"27" січня 2009 р. Справа № 04/91
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Упир І.І., при секретарі -Голосінській Н.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -Коваль П.О. -представник за довіреністю,
від відповідача -Носенко Л.Г. -представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства «Алерт»до товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія»про стягнення 127 368 грн. 00 коп.
В засіданні суду оголошувалась перерва до 9 год. 00 хв. 16.01.2009 року
Позивач заявив позов про стягнення з відповідача 127 360 грн. вартості міндобрив відпущених відповідачу згідно договору від 10.10.2007 року.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав з обставин викладених в позовній заяві.
Відповідач, у відзиву на позов та представник в засіданні суду проти позову заперечили з мотивів, що у відповідача відсутній примірник договору, відсутній запис у журналі реєстрації договорів за 2007, на склад міндобрива не надходили, договір купівлі-продажу від 10.01.2007 року № 1-01/07 є неукладеним.
Відповідач, в судовому засіданні заявив усне клопотання про призначення судової експертизи копії документів, які були надіслані позивачем, зокрема: копії довіреності № 239151 від 10.01.2007 року видану на Ільченко О.В., та копії видаткової накладної № 1001/2 від 10.01.2007 року з мотивів, що вони не відповідають оригіналам.
Представник позивача заперечив проти клопотання про здійснення експертизи копій названих документів оскільки, експертиза може проводитися лише з оригіналів документів.
Вислухавши доводи представників сторін суд ухвалив відмовити в задоволенні усного клопотання про призначення судової експертизи копії документів оскільки, позивачем наданні суду оригінали видаткової накладної № 1001/2 від 10.01.2007 року та оригінал довіреності від 10.01.2007 року № 239151.
Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 10.01.2007 року № 1-01/07 позивач відпустив відповідачу 87 тон комплексних добрив № 10.19.25 на загальну суму 122 368 грн., що підтверджується довіреністю № 239151 від 10.01.2007 року видану на Ільченко Олександра Васильовича (на той час директор товариства), видатковою накладною № 1001/2 від 10.01.2007 року та податковою накладною від 10.01.2007 року.
Відповідно до розділу 6 договору розрахунки за товар відповідач зобов'язувався здійснити коштами. Строк розрахунків сторони в договорі не визначили.
12.09.2007 року позивач надіслав відповідачу претензію на сплату вартості добрив. У відповідь на претензію від 01.10.2007 року відповідач повідомив позивача, що він міндобрив не получав, на склад вони не надходили, колишній директор Ільченко О.В. з 23.02.2007 року з роботи звільнений, пояснень відносно заявленої претензії надати не зміг.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року № 996-XIV -здійснення господарської операції підтверджується первинними документами які фіксують її. Первинні документи, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджені наказом Мінфіна України від 24.05.1995 року № 88 - це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факт підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансованих результатів.
Здійснення між сторонами, господарської операції підтверджується первинними документами зокрема, довіреність від 10.01.2007 року № 239151 видану на директора Ільченко О.В. видатковою накладною № 1001/2 від 10.01.2007 року та податковою накладною від 10.01.2007 року.
Отже, доводи представника відповідача в судовому засіданні з мотивів, що міндобрив не одержували і на склад вони не поступали по бухгалтерському обліку не проведені суд не приймає до уваги.
Майже 2 роки після здійснення господарські операції відповідач не приймав належних мір по закриттю цієї операції по бухгалтерському обліку і звітності.
Відповідно до ст. 193 Господарського Кодексу України учасники господарських взаємовідносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оскільки, відповідач не оплатив одержанні міндобрива, то відповідно до п.п. 1.1, 6.1 договору позовні вимоги в сумі 127 360 грн. підлягають до задоволення повністю.
Витрати по держмиту в сумі 1 273 грн. 68 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Зайвосплачене державне мито в сумі 126 грн. 32 коп. підлягає поверненню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», Черкаська область Чорнобаївський район, с. Франківка, вул. Гагаріна, 31, код - 32402636 на користь приватного підприємства «Алерт», Полтавська область, Крюківський район, м. Кременчуг, вул. Сербіченка, 7, код - 32275580 -127 368 грн. боргу, 1 273 грн. 68 коп. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати довідку на повернення зайвосплаченого державного мита.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
СУДДЯ І.І.Упир
Рішення підписано 27.01.2009 р.