Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"28" січня 2009 р. Справа № 47/265-08
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., судді Кравець Т.В., судді Шутенко І.А.,
при секретарі -Щербак Н.Б.,
за участю представників сторін:
позивача - Юрченко І.М. за довіреністю № 221/10 від 31.12.2008р.,
відповідача - Радигіна Є.С. за дорученням від 01.11.2008р., Курбанова Д.С. за довіреністю № 110 від 27.01.2009р., Онуфрієвої О.Д. за довіреністю № 111 від 27.01.2009р.,Пономаренко В.Д. за довіреністю № 105/1-1 від 04.01.2009р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 2668 Х/2-4) Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій», м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/265-08
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій», м. Харків,
про стягнення 4 301 906, 81 грн., -
встановила:
ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулася до господарського суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури територій»основний борг за поставлений природний газ в сумі 2323669,41грн., пеню в сумі 258591,87 грн., суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів в розмірі 1474743,59 грн., 3% річних за несвоєчасні розрахунки в сумі 244901,94 грн. на підставі договору від 29.12.2006 р. на постачання природного газу № 06/06-1929 ТЕ-32 з додатковими угодами до нього.
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/264-08 (суддя Светлічний Ю.В.) позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження в частині стягнення суми основного боргу за поставлений природний газ в сумі 2323669,41 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 62687,95 грн. Стягнуто з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»3% річних, що становить суму у розмірі 244901,94грн., інфляційні в сумі 1474743,59 грн., пені в сумі 195903,92 грн., державного мита у розмірі 11354,62 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 52,54 грн.
Відповідач, з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, уточненням до неї та поясненнями, в яких просить рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/265-08 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог стосовно 3% річних у розмірі 244901,94 грн., інфляційних в розмірі 1474743,59 грн., пені в розмірі 195903,92 грн. та у стягненні судових витрат за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт вказував, що суд першої інстанції при вирішенні справи не прийняв до уваги та не надав правової оцінки договору № 22/440 від 04.07.2008 р. про організацією взаєморозрахунків, укладеного між позивачем та відповідачем, який за своєю правовою природою, на думку апелянта, прирівнюється до договору новації, тобто на підставі цього договору сторони прийшли до домовленості у відповідності до ст. 204 ГК України, що дебетове сальдо між сторонами у розмірі 2323669,41 грн. буде погашено у відповідності до умов вище вказаного договору. Тому, господарське зобов'язання за договором №06/06-1929 ТЕ-32 від 29.12.2006 р., на думку апелянта, є припиненим з моменту укладення сторонами договору № 22/440 від 04.07.2008 р.
Також апелянт вказував, що відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання», в редакції на момент виникнення правовідносин між сторонами по справі, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Збитки теплопостачальних організацій внаслідок надання пільг з оплати за спожиту теплову енергію окремим категоріям споживачів, у разі якщо тариф на теплову енергію встановлений є нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, повністю відшкодується за рахунок джерел фінансування, визначених в порядку встановленому законодавством України. Тобто згідно ст. 102, п. б п. 4 ст. 89 Бюджетного кодексу України такі витрати безпосередньо фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та повинні бути передбачені Законом України «Про державний бюджет».
Таким чином, апелянт стверджував, що він, згідно діючого законодавства, знаходиться у залежності від відшкодування збитків з державного бюджету України, тому у повній мірі не може розрахуватися зі своїми постачальниками.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважав оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по даній справі законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачав, у зв'язку з чим просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу позивач посилався на те, що положення договору на постачання природного газу не змінювались, додаткових угод щодо зміни порядку розрахунку за природний газ та звільнення від відповідальності не укладалось, а тому твердження апелянта щодо звільнення від сплати заявленої суми втрат від інфляції, 3% річних та пені є необґрунтованими, адже останні передбаченні як чинним законодавством так і положеннями договору.
Також позивач вважав за необхідне зазначити, що постанова Кабінету Міністрів України №440, на виконання якої укладався договір №17/440, затверджувала Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування. Дана постанова та положення договору №22/440 жодним чином не змінюють умови договорів на постачання природного газу і не звільняють боржників від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання передбаченої чинним законодавством (ст.549-551, 625 ЦК України), а лише передбачає спосіб погашення заборгованості за спожиті енергоносії.
Позивач вказував, що розрахунок збитків внаслідок інфляційних процесів наведений в позовній заяві відповідає вимогам закону.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.
