29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" січня 2009 р.
Справа № 16/454-Н
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта", м. Київ
до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький
про визнання недійсним рішення № 42-рш від 18.09.2008 р. у справі № 02-12/61-07
Суддя Магера В.В.
Представники сторін:
Від позивача: Мачківський О.М.- представник за довіреністю №юр-163/д
Від відповідача: Чучвера О.М.- представник за довіреністю №35 від 01.10.08 р.;
Степанова Т.Ю.- представник за довіреністю №36 від 01.10.08
Рішення приймається 23.01.2009 р., оскільки в судовому засіданні 21.01.09 р. оголошувалась перерва.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати недійсним рішення № 42-рш від 18.09.2008 р. у справі № 02-12/61-07 в частині встановлення вчинення ВАТ «Укрнафта» порушення п. 1 ст. 50, п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Позивач у позовній заяві та його повноважний представник в судових засіданнях наполягають на задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи їх наступним: нормами ч.2 ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (надалі-Закон) визначено штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме за антиконкурентні узгоджені дії, передбачене п.1 ст. 50 Закону.
Згідно з ст.5 Закону узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод ) в будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.
Згідно з ч.1 ст.6. Закону антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (щодо третіх осіб, що випливає з визначення конкуренції).
Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.
В ст.1 Закону дано визначення терміну економічна конкуренція (конкуренція) -змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями. а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Отже, зі слів позивача, ч.2 ст.52 визначає розмір штрафу за порушення, яке передбачене п.1 ст.50 Закону - антиконкурентні узгоджені дії. Таке порушення повинне відповідати таким ознакам:
1. Між зазначеними у рішенні суб'єктами господарювання повинна існувати у будь-якій формі угода або рішення, інша погоджена поведінка.
2. Зазначені у рішенні суб'єкти господарювання повинні встановлювати не просто однакові ціни на нафтопродукти, а саме такі ціни, які б позбавили можливості споживачів, суб'єктів господарювання вибирати між кількома продавцями.
3. Узгоджені дії вказаних у рішенні суб'єктів господарювання можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (передбачається усунення конкуренції щодо третіх осіб).
Як стверджує позивач, ВАТ «Укрнафта» здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства України, в тому числі із дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
На думку позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано, що ВАТ «Укрнафта» є самостійним суб'єктом господарювання, який незалежно від третіх осіб здійснює господарську діяльність з реалізації нафтопродуктів, в тому числі самостійно та незалежно встановлює відпускні (роздрібні) ціни на світлі нафтопродукти при здійсненні їх реалізації через мережу власних автозаправних станцій.
За твердженням позивача, в рішенні відсутні чіткі та обґрунтовані висновки про те, які суб'єкти господарювання та внаслідок яких дій і умов (угод, домовленостей тощо) встановили певний рівень цін, а також наслідки чи можливі наслідки таких дій чи бездіяльності.
Крім того, зі слів позвача, він не володіє інформацією щодо підстав зміни роздрібних цін на нафтопродукти інших суб'єктів господарювання, щодо яких розглядалася справа, а саме ТОВ Торговий Дім «Континіум-Галичина», ТОВ «НК Альфа-Нафта», ПП «Тракт», оскільки, як вже зазначалося раніше, діє самостійно на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами, в тому числі самостійно визначає та проводить цінову політику.
Відповідно до положень п.12 Тимчасових правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 р. №5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість визначити наявність або відсутність порушення.
Дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Підтвердженням відсутності будь-яких домовленостей з іншими суб'єктами господарювання є накази ВАТ «Укрнафта», якими встановлювались ціни на нафтопродукти.
Наказами ВАТ «Укрнафта» №№ 3 сп - 683 від 04.05.2007 р., 3 сп-671 від 04.05.2007 р., 3сп-662 від 04.05.2007 р., 3 сп - 676 від 04.05.2007 р. з 05.05.2007 р. на автозаправних станціях ВАТ «Укрнафта» в Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій областях встановлена ціна на бензин марки А-80 - 3, 45 грн., А-92 - З гри. 70 коп., А-95 - 3, 95 грн.
