Іменем України
"27" січня 2009 р.
справа № 5020-3/236
За позовом:
Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
(49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108)
в особі
Криворізької дирекції залізничних перевезень
(50023, м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, 2)
до відповідача:
Відкритого акціонерного товариства
"Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"
(99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 11)
про:
стягнення штрафних санкцій в сумі 18 390,00 грн.
Суддя В.О. Головко
Представники:
позивача -Федусова Р.М., юрисконсульт, довіреність № 402 від 01.01.09;
відповідача -Мартинюк О.О., начальник юридичного відділу -корпоративний секретар, довіреність № 2/6360 від 25.12.08.
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" про стягнення 18 390,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статті 24, 118, 122 Статуту залізниць, а саме тим, що під час контрольного переважування на станції призначення встановлена невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.
Відповідач в відзиві на позов позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що надані позивачем в обґрунтування позовних вимог документи складені із порушенням встановлених норм. Зокрема, комерційний акт АЭ № 023261/770 не відповідає пункту 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, тому, на думку відповідача, не мають доказової сили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
17.09.2008 зі станції відправлення "Інкерман 2" Придніпровської залізниці на адресу одержувача ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" відповідач відправив вантаж -ф-05 флюси, що не пойменовані в алфавіті. При оформлені перевізних документів відповідачем було зазначено масу вантажу: у накладній № 45256285, вагон № 56917057 -69 000 кг, вагон № 53511010 -69 000 кг.
Під час контрольного переважування на станції призначення "Кривий Ріг Головний" на вимогу вантажоодержувача було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у перевізних документах, а саме: у вагоні № 56917057 за накладною -69 000 кг, а при переважуванні -68 100 кг, що на 900 кг менше ніж зазначено у накладній; у вагоні № 53511010 за накладною -69 000 кг, а при переважуванні - 60 100 кг, що на 8 900 кг менше зазначеного у накладній.
Факт невірно зазначеної маси вантажу зафіксовано в комерційному акті АЭ № 023261/770 від 20.09.2008.
Згідно зі статтями 118, 122 Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачеві штраф в сумі 18 390,00 грн., з розрахунку 5-кратної вартості провізної плати (3 678,00 грн. за 2 вагони) за всю відстань перевезення.
Викладене стало причиною для звернення позивача в суд із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України.
Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України "Про залізничний транспорт".
Згідно зі статтями 908 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), 306 Господарського кодексу України (далі -ГК України) загальні умови перевезення вантажів визначаються цими кодексами, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються у встановленому порядку.
Відповідно до статей 908 ЦК України, 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.
Статтею 5 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі -Статут залізниць), на Міністерство транспорту України покладено затвердження Правил перевезення вантажів, а також інших нормативних документів, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній -основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 Статуту залізниць залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.
Статтею 129 Статуту залізниць визначено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334 (з наступними змінами і доповненнями).
Стаття 129 Статуту та пункт 2 Правил складання актів містять перелік обставин, за наявності яких залізниця повинна скласти комерційний акт.
Обов'язок скласти комерційний акт виникає у залізниці лише у випадках, коли вона згідно зі статтею 52 Статуту зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу і при цьому виявлено псування, пошкодження чи недостачу вантажу, що перевищує встановлені норми.
Так, залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу на станції призначення в разі:
- прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;
- прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами;
- прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування в рефрижераторних вагонах (контейнерах);
- прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;
- видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;
- прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Разом з тим, стаття 24 Статуту залізниць надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. Пункт 26 Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Мінтрансу України від 15.11.1999 № 551, також надає залізниці право на договірних засадах зважувати та перевіряти масу вантажів при прийманні, видачі і перевантаженні у випадках, не передбачених Правилами перевезення, і згідно зі статтею 129 Статуту залізниць складати комерційний акт.
Відповідно до пункту 12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з наступними змінами і доповненнями), при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних терезів залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем.
За твердженням позивача, підставою для переважування залізницею маси вантажу стало звернення вантажоодержувача із відповідною заявкою.
Отже, в нашому випадку підставами для проведення перевірки маси вантажу є: 1) вимога вантажоодержувача; 2) договір між залізницею і вантажоодержувачем.
Пункт 22 Правил видачі вантажів передбачає, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як, правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Як вбачається з комерційного акту АЭ № 023261/770 від 20.09.2008, зважування вагону з вантажем на станції відправлення проводилося на підставі заявки Вантажоодержувача -ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" на 150-тонних вагонних вагах, а при видачі на станції призначення -на 200-тонних вагонних вагах.
За приписами пункту 1 Правил складання актів, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника являється комерційний акт, складений у відповідній формі.
Відповідно до статей 23, 24, 53, 122 Статуту залізниць, відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та вагу вантажу, що зазначаються у накладній.
Якщо під час перевірки маси, кількості місць або стану вантажу на станції призначення буде виявлено недостачу, псування або пошкодження вантажу, або якщо ці обставини зазначені у комерційному акті, складеному на шляху проходження, станція призначення зобов'язана визначити обсяг фактичної недостачі, міру псування або пошкодження вантажу.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно зі статтею 37 Статуту залізниць, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.
Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Тарифного керівництва № 1, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 15.11.1999 № 551 (з наступними змінами і доповненнями), для визначення плати за перевезення та додаткових зборів приймається округлена маса вантажу. Маса вантажу (крім домашніх речей) для розрахунку плати за перевезення та додаткових зборів округлюється в бік збільшення:
- до повних сотень кг, рахуючи неповні 100 кг за повні, -якщо маса відправки не перевищує 10 т;
- до повних тонн, рахуючи неповну тонну за повну, -якщо маса відправки перевищує 10 т.
При цьому відповідно до 4.4 Тарифного керівництва № 1, маса упаковки вантажу (тари), піддонів, пристроїв, що використовуються при перевезенні вантажів, включається до загальної маси вантажу.
Згідно з пунктами 1, 8, 10 Правил складання актів при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.
Комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.
Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Таким чином, комерційний акт має бути підписаний, принаймні, трьома службовими особами залізниці: начальником станції, завідувачем вантажного двору (або старшим прийомоздавальником) і прийомоздавальником станції.
Зазначене підтверджується і розпорядженням № 91/ДС від 22.11.2007 начальника станції "Кривий Ріг Головний", наданим представником позивача.
Так, відповідно до пункту 1 цього розпорядження, право підпису комерційних актів по станції "Кривий Ріг Головний" мають:
- начальник станції, за його відсутності -заступник начальника станції з вантажної роботи Шевченко С.В., головний інженер Великий П.В., заступник начальника станції з оперативної роботи Бублей М.І.;
- начальник вантажного району Гавеля Л.С., за відсутності -особа, які її заміщає;
- прийомоздавальник вантажу та багажу IV р. Безверха Л.В., за відсутності -особа, яка її заміщає;
- прийомоздавальник вантажу та багажу, який проводив видачу вантажу.
Як вбачається з наданого до позовної заяви комерційного акту АЭ № 023261/770 від 20.09.2008, він підписаний із порушенням пункту 10 Правил складання актів та даного розпорядження. Зокрема, на акті відсутній другий підпис (начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старшого прийомоздавальника). Замість цього акт підписано начальником станції та двома прийомоздавальниками. З боку вантажоодержувача акти підписані представником ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" Зятюк.
Згідно з пунктом 6 Правил видачі вантажів, для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину-суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність.
Відповідно до статті 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Позивачем не надано доказів, які підтверджують повноваження Зятюк на прийняття від імені ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" вантажу та підписання вищевказаних комерційних актів.
Згідно з пунктом 23 Правил видачі вантажів, у разі вивантаження на місцях загального користування вимога щодо перевірки маси вантажів може бути заявлена письмово одержувачем до початку вивантаження. Вимога щодо перевірки маси вантажу у вагонах, що подаються на під'їзну колію, може бути заявлена в момент приймання вагонів у пункті, встановленому договором.
При цьому суд вважає, що заявка № 10 від 20.09.2008 не є належним доказом, оскільки, по-перше, підписана з боку вантажоодержувача ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" особою (Дудник), повноваження якої не підтверджені документально; по-друге, в заявці не зазначено, на які під'їзні колії і коли саме надавалися вагони №№ 56917057, 53511010; по-третє, назва відправника, зазначена в ній (Інкерман), не відповідає назві відправника, вказаній в перевізних накладних (Закрите акціонерне товариство "Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького").
Позивачем не надані докази, які підтверджують повноваження Дудник на підписання від імені ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" вищевказаної заявки; не надано відповідного договору, що визначає найменування під'їзних колій, на які мали подаватися зазначені вагони з вантажем та який надає залізниці право на перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати.
Твердження позивача про те, що за розрахунок суми штрафу приймається перевізна плата в розмірі 3 678,00 грн. не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем не надані докази, які підтверджують розмір даної плати, а саме залізничні накладні, відповідно до яких Вантажовідправником являється Інкерман.
Якщо припустити, що розрахунок складений на підставі накладної № 45256285, то сума штрафу має бути такою:
1 839,00 грн. х 5 = 9 195,00 грн.
Щодо вагону № 56917057 суд зазначає, що якщо навіть фактична вага вантажу становила 68 100 кг, то за правилами пунктів 4.1, 4.2 Тарифного керівництва № 1 вантажовідправник мав округлити це значення до повних тонн, рахуючи неповну тонну за повну, тобто до 69 000 кг.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Надані позивачем докази не мають доказового значення, оскільки складені з порушенням статей 3, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», статей 52, 53, 129 Статуту залізниць, пунктів 6, 12, 22, 23, 29 Правил видачі вантажів, пунктів 1, 8, 10 Правил складання актів. Так, комерційні Акти не мають другого підпису, в перевантаженні не приймали участь ті посадові особи, які передбачені Правилами.
Отже, позивач не надав суду доказів, які є підставою матеріальної відповідальності Відкритого акціонерного товариства "Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького", тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Натомість відповідач надав суду Довідку, з якої вбачається, що за період з 20.09.2008 по 26.01.2009 в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького" записів про надходження від ВАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг" претензій щодо недостачі продукції не зареєстровано; до канцелярії підприємства такі претензії також не надходили.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України в разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача та стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В позові відмовити повністю.
Суддя В.О. Головко
Рішення оформлено і підписано
в порядку статті 84 ГПК України
30.01.2009
Розсилка:
1. Державне підприємства "Придніпровська залізниця"
(49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108)
2. Криворізької дирекції залізничних перевезень
(50023, м. Кривий Ріг, вул. Ленінського Комсомолу, 2)
3. ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького"
(99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 11)
4. Справа
5. Наряд