29.12.2006 року між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та Харківського обласного КП «Дирекція розвитку інфраструктури території»був укладений договір на постачання природного газу № 06/06-1929 ТЕ-32 з додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною договору (а.с. 14-26). Відповідно до п.1.1., 2.1 договору № 06/06-1929 ТЕ-32 позивач зобов'язувався передати у власність відповідача в 2007 р. до 7 220 тис. куб. м. природного газу, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Відповідно до п. 6.1. договору № 06/06-1929 ТЕ-32 від 29.12.2006р., оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі актів приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. При невиконанні відповідачем вимог, передбачених у п. 6.1. вказаного договору, позивач має право обмежити постачання газу відповідачу або припинити у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 7.2 договору № 06/06-1929 ТЕ-32 від 29.12.2006р., визначено, що в разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.6.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п.7.5 договору неустойка нараховується позивачем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом
Протягом січня-серпня 2007 року позивач передав, а відповідач прийняв газ в кількості 19007,424 тис. куб. м на суму 13 039 059,41 грн., що підтверджується відповідними актами передачі-приймання природного газу, які підписані представниками обох сторін та засвідчені печатками підприємств (а.с. 27-34).
Згідно матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 10 715 390 грн.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»(зі змінами та доповненнями від 03.06.2008р.) визначено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, з місцевих бюджетів можуть здійснюватись за рахунок належних їм додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.
Пунктом 1 «Порядку перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування», встановленого Постановою Кабінету міністрів України від 25.04.2008р. № 440 (надалі - Порядок) визначено, що цей Порядок визначає механізм перерахування у 2008 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості надавачів, виробників, виконавців послуг, інших підприємств або їх кредиторів - учасників розрахунків (далі - учасники розрахунків) до державного бюджету та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та за рахунок повернення заборгованості місцевих бюджетів перед державним бюджетом, що виникла у зв'язку з наданням Мінфіном фінансової допомоги Урядові Криму, облвиконкомам, Севастопольському міськвиконкому на підставі укладених між ними у 1994 р. договорів для підприємств теплоенергетики, що перебувають у комунальній власності, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1994 р. № 510.
Згідно з п. 2 Порядку перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 01.01.2000 р. по 31.12.2008 р. з урахуванням проведених у 2006 році розрахунків і не погашеної на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах щомісячних лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2008 рік.
Також п. 3 Порядку визначено, що підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без врахування пені, штрафних та фінансових санкцій), форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з ДПА, Інпаливенерго, Мінжитлокомунгоспом і Мінфіном.
Сума спірного основного боргу відповідача за спожитий природний газ згідно договору №06/06-1929 ТЕ-32 від 29.12.2006 р. у розмірі 2 323 669, 41 грн. виникла як різниця в тарифах на теплову енергію, що постачалися населенню, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування і на сплату якої держава перераховує субвенції.
В зв'язку з чим, між Головним Управлінням державного казначейства України в Харківській області, Головним фінансовим управлінням Харківської облдержадміністрації, Головним управлінням житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської облдержадміністрацій Харківським обласним комунальним підприємством «Дирекція розвитку інфраструктури території», ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та НАК «Нафтогаз України»був укладений договір №22/440 від 04.07.2008р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 25.04.2008р. № 440 «Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування» (а.с. 50-51).
Відповідно до п. 3.1. договору № 22/440 від 04.07.2008 р., сторони зобов'язувались до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього договору. Тобто, відповідач не мав можливості сплатити заборгованість раніше, так як це порушило б п. 3.1 вказаного договору.
Договір № 22/440 від 04.07.2008 р. був підписаний уповноваженими представниками усіх сторін та скріплено їх печатка, що свідчить про згоду позивача із встановленим порядком перерахування відповідачем вказаної суми.
Таким чином, укладаючи договір № 22/440 від 04.07.2008 р. про організацію взаєморозрахунків, позивачу були відомі причини виникнення спірної заборгованості і порядок її погашення. На час звернення з позовом позивачу також було відомо про особливий порядок погашення спірної заборгованості, встановлений договором № 22/440 від 04.07.2008 р., який був підписаний в тому числі позивачем.
Відповідно до пунктів 7-12 Порядку, Міністерство фінансів України повинно прийняти рішення про перерахування 2 323 600,00 грн. для проведення розрахунків згідно розділу 2 договору № 22/440 від 04.07.2008р., в якому зазначено, що на рахунок позивача буде перераховано вказану суму для погашення заборгованості за постачання природного газу згідно з договором 06/06-1929 ТЕ -32 від 29.12.2006 р. за 2007рік.