Наказами ВАТ «Укрнафта» №№ 3сп-724 від 16.05.2007 р., 3сп-734 від 16.05.2007 р., 3сп-733 від 16.05.2007 р., 3сп-724 - 1 від 16.05.2007 р. з 16.05.2007 р. у цих же областях з 16.05.2007 р. встановлено одинакові ціни на всі види нафтопродуктів, які реалізуються.
Такі накази товариством видавались в середньому 1 раз в тиждень, із урахуванням всіх чинників, що впливають на ціноутворення в тому чи іншому регіоні.
Таким чином, зважаючи на встановлення цін на нафтопродукти безпосередньо наказами центрального апарату ВАТ «Укрнафта», який знаходиться в м. Києві, із урахуванням особливостей регіонального ринку збуту, на думку позивача, є неможливим вчинення узгоджених з іншими суб'єктами господарювання антиконкурентних дій на окремо визначеній території .
Зі слів позивача, вищевикладене свідчить про безпідставність та недоведеність висновків під час проведення розгляду справи про порушення антимонопольного законодавства України Відповідачем, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Згідно з положеннями абз.3 ч.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01. 2001 р. № 2210-ПІ підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи.
В оскаржуваному Рішенні зазначено, що оператори ринку, в тому числі і ВАТ «Укрнафта», встановлювали однакові роздрібні ціни на нафтопродукти.
Але наявність однакових цін, на думку позивача, не є ознакою наявності антиконкурентних узгоджених дій. Навпаки, за його твердженням, наявність однакової ціни може свідчити про цінову рівновагу на товарному ринку (урівноваження попиту і пропозиції), тобто про встановлення оптимальних цін.
На товарному ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами у Хмельницький області наявність значного діапазону між мінімальною та максимальною ціною є неможливим, це суперечить як принципам ринкової економіки, принципам конкурентної політики, так і можливості ефективно здійснювати господарську діяльність суб'єктами господарювання.
Зі слів позивача, згідно моніторингу цін, який ведеться у ВАТ «Укрнафта", у травні 2007 року, всі оператори ринку одночасно не встановлювали однакові ціни, що підтверджується Рішенням у описовій та мотивувальній його частинах («майже одночасно») та спростовується наступним:
Позивач вважає, що відповідачем при прийнятті рішення не враховано, що роздрібні ціни на світлі нафтопродукти є вільними, тобто встановлюються самостійно суб'єктами господарювання. На сьогоднішній день відсутні правові обмеження щодо встановлення ціни. А тому, обгрунтованість встановлення ціни, на думку позивача, необхідно розглядати для кожного підприємства окремо. Відповідачем же не були взяті до уваги обґрунтування ВАТ «Укрнафта" встановлення цін на власних автозаправних станціях.
Крім того, з його слів, на формування та встановлення ціни також впливають ринкові фактори, а саме показники попиту і пропозиції, конкурентоспроможність, регіональні особливості ринку тощо.
Згідно з положеннями абз.3 ч.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-ІП підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
На думку позивача, у Рішенні відсутні будь-які висновки про те, що ціни, які сформувалися на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами, є ринковими чи неринковими, а також відсутні будь-які показники, які б свідчили про «захищеність» ціни реалізації нафтопродуктів, наприклад, зменшення попиту, зменшення обсягів реалізації світлих нафтопродуктів, зменшення кількості працюючих автозаправних станцій тощо.
За змістом ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Позивач вважає, що дії ВАТ «Укрнафта» не могли призвести до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків, та обмежити доступ на ринок інших суб'єктів господарювання.
Окрім того, відповідно до п.6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2007 р. №01-8/229, встановлення декількома суб'єктами господарювання максимальних роздрібних цін не може суттєво обмежити конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання на ринку певних категорій товарів, оскільки останні суб'єкти не могли понести збитки саме від встановлення максимальних цін.
