплати отриманих від позивача послуг на суму 60404,86 грн. не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені строки розрахунку за надані послуги, що передбачені умовами Договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно з п. 5.3 Договору у випадку порушення замовником строків оплати послуг, передбачених цим Договором, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше 10% від загальної суми Договору.
З урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня повинна бути розрахована у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості стягнення з відповідача 422,83 грн. інфляційних втрат, 913,52 грн. 3% річних та 4573,28 грн. пені, розрахунок яких перевірений судом, є правильним та не суперечить чинному законодавству.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що строк дії Договору мав закінчитися 11.04.2012 р., а не у грудні 2011 року, а сторонами були підписані акти виконаних підрядних робіт, які, на думку відповідача, є лише актами приймання окремих робіт, що входять до складу комплексу послуг за Договором, і які не є тотожними з актами надання послуг, колегією суддів визнаються необґрунтованими, виходячи з наступного.
В п. 2.1 Договору визначено, що підрядник (позивач) надає послуги із дорощування саджанців дерев протягом одного року згідно кошторису.
Пунктом 3.1 Договору сторони конкретизували, що термін надання послуг за даним Договором - 2011 рік.
Як зазначалося вище, в п. 6.1 Договору зазначено, що Договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його остаточного виконання сторонами, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2011 року.
Таким чином, колегія вважає, що умовами Договору передбачено кінцевий строк його дії саме до 31 грудня 2011 року.
Як зазначалося вище, загальна вартість послуг за Договором складає 98606,78 грн. За Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 29.12.2011 р. прийняті послуги (роботи) загальною вартістю 38202,62 грн., а за Актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт від 30.12.2011 р. прийнято робіт загальною вартістю 60404,86 грн.
Таким чином, зі змісту зазначених актів вбачається, що був прийнятий весь обсяг робіт (послуг), який виконавець мав виконати відповідно до умов Договору та локального кошторису.
Тобто, посилання скаржника на те, що позивач не виконав всього обсягу послуг, передбачених умовами Договору, і строк оплати за Договором не настав, не підтверджуються належними доказами, які наявні в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2012 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району міста Києва залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 28.11.2012 р. у справі № 5011-64/9648-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 5011-64/9648-2012 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя Буравльов С.І.
Судді Андрієнко В.В.
Шапран В.В.