Перерахування суми в розмірі 2 323 600,00 грн. було здійснено 29.08.2008р. згідно платіжного доручення № 79 від 22.08.2008р. в графі призначення платежу вказано, що платіж здійснено згідно зі ст. 54 Закону України «Про державний бюджет на 2008р.»до Постанови Кабінету Міністрів України № 440 договір № 22/440 від 04.07.2008р. за постачання природного газу згідно з договором № 06/06-1929 від 29.12.2006р. за 2007рік, в тому числі ПДВ. (а.с. 52)
Беручи до уваги те, що позивачем були погоджені умови договору № 22/440 від 04.07.2008р., то у нього були відсутні підстави для звернення 19.08.2008р. з позовом про стягнення суми основної заборгованості за постачання природного газу за договором № 06/06-1929 від 29.12.2006р. порядок погашення якої, був визначений умовами договору № 22/440 від 04.07.2008р., що в свою чергу свідчить про відсутність вини відповідача.
Таким чином колегія суддів вважає, що в частині стягнення суми основного боргу в позові слід відмовити, а не припиняти провадження у справі на підставі ч.1-1 ст.80 ГПК України.
Враховуючи, що спірна сума заборгованості виникла не з вини відповідача, а у зв'язку з несвоєчасним надходженням відповідних коштів з бюджету, про що було відомо позивачу і він з цим погодився, про що свідчить підписаний позивачем договір №22/440 від 04.07.2008р. про організацію взаєморозрахунків, то вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 195903,92 грн., індексу інфляції в розмірі 1474743,59 грн. та 3% річних в розмірі 244901,94грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до п.3 Декрети КМ України «Про державне мито»сплаті підлягає державне мито із позовних заяв майнового характеру у розмірі 1% від суми позову, а при поданні апеляційної скарги за майновими позовами державне мито сплачується у розмірі 50% ставки державного мита, обчисленої виходячи з оспорюванної суми.
Апелянтом оскаржувалась сума у розмірі 1 915 549, 45 грн., в зв'язку з чим сплаті підлягає державне мито у розмірі 9577,75 грн., а за платіжним дорученням № 13 від 04.11.2008р. ним було сплачено держмито у розмірі 9634,75 грн.
Виходячи з вимог ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню, в зв'язку з тим, апелянтом за подання апеляційної скарги державне мито було зайво сплачено на 22, 36 грн., яке відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМ України підлягає поверненню з державного бюджету України.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/265-08 прийнято при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 47, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.1 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів одноголасно,-
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/265-08 скасувати частково, та прийняти нове рішення.
В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2323669,41 грн.; 3% річних у розмірі 244901,94грн.; інфляційних у розмірі 1474743,59грн.; пені у розмірі 195903,92грн.; державного мита у розмірі 11354,62грн.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 52,54 грн. в позові відмовити.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/265-08 залишити без змін.
Припинити виконання наказу, виданого господарським судом Харківської області на виконання частково скасованого рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/265-08, в частині стягнення з Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території»на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»3% річних у розмірі 244901,94 грн.; інфляційних у сумі 1474743,59 грн.; пені в сумі 195903,92грн.; державного мита у розмірі 11354,62грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 52,54 грн.
В разі надання доказів виконання наказу суду, якій було видано на виконання частково скасованого рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі №47/265-08 видати зворотній наказ в частині стягнення з Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція розвитку інфраструктури території» на користь Дочірньої компанії «Газ України" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 244901,94 грн.; інфляційних у розмірі 1474743,59 грн.; пені в сумі 195903,92грн.; державного мита у розмірі 11354,62грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 52,54 грн.
В разі, якщо виданий наказ на виконання частково скасованого рішення господарського суду Харківської області від 15.10.2008р. по справі № 47/265-08 не виконано, припинити його виконання в частині стягнення з Харківського обласного комунального підприємства “Дирекція розвитку інфраструктури території» на користь Дочірньої компанії «Газ України" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 244901,94грн., інфляційних у розмірі 1474743,59 грн., пені в сумі 195903,92 грн., державного мита у розмірі 11354,62 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 52,54 грн.
Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 р. №260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території»(61022, м. Харків, Держпром, 3 під., 5 поверх, п./р. 260023011273 Перша Харківська філія АКБ «Базис», МФО 351599, код ЄДРПОУ 03361721) державного мита у розмірі 9577,75 грн. за подання апеляційної скарги.
Зобов'язати господарський суд Харківської області на виконання даної постанови видіти відповідні накази.
Видати довідку Харківському обласному комунальному підприємству «Дирекція розвитку інфраструктури територій», м. Харків про повернення зайво сплаченого держмита у розмірі 57,00 грн. за платіжним дорученням № 13 від 04.11.2008р.
Повний текст постанови підписано 30.01.2009р.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Кравець Т.В.
Шутенко І.А.