Враховуючи вищевикладене, ВАТ «Укрнафта» вважає висновки, зроблені Адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Аптимонопольного комітету України у Рішенні №42-рш від 18.09.2008 р. у справі №02-12/61-07 безпідставними, необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, а тому позивач просить суд .
Згідно п.1. ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» таке Рішення підлягає скасуванню на підставі не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими.
Відповідач в письмовому відзиві, його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, оскільки вважають їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав: ст.50 Закону «Про захист економічної конкуренції» (надалі - Закон) передбачено перелік діянь, вчинення яких є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Кваліфікація порушення, визначеного п. 1 цієї статті, має здійснюватись з урахуванням інших положень Закону, які розкривають зміст диспозиції відповідного порушення. В даному випадку, всі ознаки діяння, що кваліфікуються як антиконкурентні узгоджені дії відповідно до п.1 ст.50, визначено, зокрема, в ч.3 ст.6 (тобто форма узгоджених дій), в ч.2 ст.6 (зміст узгоджених дій), що і було зазначено в резолютивній частині рішення.
Економічно необгрунтована паралельна поведінка кількох провідних продавців товару на певному товарному ринку, навіть при відсутності між ними антиконкурентних домовленостей, може бути визнана порушенням, передбаченим п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій. Частина 3 статті 6, кваліфікує паралельну ринкову поведінку кількох суб'єктів господарювання як антиконкурентні узгоджені дії, якщо таку їхню поведінку суб'єкти господарювання не можуть пояснити об'єктивною взаємодією ринкових сил. Позивачем не надано жодних доказів, якими б підтвердилась наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій.
В свою чергу, відділенням, за результатами моніторингу роздрібних цін на світлі нафтопродукти, встановлено, що в травні 2007 р. відбулося значне зростання роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне, при цьому ВАТ «Укрнафта», ТОВ ТД «Континіум-Галичина», ПП «Тракт» та НК «Альфа нафта» (далі - нафтотрейдери, суб'єкти господарювання), що діють на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним в межах Хмельницької області, майже одночасно (синхронно) підвищували роздрібні ціни на моторні бензини та дизельне пальне, встановлюючи при цьому їх однаковий розмір на протязі травня-червня 2007 р.
За даними моніторингу, зростання цін на моторні бензини та дизельне пальне почалося у травні 2007 р. Зокрема, 16-19.05.2007 р. на АЗС вищезазначених суб'єктів господарювання відбулося одночасне зростання до однакового рівня цін на бензин А - 80 (76) з 3,45 до 3,60, А-92 з 3,70 до 4,00, А-95 з 3,95 до 4,30, та на дизельне пальне з 3,34 до 3,45. Одночасне зростання (на протязі кількох днів) роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне до однакового рівня відбувалось неодноразово у всіх перерахованих нафтотрейдерів на протязі травня 2007 року в короткі проміжки часу, наприклад 5-7, 16-19, 22-24, 30-31травня.
Під час розгляду справи Відділенням ВАТ “Укрнафта» зміну цін пояснило наступним чином:
- ВАТ «Укрнафта» - «ціна реалізації на нафтопродукти формується виходячи із ситуації, яка склалася на ринку». А в позовній заяві зазначило, що при формуванні роздрібних цін враховує закупівельну вартість нафтопродуктів.
Однак, в ході розгляду справи Відділенням проаналізовано формування роздрібних цін на нафтопродукти та встановлено, що ВАТ «Укрнафта» взагалі не здійснювало закупівлю нафтопродуктів у травні 2007 р., а реалізовувало пальне придбане раніше, у березні цього ж року. Тобто, ріст закупівельних цін у травні не має жодного впливу на роздрібні ціни на нафтопродукти, які реалізуються через АЗС Товариства у цьому місяці.
Не зважаючи на це, роздрібні ціни на нафтопродукти всіх марок, які реалізовувались через АЗС ВАТ «Укрнафта» стрімко зростали:
А-80 - 5.05.2007 - 3,45грн/л, 16.05.2007 - 3,60грн/л, 22.05.2007 - 3,75грн/л, 30.05.2007-3,85 грн/л.
