Іменем України
"19" січня 2009 р.
справа № 5020-2/581
За позовом: Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської
міської Ради
(99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2)
до відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Альтаір»
(99028, м. Севастополь, вул. Гавена, 2)
про стягнення 1432,42 грн.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача - Іванов П.П., довіреність № 1547 від 09.01.2009;
відповідача -Горкавцева С.М., довідка № 23-5-264/419 від 29.01.1998;
Комунальне підприємство «Севтеплоенерго» Севастопольської міської Ради (далі -КП «Севтеплоенерго» СМР) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до житлово-будівельного кооперативу «Альтаір» (далі -ЖБК «Альтаір») про стягнення 1432,42 грн.
Свої позовні вимоги КП «Севтеплоенрго» СМР обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем договору про постачання теплової енергії № 1519 від 23.01.1996.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду заяву про пропущення позивачем строку позовної давності для звернення з відповідним позовом до суду та просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд -
встановив:
23.01.1996 між КП «Севтеплоенерго» СМР та ЖБК «Альтаір» був укладений договір про постачання теплової енергії №1519 (далі - Договір).
Згідно з розділом 1 Договору КП «Севтеплоенерго» СМР взяло на себе зобов'язання постачати ЖБК «Альтаір» теплову енергію у необхідних обсягах, а ТОВ «Блек Сі Маріна ЛТД» зобов'язалось оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені договором.
Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковим періодом є місяць. Споживач здійснює оплату не пізніш 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно пункту 7.1 Договору строк дії договору - з 27.11.1995 по 31.12.1996. Договір вважається продовженим на наступні роки, якщо за місяць до спливу його строку немає заяви від однієї із сторін про відмову від договору або його перегляд.
За твердженням позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором у відповідача виникла заборгованість по оплаті спожитої теплової енергії за липень 2001 року на суму 1432,42 грн.
Відповідно до статті 33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, рахунків-фактур, або будь-яких інших доказів наявності заборгованості відповідача позивачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу позовних вимог, а саме не надано належних та допустимих доказів наявності у відповідача заборгованості у розмірі 1432,42 грн.
На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Крім того, строк виконання зобов'язання ЖБК «Альтаір» по оплаті останнього зі вказаних рахунків сплинув відповідно до умов Договору у березні 2001 року.
Згідно статей 256-257 Цивільного кодексу України (далі-Кодексу) позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно частин третьої та четвертої стаття 267 Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Строк позовної давності сплинув у березні 2004 року.
Позовна заява про стягнення з ЖБК «Альтаір» заявленої суми заборгованості подана позивачем -24.11.2008.
За таких обставин, суд визнає позовні вимоги КП «Севтеплоенерго» СМР такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 30.01.2009.