донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.01.2009 р. справа №38/177
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Шевкової Т.А.
суддів
Діброви Г.І. , Стойка О.В.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явився,
від відповідача:
не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД м. Чортків Тернопільська область
на рішення господарського суду
Донецької області
від
25.11.2008 року
по справі
№ 38/177 (Радіонова О.О.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваврик і Компанія" ЛТД м. Чортків Тернопільська область
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Славія-Схід" м. Макіївка Донецької областіа
про
стягнення 18147 грн. 10 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД м. Чортків Тернопільської області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія-Схід»м. Макіївка Донецької області про стягнення 18147грн. 10коп. суми боргу за поставлений товар.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на укладений між сторонами в усній формі договір на поставку кондитерських виробів, на дані видаткових накладних № ВН-0000091 від 18.03.2008р., № ВН-0000134 від 10.04.2008р., вантажної квитанції № 0282800 про відправлення кондитерських виробів, вантажної квитанції № 0282800 про отримання кондитерських виробів.
Господарський суд Донецької області рішенням від 25.11.2008р. у справі № 38/177 позовні вимоги задовольнив частково у сумі 8300грн.20коп., визнавши доведеним факт поставки товару за видатковою накладною № ВН-0000091 від 18.03.2008р.
У задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 9846грн.90коп. за товар поставлений за накладною № ВН-0000134 від 10.04.2008р. відмовив, посилаючись на недоведеність вимог в цій частині, зокрема на ті обставини, що у накладній № ВН-0000134 у графі «Отримав»відсутній підпис та печатка підприємства відповідача, а тому дана накладна не є належним доказом підтверджуючим факт передачі товару відповідачеві.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД м.Чортків Тернопільської області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2008р. у справі № 38/177 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесені рішення у справі неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду про недоведеність факту отримання відповідачем товару за накладною № ВН-0000134 від 10.04.2008р., оскільки даний факт підтверджено вантажною квитанцією № 028800 та актом 0622278 від 15.04.2008р., що господарським судом безпідставно не було досліджено.
Представник заявника скарги у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2008р. про призначення слухання справи на 20.01.2009р. була направлена сторонам у справі 19.12.2008р., колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що заявник скарги мав достатньо часу для визначення свого представника для участі у розгляді справи у Донецькому апеляційному господарському суді та забезпечення його явки у судове засідання. Колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника заявника скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 16.12.2008р. про призначення слухання справи на 20.01.2009р. була направлена відповідачеві у справі 19.12.2008р. за двома різними адресами, вказаними в матеріалах справи, проте конверти з цією ухвалою повернулися на адресу суду 24.12.2008р. з поміткою «юридична особа відсутня за адресою»та 25.12.2008р. з поміткою «організація выбила».
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 ГПК позовна заява повинна містити, зокрема, місце проживання (для фізичних осіб).
Місце проживання фізичної особи визначається згідно з вимогами статті 29 Цивільного кодексу України.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Із довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 16.10.2008р. № 14/4-20/1771 вбачається, що ТОВ «Славія-Схід»як юридична особа значиться за адресою: 86102, Донецька область, м. Макіївка, вул. Патона, 2. Донецьким апеляційним господарським судом процесуальні документи направлялись за цією адресою відповідачеві.
Отже, враховуючі вищенаведене, судова колегія, вважає, що судом були вжиті необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак він не скористався правом захисту своїх прав та інтересів у судовому засіданні, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без представника відповідача.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій» та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Ваврик і Компанія» ЛТД на виконання усної домовленості поставило ТОВ «Славія Схід» товар за видатковою накладною № ВН-0000091 від 18.03.2008р. на суму 9840грн.20коп.
Відповідач отримання товару підтвердив підписом у видатковій накладній (а.с.29), завіреним печаткою підприємства.
Платіжним дорученням №463 від 25.04.2008р. (а.с. 48) відповідач перерахував позивачеві суму 1540грн.20коп. у якості оплати за поставлений товар «згідно накладної № 91 від 24.03.2008р.», сума 83000грн.00коп. за товар поставлений за накладною № ВН-0000091 залишена відповідачем без оплати.