А-92 - 5.05.2007 - 3,70грн/л, 16.05.2007 - 4,00грн/л, 22.05.2007 - 4,15грн/л, 26.05.2007-4,30 грн/л.
А-95 - 5.05.2007 - 3,95грн/л, 16.05.2007 - 4,30грн/л, 22.05.2007 - 4,45грн/л, 26.05.2007 - 4,50 грн/л, 30.05.2007 - 4,55грн/л.
ДП - 5.05.2007 - 3,34грн/л, 16.05.2007 - 3,45грн/л, 22.05.2007 - 3,50 - 3,60грн/л, 31.05.2007 - 3,70грн/л. (Зростання роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне на АЗС нафтотрейдерів у травні 2007 року в розрізі по датах та марках пального представлена у Додатку 1 до рішення Відділення).
У травні 2007 року за статистичними даними при індексі інфляції 100,6 % роздрібні ціни нафтотрейдерів на пальне на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним, зростали від 8,0% до 15% в той час, коли ріст закупівельних цін складав лише 1,5% - 4,1%.
Таким чином, у травні 2007 року дії ВАТ «Укрнафта», ТОВ ТД «Континіум-Галичина», ПП «Тракт» та НК «Альфа-Нафта» на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним в частині встановлення роздрібних цін на бензини та дизельне пальне є подібними. Наявність об'єктивних причин для здійснення подібних дій нафтотрейдерами спростовується ознаками, що суперечать об'єктивно обумовленій ринковій поведінці у випадку зростання цін, а саме:
- синхронність зміни роздрібних цін на бензини та дизельне пальне, яка на думку відповідача не може бути пояснена об'єктивними причинами;
- одночасне зростання роздрібних цін на бензини та дизельне пальне за умов наявності їх запасів;
- наявність однакових роздрібних цін на бензини та дизельне пальне за наявності різних закупівельних цін та витрат у нафтотрейдерів.
Особливості ринків «роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами», «роздрібної торгівлі високооктановими бензинами» та «роздрібної торгівлі дизельним пальним» у межах м. Хмельницького та Хмельницької області допускають можливість антиконкурентних узгоджених дій на них. Зокрема, цими особливостями є:
- однорідність товару;
- стабільність ринків: умови реалізації товарів (ціна, обсяги закупівлі та продажу) мають планово-прогнозований характер, а попит та пропозиція на цих ринках збалансовані.
Антиконкурентний характер узгоджених дій ВАТ «Укрнафта», ТОВ ТД «Континіум-Галичина», ПП «Тракт» та ТОВ НК «Альфа-Нафта» підтверджується:
- синхронними змінами роздрібних цін у травні 2007 р. на бензини та дизельне пальне на АЗС м. Хмельницького та Хмельницької області;
- придбанням моторних бензинів та дизельного пального у різних постачальників та за різною ціною, що давало можливість встановлювати різні роздрібні ціни на них;
- даними моніторингу динаміки роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне та поясненнями нафтотрейдерів, які свідчать про узгодження суб'єктами господарювання своєї конкурентної поведінки та не доведення останніми існування інших економічних чинників, що зумовили формування однакових роздрібних цін, наслідком чого стало обмеження конкуренції між ними.
Крім того, відповідач зазначає, що зважаючи на географічне розташування АЗС вищезазначених нафтотрейдерів, встановлення однакових цін на нафтопродукти та дизельне пальне призвело до недопущення та обмеження конкуренції.
В п.3 позовної заяви Товариство зазначило: “за результатами розгляду справи відповідачем були зроблені помилкові висновки про наявність загрози конкуренції». Відділення з цього приводу зазначає, що відповідно до ст.1 Закону економічна конкуренція це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі та інші суб'єкти господарювання можуть вибирати між кількома продавцями, покупцями...» В тексті ст.6 Закону зазначено три основні типи загроз для економічної конкуренції, які виникають внаслідок узгоджених дій.
