м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
19.01.2009 року Справа № 16/204
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Перлова Д.Ю.,
суддів Лазненко Л.Л.,
Медуниці О.Є.,
при секретарі
судового засідання Михайличенко Д.В.,
за участю
представників сторін:
від позивача Зверхановської О.В., дов. від 08.01.09 № 33/09-23,
від відповідача повноважний та компетентний представник у судове засідання не прибув,
розглянувши
апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області,
смт. Білокуракине Луганської області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 06.11.08
по справі № 16/204 (суддя -Шеліхіна Р.М.)
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області,
смт. Білокуракине Луганської області
до відповідача Колективного сільськогосподарського підприємства «Червоноармієць»,
с. Червоноармійське Білокуракинського району Луганської області
про стягнення 51 604 грн. 58 коп.
Позивач -Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, смт. Білокуракине Луганської області (далі за текстом -УПФУ) звернувся до Господарського суду Луганської області із позовною заявою від 13.10.08 № 1331/09-23 до відповідача -Колективного сільськогосподарського підприємства «Червоноармієць», с. Червоноармійське Білокуракинського району Луганської області (далі за текстом -КСП «Червоноармієць») про стягнення суми переплат пенсій у розмірі 51 604,58 грн. на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.10.08 було порушене провадження у справі № 16/204 та прийнято зазначену заяву до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.11.08 у справі № 16/204 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом -ГПК України) було припинено провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарському суді. Справа за участю Управління пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області пов'язана із здійсненням ним владних повноважень та підлягає розглядові відповідним адміністративним судом в порядку, встановленому КАС України.
Не погодившись з винесеною ухвалою, позивач -УПФУ звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 17.11.08 № 1506/09-23, яка ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 01.12.08 була повернута заявникові без розгляду на підставі ст. 86, ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України оскільки вона подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.
Позивач -УПФУ повторно звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 09.12.08 № 1651/09-23, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.11.08 у справі № 16/204, як винесену при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, та передати справу № 16/204 на розгляд Господарського суду Луганської області.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
У даному випадку УПФУ в Білокуракинському районі у відносинах з КСП «Червоноармієць» виступає не як суб'єкт владних повноважень, а як учасник господарських відносин, якому заподіяно шкоду, оскільки саме в цих правовідносинах він не здійснює владні управлінські функції та не наділений встановленими нормами КАС України необхідними ознаками суб'єкта владних повноважень.
Оскільки за своєю правовою природою спір між УПФУ в Білокуракинському районі не є публічно -правовим спором, в даному випадку не може бути застосована ст. 21 КАС України.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 19.12.08 у справі № 16/204 для розгляду зазначеної скарги, у відповідності до ст. 28 Закону України «Про судоустрій України», призначено судову колегію у складі: Перлов Д.Ю. -суддя -головуючий, Лазненко Л.Л. -суддя, Медуниця О.Є. - суддя.
Сторони Луганським апеляційними господарським судом належними чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Відповідач - КСП «Червоноармієць» відзиву на апеляційну скаргу позивача не надав, повноважний та компетентний представник у судове засідання не прибув.
Як встановлено ч. 2 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення (ухвали) норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу від 09.12.08 № 1651/09-23 Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, смт. Білокуракине Луганської області слід залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.11.08 у справі № 16/204 слід залишити без змін з наступних підстав.
13 жовтня 2008 року УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом № 1331/09-23 (а.с. 2-6) про стягнення з відповідача на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми переплат пенсій у розмірі 51 604,58 грн. що утворилася унаслідок подання недостовірних довідок про середню заробітну плату.
Позивач обґрунтував позов наступним.
За результатами проведеної контрольно - ревізійним відділом в Білокуракинському районі планової ревізії використання коштів Пенсійного Фонду України, призначених на виплату пенсій в Управлінні Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі, виявлено втрату фінансових ресурсів внаслідок подання КСП «Червоноармієць» недостовірних довідок про заробітну плату, що призвело до порушень в розрахунку розмірів пенсій на загальну суму 51 604 грн. 58 коп.
Згідно ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.
Відповідно до статті 22 Закону України від 07.02.02 № 3018-ІІІ «Про судоустрій України» місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Відповідно до статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження коли склад учасників спору відповідає вимогам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
За змістом статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду,
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
У рекомендаціях президії Вищого господарського суду України від 27.06.07 № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначається, що у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по- друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства, матеріали позовної заяви, апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого суду, що даний спір непідвідомчий господарським судам і повинен розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Дійсно предметом позовних вимог є стягнення шкоди, але при розгляді заявленої вимоги необхідно вирішити публічно-правовий спір, що пов'язаний з використанням коштів Пенсійного фонду України.
Позивач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на статтю 21 КАС України, але при цьому помилково її застосовує.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
За правилами частин 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Судова колегія вважає, що у ч. 2 ст. 21 КАС йдеться про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю саме суб'єкта владних повноважень, а в даному випадку має місце звернення органу владних повноважень з приводу відшкодування шкоди, яка завдана йому.
У даному випадку для правильного вирішення справи виникає потреба вирішення публічно-правового спору.
За доводами позовної заяви Пенсійному фонду України завдані збитки внаслідок надання відповідачем недостовірних даних (довідок) щодо заробітної плати окремих працівників, що призвело до неправильного обчислення, призначення і виплати пенсій. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на Акт ревізії від 29.02.08 № 332-21/002 (а.с. 20-23).
Отже, при вирішенні даного спору необхідно перевірити обґрунтованість та законність висновків акту перевірки контролюючого органу, дослідити питання порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначити виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії. Всі перелічені питання регулюються не цивільним або господарським законодавством, а Законом України від 09.07.03 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (розділ ХІ Закону). Саме цей Закон визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій з коштів Пенсійного фонду.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення (ухвала) Господарського суду Луганської області відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1. Апеляційну скаргу від 09.12.08 № 1651/09-23 Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області, смт. Білокуракине Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.11.08 у справі № 16/204 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 06.11.08 у справі № 16/204 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя О.Є. Медуниця