29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"19" січня 2009 р.
Справа № 22/5335
За позовом Відкритого акціонерного товариства енергопостачальна компанія "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського району електричних мереж м. Кам'янець-Подільський
до Гуменецької сільської ради с. Гуменці Кам'янець - Подільського району
про стягнення 1 955,43 грн.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивач : Рудик В.В. - представник за довіреністю № 78 від 29.01.2009 р.
відповідач : не з'явився
Суть спору: представником позивача в судовому засіданні 19.01.2009 р. подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 271,82 грн. заборгованості, з якої 181,68 грн. -інфляційних втрат, 34,99 грн. - 3% річних, 55,15 грн. -пені згідно з договором на користування електричною енергією від 12.01.2000 р. № 213, додатком №1 до договору № 213.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювальні законом інтереси, вони господарським судом приймаються.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не подав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи. Ухвала суду була надіслана відповідачу рекомендованим листом та вручена останньому, що підтверджується поштовим повідомленням від 09.12.2008 р.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа вирішується за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
12.01.2000р. між ВАТ енергопостачальної компанії “Хмельницькобленерго» в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж (позивачем) та Гуменецькою сільською радою (відповідачем) укладено договір на користування електричною енергію №213, згідно з п. 1 якого передбачено, що енергопостачальна компанія зобов'язується продати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач - своєчасно сплачувати за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.
Відповідно до п.9 договору останній укладено на строк до 31.12.2000р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії не буде заявлено про припинення його дії або зміни його умов.
Договір підписано представниками та скріплено печатками сторін.
Заяв про припинення дії договору або зміни його умов не надходило.
Пунктом 4.3.2 договору передбачено, що у разі споживання електроенергії та потужності понад обумовлені у Додатку № 1 величин, Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику додаткову вартість у десятикратному розмірі від вартості спожитої електроенергії та потужності.
Згідно п.3.1 договору від 12.01.2000 р.№ 213 розрахунки за електроенергію, потужність та інші платежі у відповідності з діючими тарифами проводяться відповідачем у грошовій формі платіжними дорученням 2 рази на місяць. Кінцевий розрахунок проводиться при оплаті першого платіжного доручення у слідуючому розрахунковому місяці на підставі одержаного рахунку.
У випадку ненадходження коштів в обумовлені в цьому пункті строки позивачу сплачується пеня у розмірі 0,5 % за кожен день прострочки платежу.
Відповідно до виписки з особового рахунку по споживанню активної електроенергії наданої позивачем в матеріали справи, відповідач періодично починаючи з жовтня 2005 року прострочував термін сплати заборгованості за споживання активної електроенергії, що також підтверджується рахунками -фактурами, актом звірки розрахунків. За таких обставин позивачем нараховано відповідачу 181,68 грн. - інфляційних втрат, 34,99 грн. - 3% річних, 55,15 грн. - пені.
Оскільки відповідач суму заборгованості в розмірі 271,82 грн. в добровільному порядку не погасив, позивач звернувся з позовом про примусове її стягнення.
В матеріалах справи відсутні докази про погашення заборгованості в сумі 271,82 грн. в добровільному порядку.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне :
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст.173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Згідно ст.230 ГК України передбачає обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, сторонами в договорі на постачання електричної енергії передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків за електричну енергію нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом приймається до уваги наданий в матеріали справи розрахунок заборгованості із врахуванням інфляційних витрат та 3% річних, а також суми пені, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань позивач просить стягнути із відповідача пеню за порушення термінів проведення розрахунків в сумі 55,15 грн. за період: липень - листопад 2008 р.
Виходячи з вимог ст. 232 ГК України пеня підлягає стягненню у повному розмірі.
Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України, позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання в сумі 34,99 грн., 181,68грн. - інфляційних втрат.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість: 181,68 грн. - інфляційних втрат, 34,99 грн. - 3% річних, 55,15 грн. -пені, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Кам'янець-Подільського міського району електромереж, м. Кам'янець-Подільський до Гуменецької сільської ради с. Гуменці Кам'янець - Подільського району про стягнення 271,82 грн. задовольнити.
Стягнути з Гуменецької сільської ради (с. Гуменці Кам'янець - Подільського району код. 04406880) на користь ВАТ ЕК "Хмельницькобленерго", в особі Кам'янець-Подільського РЕМ (м. Кам'янець-Подільський, пров. Будівельників,3 іден. код 22764666) 34,99 грн.(тридцять чотири гривні 99коп.) - 3% річних, 181,68 грн. (сто вісімдесят одну гривню 68 коп.) - інфляційних, 55,15 грн. (п'ятдесят п'ять гривень 15 коп.) -пені, 102,00 грн. (сто дві гривні,00 коп.) державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.В. Заверуха
Віддруковано 3 примірника:
1. в справу
2. позивачу
3. відповідачу