33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" січня 2009 р. Справа № 14/126
за позовом Державний комітет України з державного матеріального резерву
до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні Крохмальні технології"
про зобов'язання виконати наряд та стягнення штрафних санкцій на суму 90 736 грн. 53 коп.
Суддя Марач В.В.
Представники:
Від позивача : не з"явився
Від відповідача : представник по довіреності Семенюк Л.В.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена
СУТЬ СПОРУ : Державний комітет України з державного матеріального резерву звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Крохмальні технології" в якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні Крохмальні Технології" виконати наряд Держкомрезерву України від 07.08.2008 № 861/6-2 та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Крохмальні Технології" штрафні санкції в сумі 90 736,53 грн. в доход Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (Одержувач коштів: ГУ ДКУ код ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код КЕКД -21081100). Свої вимоги позивач обгрунтовує наступним.
Державним комітетом України з державного матеріального резерву 07.08.2008р. був виданий наряд № 861/6-2 на відпуск матеріальних цінностей в порядку розбронювання мазут марки М-100 у кількості 600,00 тонн на суму 86 700,00 грн.. Однак, порушуючи норми Закону України «Про державний матеріальний резерв" Відповідач відмовився виконувати розпорядження Держкомрезерву України.
Таким чином, факт невиконання наряду від 07.08.2008р. № 861/6-2 є підставою притягнення Відповідача до відповідальності, встановленої п. 9 ст. 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв"
Вартість не відвантажених матеріальних цінностей по наряду від 07.08.2008р. № 861/6-2 становить 86 700,00 грн.
Відповідно до п. 9 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" за несвоєчасне виконання розпорядження центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, про відвантаження матеріальних цінностей державного резерву підприємства, установи, організації - відповідальні зберігачі сплачують штраф у розмірі 100 відсотків вартості не відвантажених у строк матеріальних цінностей і пеню за кожний день прострочення до повного виконання розпорядження.
Таким чином, штраф 100% згідно із п. 9 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" становить 86 700,00 грн..
Згідно із п. 16 ст. 14 Закону України «Про державний матеріальний резерв" розмір пені, передбачений пунктами 7, 8, 9, 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, виходячи з подвійної ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пеня за період з 08.09.2008 по 17.11.2008 становить 4 036,53 грн..
Відповідно до ст.622 ЦК України, Боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.
За наведених обставин позивач стверджує, що Відповідач зобов'язаний виконати наряд Держкомрезерву України від 07.08.2008 № 861/6-2 та сплатити 90 736,53 грн. штрафних санкцій за невиконання розпорядження центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.
До винесення рішення зі спору позивач подав уточнення до позовних вимог в яких просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні Крохмальні Технології" повернути матеріальні цінності, а саме 600 тонн мазуту М-100, до державного резерву та стягнути із товариства штрафні санкції в сумі 90 736,53 грн. в доход Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного комітету України з державного матеріального резерву (Одержувач коштів: ГУ ДКУ код ЄДРПОУ 26077968; рахунок 31117106700011; Банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код КЕКД -21081100).
Уточнену вимогу про стягнення штрафних санукцій позивач обгрунтовує тим же, що і в позовній заяві. Вимогу про повернення матеріальних цінностей позивач обгрунтовує наступним.
Державний резерв матеріальних цінностей, відповідно до ст. 12 Закону України «Про державний матеріальний резерв", є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новітні Крохмальні Технології" незаконно заволоділо майном державного резерву, а саме мазутом М-100.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно із ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить підпис представника позивача про отримання ухвали суду від 29.12.2008р., якою розгляд справи призначено на 20.01.2009 року.
Дальніше відкладення розгляду справи, із-за неявки представника позивача, неможливе так як 24.01.2009р. закінчуєтьсяч двох місячний строк розгляду справи, встановлений ст.69 ГПК України.
Представник відповідача надав суду відзив на позов в якому проти вимог позивача заперечує посилаючись при цьому на те, що мазут марки М-100 ним на відповідальне зберігання ні від позивача, ні від ВАТ "Мізоцький цукровий завод" не приймався, а відтак відповідач не може нести відповідальності за його незбереження та повернення..
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
Статтею 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" (надалі Закон) встановлено, що запаси матеріальних цінностей державного резерву розміщуються на підприємствах, в установах і організаціях, спеціально призначених для зберігання матеріальних цінностей державного резерву. Розміщення і будівництво на території України підприємств, установ, організацій та інших об'єктів системи державного резерву здійснюються в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї ж статті частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.
Відповідач не є підприємством спеціально призначеним для зберігання матеріальних цінностей державного резерву, а відтак його відносини з Державним комітетом України з державного матеріального резерву по зберіганню запасів матеріальних цінностей державного резерву мають будуватися на договірних засадах.
Ухвалами суду від 16.12.2008р. та від 29.12.2008 року від позивача витребовувалися докази того, що відповідач є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву та докази знаходження (перебування у володінні, користуванні, тощо) у відповідача мазуту державного матеріального резерву.
Однак позивач витребувані матеріали суду не надав. З клопотаннями про витребування доказів від інших осіб позивач до суду не звертався.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів належними доказами того, що відповідач є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву і, що матеріальні цінності державного резерву, а саме мазут марки М.100 передавалися відповідачу від Державного комітету України з державного матеріального резерву або від ВАТ "Мізоцький цукровий завод".
Відповідно до норм Закону України "Про державний матеріальний резерв" відповідальність за несвоєчасне виконання розпорядження центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом, про відвантаження матеріальних цінностей державного резерву несуть підприємства, установи, організації - відповідальні зберігачі.
Однак, як встановлено вище, відповідач не є відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, а саме мазуту марки М.100, а відтак не може нести відповідальності, встановленої ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв".
Крім того суд зазначає, що нарядом Держкомрезерву України від 07.08.2008 р. № 861/6-2 відпустити мазут марки М-100 зобов"язано ВАТ "Мізоцький цукровий завод" (ТОВ "Новітні Крохмальні Технології"). Однак, відповідно до Статуту ТОВ "Новітні Крохмальні Технології", останнє не має нікого відношення до ВАТ "Мізоцький цукровий завод".
Враховуючи те, що матеріалами справи та належними доказами не доведено факт знаходження (перебування у володінні, користуванні, тощо) у відповідача мазуту державного матеріального резерву, то відповідно, необгрунтованою є вимога позивача про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Новітні Крохмальні Технології" повернути матеріальні цінності, а саме 600 тонн мазуту М-100, до державного резерву.
На основі вищенаведеного вимоги позивача не грунтуються на законі, є неправомірними, а відтак такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд
Відмовити Державному комітету України з державного матеріального резервув в задоволенні позову.
Суддя Марач В.В.
підписано "22" січня 2009 р.