01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.01.2009 № 26/249
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокуратури - не з'явився,
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
від третьої особи - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерство оборони України
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2008
у справі № 26/249
за позовом Заступник військового прокурора Центрального регіону України
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Пайрокул-Україна"
третя особа позивача
третя особа відповідача Державне підприємство "Прилуцький завод протипожежного і спеціальногомашинобудування "Пожспецмаш"
про розірвання договору та стягнення 2366700,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2008р. у справі №26/249 відмовлено МО України у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2006р. у справі №26/249.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, МО України подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати на підставі ст.ст.13, 121 Конституції України, Закону України «Про правовий режим майна Збройних Сил України», ст.ст.316, 321, 326, 390, 391 ЦК України, ст.4 ГК України.
Відзиви на апеляційну скаргу відповідач і третя особа не надавали.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На виконання умов контракту №229/5/3/127-116 від 16.09.2004р. позивачем було передано відповідачу 20 шасі ЗІЛ-131 для виготовлення та встановлення на них пожежного обладнання. Наслідком таких дій мала стати передача позивачу відповідачем 20 пожежних автоцистерн АЦ-40.
В рамках договору №29 від 07.09.2004р. та додаткової угоди до нього №1 відповідач передав третій особі 20 шасі ЗІЛ-131 для виготовлення автоцистерн пожежних АЦ 40 (131137 А), що підтверджується актом прийому-передачі №1 від 06.08.2007р.(том 1 а.с.143-145, 149)
ДП «Прилуцький завод ПСМ “Пожспецмаш» виготовило на базі отриманих від відповідача шасі ЗІЛ-131 автоцистерни пожежні АЦ-40 130137А.
30.08.2006р. рішенням господарського суда міста Києва у справі №26/249 розірвано контракт №229/5/3/127-116, укладений позивачем та відповідачем 16.09.2004р., стягнуто з відповідача 119700 грн. пені та 147000 грн. штрафу, а також зобов'язано відповідача повернути позивачу 2100000 грн., сплачених за контрактом коштів, та 20 шасі для автомобіля ЗІЛ-131, що передавалися для виготовлення та встановлення на них пожежного обладнання для організації надійного утримання і зберігання озброєння, ракет і боєприпасів у військових частинах Збройних сил України (том 1 а.с.89-91).
15.11.2007р. Державною виконавчою службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції на виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 26/249 складено акт опису та арешту майна, яким описано та арештовано 18 автоцистерн, що зберігалися на території ДП «Прилуцький завод ПСМ “Пожспецмаш» (том.1 а.с.141-142).
На момент провадження виконавчих дій з примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 30.08.2006р. у справі №26/249, майно, що його мав передати відповідач позивачу, набуло якісних змін та стало складовою цілісного механізму - автоцистерн пожежних. Отже, на даний час, майно, що передавалося позивачем відповідачу, в натуральному первинному вигляді відсутнє, оскільки існує в готовому вигляді в якості приналежності до головної речі, вартість якої не може бути рівнозначною вартості її деталей, тобто шасі, тоді як суд може звернути стягнення лише на вартість саме шасі.
Крім того, до арешту органами виконавчої служби 18 автоцистерн пожежних, вони перебували у володінні третьої особи, згідно з умовами договору №29 від 07.09.2004р. Отже, питання передачі саме зазначених автоцистерн пожежних є спірним і не може бути вирішене в порядку ст.121 Господарського процесуального кодексу України, адже згідно з діючим господарським процесуальним законодавством спір про право між визначеним ГПК України колом осіб, підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Підтвердженням спірності права власності на автоцистерни пожежні є також і суперечливі твердження самого позивача, який в заяві про зімну способу виконання рішення зазначає, що такі автоцистерни належать відповідачеві, а в поясненнях від 17.09.2008р. № 844 вважає своє право власності на них документально підтвердженим.
При розгляді вимог позивача щодо зміни способу виконання рішення у справі № 26/249, суд правильно врахував, що контракт №229/5/3/147-116 від 16.09.2004р. не містить посилання на договір відповідача з третьою особою №29 від 07.09.2004р. і навпаки, тобто, між третьою особою та позивачем відсутні договірні відносини. Крім того, спірним є питання вартості виготовлених третьою особою автоцистерн пожежних з шасі, наданих відповідачем.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Міністерства оброни України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м.Києва від 01.10.2008р. у справі №26/249 - без змін.
Справу №26/249 повернути до господарського суду м.Києва.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
26.01.09 (відправлено)