Перша загроза характеризується поняттям “недопущення» і стосується негативного впливу на потенційну конкуренцію, внаслідок чого вона не може стати реальною конкуренцію.
Друга, “усунення» узгоджені дії можуть, повністю знищити вже наявну конкуренцію.
Третя, “обмеження», полягає у тому, що певний рівень як наявної, так і потенційної конкуренції залишаються на ринку, але індивідуальна свобода суб'єктів господарювання визначати власну ринкову поведінку, а також ефективність функціонування системи вільного ринку знижується в більшій чи в меншій мірі. Згідно з нормами ст.6 узгоджені дії мають вважатися антиконкурентними вже за умови, що їхнім наслідком може бути недопущення, усунення або обмеження конкуренції.
На думку відповідача, не може бути прийнято до уваги посилання позивача й на те, що обмеження конкуренції може мати місце на певному товарному ринку за умови наявності монополії певного суб'єкта господарювання.
Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. №04-5/247 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак, вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне, домінуюче становище на ринку.
З урахуванням приписів ч.3 ст.6 Закону для кваліфікації дій (бездіяльності) суб'єктів господарювання на ринку товарів, як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов'язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди. Таке порушення установлюється за результатами такого аналізу органом АМК України ситуацій на ринку товару який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб'єктів господарювання; спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення зазначених дій.
Відповідач вважає, що посилання позивача на п.6 інформаційного листа Вищого господарського суду також не може бути взято до уваги, оскільки йдеться не про встановлення максимальних цін, а про встановлення однакових цін, а тому він просить суд відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено:
Наказами ВАТ «Укрнафта» №№ 3 сп - 683 від 04.05.2007 р., 3 сп-671 від 04.05.2007 р., 3 сп-662 від 04.05.2007 р., 3 сп - 676 від 04.05.2007 р. з 05.05.2007 р. на автозаправних станціях ВАТ «Укрнафта» в Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій, Чернівецькій областях встановлена ціна на бензин марки А-80 - 3, 45 грн., А-92 - З грн. 70 коп., А-95 - 3, 95 грн.
Наказами ВАТ «Укрнафта» №№ 3сп-724 від 16.05.2007 р., 3сп-734 від 16.05.2007 р., 3сп-733 від 16.05.2007 р., 3сп-724 - 1 від 16.05.2007 р. з 16.05.2007 р. у цих же областях з 16.05.2007 р. встановлено одинакові ціни на всі види нафтопродуктів, які реалізуються.
16-19.05.2007 р. на АЗС ВАТ «Укрнафта», ТОВ ТД «Континіум-Галичина», ПП «Тракт» та НК «Альфа-Нафта» вищезазначених суб'єктів господарювання відбулося одночасне зростання до однакового рівня цін на бензин А - 80 (76) з 3,45 до 3,60, А-92 з 3,70 до 4,00, А-95 з 3,95 до 4,30, та на дизельне пальне з 3,34 до 3,45. Одночасне зростання (на протязі кількох днів) роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне до однакового рівня у всіх перерахованих нафтотрейдерів на протязі травня 2007 року відбувалось в короткі проміжки часу - 5-7, 16-19, 22-24, 30-31травня.
В ході розгляду справи, відповідачем встановлено, що ВАТ «Укрнафта» не здійснювало закупівлю нафтопродуктів у травні 2007 р., а реалізовувало пальне придбане раніше, у березні цього ж року.
