27.01.09
Чернігівської області
14000,м. Чернігів, просп. Миру,20
Іменем України
22 січня 2009р. справа № 4/27/1
Позивач: Антимонопольний комітет України
03035 м.Київ, вул.Урицького, 45
Відповідач: Державне підприємство “Шабалинівський спиртовий завод»
16433 с.Іванівка Борзнянського району, вул.Заводська, 1
про стягнення штрафу та пені у розмірі 1800 грн.
суддя М.Г. Тимченко
Від позивача: Полякова О.П. -довіреність від 18.12.08р.
Від відповідача: Костирко Ю.В.- довіреність від 23.12.08р.
Хандюк З.П. -довіреність від 12.01.09р.
13.01.09р. та 20.01.09р. у судовому засіданні оголошувалася перерва
Суть спору:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 900 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 900 грн. пені за прострочення сплати штрафу.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на порушену проти нього справу про банкрутство, в межах якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого, згідно з п.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не нараховується неустойка (штраф, пеня) та не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати податків і зборів (обов»язкових платежів). Крім того, відповідач вказує на те, що він не отримав копію рішення про накладення штрафу.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:
Рішенням Антимонопольного комітету України від 20.12.2007р. № 745-р у справі № 23-26.13/5-07 визнано, що відповідач у даній справі- державне підприємство “Шабалинівський спиртовий завод» вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, частинами першою та третьою статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб»єктів господарювання, які призвели до обмеження конкуренції на ринку спирту.
На підставі абз.2 ч.2 ст.52 Закону України “Про захист економічної конкуренції» на відповідача накладено штраф у розмірі 900 (дев»ятсот) грн. та зобов»язано припинити порушення.
Згідно з п.4 резолютивної частини, рішення підлягає виконанню відповідачем у двомісячний строк з дня його одержання та в цей же термін може бути оскаржене до господарського суду м.Києва.
Статтею 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» визначено порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень.
Зокрема, рішення та розпорядження надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу.
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача розмір штрафу та пені у судовому порядку.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що копію рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.07р. відповідач отримав 15.01.08р., але у визначений законом строк -2 місяці, штраф не сплатив, у зв»язку з чим нараховано 900 грн. пені.
При цьому у позовній заяві позивач зазначає, що рішення відповідачу було відправлене 29.12.07р. супровідним листом вих.№ 23-26/07-8776, але як вбачається із змісту цього листа, на адресу 40 спиртових заводів було надіслано копію рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.07р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення на державне підприємство “Карапчівський спиртовий завод» штрафу в сумі 1000 грн.
Поштове повідомлення про вручення відповідачу 15.01.08р. поштової кореспонденції, на яке посилається позивач, не містить в собі відомостей, що відповідач отримав саме рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.07р.
У додаткових письмових поясненнях, наданих господарському суду у судовому засіданні 13.01.09р., позивач зазначає, що рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.07р. відправлене відповідачу не 29.12.07р., а вже 10.01.08р., та як доказ надає копію поштової квитанції та реєстру на відправлену кореспонденцію від 10.01.08р. №3, в переліку якого під №18 значиться ДП “Шабалинівський спиртовий завод».
З наданих поштової квитанції та реєстру неможливо зробити висновок, що відповідачу було відправлене рішення від 20.12.07р., оскільки ці документи взагалі не відображають що саме надсилалося на адресу відповідача.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши надані позивачем докази, господарський суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, а саме, що відповідач 15.01.08р. отримав рішення Антимонопольного комітету України від 20.12.07р. і тому в термін до 17.03.08р. зобов»язаний був сплатити штраф у розмірі 900 грн., накладний на нього цим рішенням.
Таким чином, позивач не довів коли саме було відправлене відповідачу і коли відповідач отримав рішення про накладення на нього штрафу та в який термін зобов»язаний був цей штраф сплатити, а відтак відсутні підстави для стягнення штрафу та пені у судовому порядку.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Разом з тим, господарський суд відхиляє заперечення відповідача в частині посилання на порушену проти нього справу про банкрутство, оскільки згідно зі ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за виконання чи неналежне виконання грошових зобов»язань і зобов»язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов»язкових платежів).
Керуючись ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у позові.
Суддя М.Г.Тимченко