Справа: № 2-а-20/2012 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Єременко В.М. Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
16 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання -Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Баришівського районного суду Київської області від 20 червня 2012 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до СГІРФО Баришівського РВ (з обслуговування Баришівського району та м. Березань) Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Київській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання реєстрації особи у житловій квартирі незаконною та зняття її з реєстрації,
Постановою Баришівського районного суду Київської області від 20 червня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_4 задоволено, визнано реєстрацію Березанським МВ ГУ МСВ України в Київській області ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 незаконною; зобов'язано СПРФО Баришівського РВ з обслуговування Баришівського району та м. Березань ГУ МВС України в Київській області зняти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням третя особа ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до розпорядження органу приватизації №57/07 від 18.04.2007 року задоволено прохання наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 про передачу вказаної квартири йому та членам його сім'ї у приватну спільну часткову власність в рівних частках кожному і 18.04.2007 року було видане свідоцтво за №57/07 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 в якій зазначено, що вона дійсно належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_5 та членам його сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_6 в рівних частках кожному.
Відповідно до розпорядження органу приватизації №67/07 від 05.07.2007 року задоволено (подану одноособово) заяву наймача квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 про скасування свідоцтва про право власності на житло.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, органом приватизації було прийнято розпорядження № 99/07 від 23.10.2007 року, яким було скасовано розпорядження органу приватизації від 05.07.2007 року № 67/07, оскільки останнє було прийняте з порушенням норм діючого законодавства.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації особа подає заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату держмита або документ про звільнення від його сплати, два примірники талона зняття з реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України № 985 від 28.07.2004 року затверджені зразки документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні.
Даною постановою передбачено, що заява про реєстрацію місця проживання повинна містити графу, в якій зазначається згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації.
Судом першої інстанції також було встановлено, що питання скасування свідоцтва про право власності на житло - квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_5 в органі приватизації вирішував одноособово в обхід позивачки по справі ОСОБА_4, де ця помилка в послідуючому була виправлена і на даний час свідоцтво про право власності за №57/07 від 18.04.2007 року вважається чинним і не скасовано. Таким чином, доводи суду першої інстанції, наміри ОСОБА_5, як скасувати розпорядження органу приватизації щодо спірної квартири та зареєструвати в ній свого батька ОСОБА_3 свідчать про свідоме, навмисне бажання в обхід співвласників, позбавити свою колишню дружину та їх спільну дитину права власності на відповідні частки у нерухомому майні квартирі АДРЕСА_1, є обґрунтованими.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання реєстрації Березанським МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 незаконною та зобов'язати СПРФО Баришівського РВ з обслуговування Баришівського району та м. Березань ГУ МВС України в Київській області зняти ОСОБА_3 з реєстрації за вищевказаною адресою.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Баришівського районного суду Київської області від 20 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 18.01.2013 року.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.