18.09.2008 р. адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 42-рш по справі № 02-12/61-07, яким:
1. Визнано незаконними дії ВАТ «Укрнафта», ТОВ Торговий Дім «Континіум-Галичина», ТОВ «НК Альфа-Нафта», ПП «Тракт», які полягали у одночасному (синхронному) підвищенні, у травні 2007 року роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне та встановленні їх однакового розміру у межах м. Хмельницького та Хмельницької області, порушенням законодавстві про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п.1. ст.50, п.1. ч.2 та ч.3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як ангиконкурентні узгоджені дії ВАТ «Укрнафта», ТОВ ТД «Континіум-Галичина», ТОВ «НК Альфа-Нафта», ПП «Тракт», які стосуються встановлення цін реалізації низько октанових бензинів, високооктанових бензинів та дизельного пального у вигляді схожих дій на ринках роздрібної торгівлі низько октановими бензинами, роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та роздрібної торгівлі дизельним пальним, які можуть призвести до усунення конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій
2. Відповідно до ст.52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у п.1 рішення, на ВАТ «Укрнафта» накладено штраф у розмірі - 17 000,00 грн.
Позивач, вважаючи висновки, зроблені Адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у Рішенні № 42-рш від 18.09.2008 р. у справі №02-12/61-07 безпідставними, необгрунтованими та такими, що суперечать вимогам законодавства про захист економічної конкуренції звернувся із позовом про визнання його недійсним.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно ч.5 ст.1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. №04-5/247 “Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» наявність або відсутність складу порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій не пов'язується виключно з тим, чи займає певний суб'єкт господарювання монопольне (домінуюче) становище на ринку. Відтак, вчинення суб'єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб'єкти господарювання чи один з них монопольне, домінуюче становище на ринку.
Відповідно до п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються встановлення цін чи інших умов придбання або реалізації товарів.
Згідно ч. 3 ст. 6 цього Закону, антиконкурентними узгодженими діями вважається також вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції у разі, якщо аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об'єктивних причин для вчинення таких дій (бездіяльності).
Як встановлено судовим розглядом справи, зростання цін на моторні бензини та дизельне пальне почалося у травні 2007 р. Зокрема, 16-19 травня 2007 р. на АЗС ВАТ «Укрнафта», ТОВ ТД «Континіум-Галичина», ПП «Тракт» та НК «Альфа нафта» відбулося одночасне зростання до однакового рівня цін на бензин А - 80 (76) з 3,45 до 3,60, А-92 з 3,70 до 4,00, А-95 з 3,95 до 4,30, та на дизельне пальне з 3,34 до 3,45. Одночасне зростання (на протязі кількох днів) роздрібних цін на моторні бензини та дизельне пальне до однакового рівня відбувалось неодноразово у всіх перерахованих нафтотрейдерів на протязі травня 2007 р. в короткі проміжки часу, наприклад 5-7, 16-19, 22-24, 30-31травня.
Крім того, судом встановлено, що ВАТ «Укрнафта» не здійснювало закупівлю нафтопродуктів у травні 2007 р., а реалізовувало пальне придбане раніше, у березні цього ж року.
Звідси, суд приходить до висновку, що ріст закупівельних цін у травні 2007 р. не мав впливу на роздрібні ціни на нафтопродукти, які реалізовувались через АЗС Товариства в даному місяці.
Зважаючи на вищевикладені норми чинного законодавства та розглянувши подані сторонами докази по справі, суд приходить до висновку, що висновки, зроблені відповідачем при прийнятті рішення № 42-рш від 18.09.2008 р. у справі №02-12/61-07 є обгрунтованими та правомірними.
Разом із тим, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо необгрунтованості вищевказаного рішення, оскільки ним не надано будь-яких доказів, які б підтверджували наявність об'єктивних причин для вчинення антиконкурентних узгоджених дій шляхом встановлення однакових цін на бензин на протязі травня 2007 року.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення № 42-рш від 18.09.2008 р. у справі № 02-12/61-07 в частині встановлення вчинення ВАТ «Укрнафта» порушення п.1 ст.50, п.1 ч.2 та ч.3 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявлені безпідставно, суперечать вимогам чинного законодавства та наявним матеріалам справи, а тому в їх задоволенні належить відмовити.
У зв'язку із відмовою в позові, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати на відповідача не покладаються.
Керуючись ст.ст. 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
В позові Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта», м. Київ до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький про визнання недійсним рішення № 42-рш від 18.09.2008 р. у справі № 02-12/61-07 відмовити.
Суддя В.В. Магера