Позивач 21.07.2007р. звернувся до відповідача з претензію № 1/07/2008 щодо оплати заборгованості у сумі 18147грн.10коп., посилаючись на передачу відповідачеві товару за період з 17.03.2008р. по 01.10.2008р. за видатковою накладною № ВН-0000091 від 18.03.2008р. на суму 9840грн.20коп. та видаткову накладну № ВН-0000134 від 10.04.2008р. на суму 9847грн.10коп., та отримання оплати в сумі 1540грн.20коп. та просив перерахувати суму 18147грн.10коп. в погашення боргу.
Відвідачем дана претензія залишена без відповіді.
Оскільки відповідачем борг у сумі 18147грн.10коп. залишився не оплаченим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу з відповідача у примусовому порядку.
Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Згідно ч.1 статті 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Наявні у справі документи дають підстави вважати, що між сторонами було укладено договір поставки товару в усній формі у сторони своїми діями по відправці, прийманню та часткової оплати товару підтвердили свою згоду на виникнення цих взаємовідносин, які підпадають під регулювання глави 54 ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки така вимога, по оплаті за поставлений товар, зазначена в претензії №1/07/2008 від 21.07.2008р., доказів внесення оплати поставленого за видатковою накладною № ВН-0000091 від 18.03.2008р. товару на суму 8300грн.00коп. відповідачем не надано, рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог в цій сумі є правильним.
Доводи заявника скарги про те, що господарський суд безпідставно залишив без задоволення позовні вимоги про стягнення 9840грн.20коп., які ним визначені як заборгованість за поставлений товар за видатковою накладною № ВН-0000134 від 10.04.2008р. не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна № ВН-0000134, яка виписана 10.04.2008р. на підставі «Договору ПрК-38 від 17.03.2008р.», не підписана представником відповідача, а так як між сторонами не укладався договір в письмовій формі за умовами якого був би визначений порядок приймання товару, господарський суд дійшов до правильного висновку про невизнання цієї накладної належним доказом, підтверджуючим передачу товару відповідачеві.
Доводи заявника скарги, що поставка товару за цією накладною здійснена за умовами договору укладеного між ТОВ «Ваврик і Компанія»ЛТДЛ та ТОВ «Українські вантажні кур'єри»№ 07-13/05 від 07.03.2007р. про надання логістичних послуг, підтвердженням чого є вантажна квитанція № 0282800, на якій є підпис касира Котневої Е.В. про отримання кондитерських виробів вагою 900кг, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки як зазначено вище письмового договору між сторонами не укладалось, повноваження касира Котневої Е.В. на отримання від ТОВ «Українські вантажні кур'єри»не підтверджені.
Посилання заявника скарги на те, що 15.04.2008р. представник відповідача своїм підписом у квитанції № 028800 підтвердив отримання вантажу у кількості та сумі, що зазначені у накладній не свідчить про те, що відповідач прийняв товар по видатковій накладній №ВН-0000134, так як дійсно було виявлено пошкодження продукції, в матеріалах справи (а.с.57) знаходиться акт № 0622278 про пошкодження одного ящику із сухим печивом, однак даний акт не підписаний уповноваженим представником відповідача і в ньому зазначено, що вантаж «передано на РП УВК (62) для подальшої передачі на склад УВК (44)».
Інших доказів підтверджуючих факт поставки товару за видатковою накладною № ВН-0000134 від 10.04.2008р. до матеріалів справи не надано.
У відповідності з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на вимоги.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Ваврик і Компанія»ЛТД м. Чортків Тернопільської області про стягнення з ТОВ «Славія-Схід» м. Макіївка Донецької області 18147грн.10коп. суми боргу за поставлений товар підлягають частковому задоволенню у сумі 8300грн.20коп., оскільки факт поставки товару за видатковою накладною № ВН-0000091 від 18.03.2008р. є доведеним, вимоги в частині стягнення боргу у сумі 9846грн.90коп. за товар поставлений за накладною № ВН-0000134 від 10.04.2008р. є такими, що підлягають залишенню без задоволення у зв'язку з недоведеністю, що правильно визначив господарський суд.
На підставі викладеного рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2008р. у справі № 38/177 про часткове задоволення позовних вимог є таким, що винесено при всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, що відповідає ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тому підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД м. Чортків Тернопільської області -залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваврик і Компанія»ЛТД м.Чортків Тернопільської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2008р. у справі № 38/177 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Г.І. Діброва
О.В. Стойка
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС