"30" січня 2009 р. Справа № 03/5092
Господарський суд Черкаської області, в складі: головуючого - судді Єфіменка В. В.,
з секретарем Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від позивача: Близнюк О.А., за довіреністю;
від відповідача: П'ятін Є.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу
за позовом приватного підприємства (далі - ПП) "Універсал", м.Черкаси
до селянського фермерського господарства "Дана", м.Тальне
про визнання нікчемних договорів недійсними та клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову,-
Заявлено позов до селянського фермерського господарства (далі - СФГ) "Дана" з вимогою визнати названі позивачем нікчемними договори поворотної фінансової допомоги від 08 серпня 2005 р., договір іпотеки від 22 грудня 2005 р. та договір застави від 22 грудня 2005 р. недійсними та застосувати наслідки недійсності нікчемних договорів поворотної фінансової допомоги від 08 серпня 2005 р., договору іпотеки від 22 грудня 2005 р. та договору застави від 22 грудня 2005 р.; судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги та додаткові письмові обґрунтування позову підтримала повністю, мотивуючи тим, що оспорювані договори були укладені Миронюком М.Г., який на момент укладення вказаних договорів, як вважає позивач, був законно звільненим з посади директора ПП «Універсал»; що договори були укладені з метою незаконного заволодіння майном ПП «Універсал»- пов'язаними особами, що нанесло значну матеріальну шкоду ПП «Універсал»і в цьому є порушення публічного порядку; що договори підписані не уповноваженою особою і не були спрямовані на реальне настання правових наслідків; що відповідач не надав жодного документа, який би підтверджував, що відповідач законно набув право власності на предмет застави та іпотеки за вказаними вище договорами; що визначення вартості предмету іпотеки та застави на момент укладання договорів є значно заниженою.
Відповідач у відзиві на позов, у своїх письмових запереченнях на письмові обґрунтування позову та його представник у судовому засіданні заявлених позивачем вимог не визнав повністю, посилаючись на таке: позивач помилково називає в позовній заяві нікчемними договори поворотної фінансової допомоги від 08 серпня 2005 р., договір іпотеки від 22 грудня 2005 р. та договір застави від 22 грудня 2005 р.; в порушення ст.33 ГПК України позивач не представив жодного доказу нікчемності вищезазначених договорів. Крім того, відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) у цьому разі визнання такого правочину недісним судом не вимагається. Отже, процесуальні підстави визнання нікчемного правочину відсутні. Правомірність укладання колишнім директором ПП «Універсал» Миронюком М.Г. вищеназваних договорів встановлена рішенням господарського суду Черкаської області від 25 квітня 2008 р. у справі № 02/215, яким позивачу відмовлено в позові визнати договори недійсними. Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводять знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Рішення судів загальної юрисдикіцї не спростовують фактів, що встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 25 квітня 2008 р. у справі № 02/215. Факт роботи співзасновника ПП «Універсал»Миронка М.Г директором підприємства в період 2001-2007 року підтверджується актами, довідками контролюючих органів та інших установ. Позивач вдруге просить визнати недійсними ті ж самі договори, які були предметом спору у справі 02/215. Рішення районного та апеляційного судів загальної юрисдикції не спростовують, а підтверджують той факт, що Миронюк М.Г був і залишається повноправним засновником ПП «Універсал».
Сторони відмовились укладати мирову угоду.
Представником Позивача в судовому засіданні 28.01.2009 заявлені клопотання:
1. Зобов'язати відповідача надати завірені належним чином статути селянського (фермерського) господарства «Дана»в редакції чинній станом на момент укладення договорів поворотної фінансової допомоги від 08.08.05р. та іпотеки і застави від 22.12.05р.
2. Витребувати наказ №15 від 08.08.05р. у Приватного нотаріуса Власенко Н.С. Тальнівського нотаріального округу, яка здійснювала нотаріальне оформлення договору іпотеки від 22.12.05р.
3. Призначити судову експертизу, якою визначити вартість предмету іпотеки -нерухомого майна нежитлової будівлі зернового складу загальною площею 660,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Чехова, 5б станом на 22.12.2005 р. (дата укладання договору іпотеки від 22.12.2005р.)
4. Призначити судову експертизу, якою визначити вартість предмету застави комплекту обладнання КПМ 450-2 станом на 22 грудня 2005 року (дата укладення договору застави від 22.12.05р.)
Представник відповідача заперечив проти всіх заявлених представником позивача клопотань і зазначив, що відповідачем виконано вимоги суду щодо надання наявних у СФГ «Дана»статутів; витребування наказів від нотаріуса є безпідставним. Щодо клопотання про призначення експертиз надав письмові та усні заперечення, в яких зазначив, що відповідач вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки питання визначення вартості вказаного майна не має ніякого відношення до предмету позову, так як розглядається спір немайнового характеру про визнання нікчемних договорів недійсними, а вартість предмету договору іпотеки визначена умовами договору іпотеки від 22.12.2005 в сумі 19 200 грн. на підставі експертного висновку оцінки вартості цього майна, а так само сторонами у тексті договору застави від 22.12.2005 визначена вартість заставного майна в сумі 6 186 грн.
Крім того, на його думку, чинні на той час редакції Закону України «Про іпотеку»від 05.06.2003 та Закону України «Про заставу»взагалі не містили імперативної вимоги про таку істотну умову договору іпотеки чи застави, як вартість предмету іпотеки чи предмету застави, а також не вимагали проведення експертної оцінки такого майна.
Одночасно представник відповідача заявив клопотання про надання оцінки копіям протоколів зборів засновників ПП «Універсал»№ 1 від 16 січня 2008 р., № 2 від 08 липня 2008 р., № 3 від 15 вересня 2008 р.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали вищевказаних клопотань та заперечень на них, приходить до наступного.
Ст.ст. 32-38 ГПК України містять зокрема такі положення:
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Господарський суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону.
Наявність вказаних у заяві доказів сторони не оспорюють.
Заявник не виконав обов'язку, покладеного на сторону ст. 38 ГПК України і докладно не зазначив: який саме доказ вимагається, обгрунтовані підстави, з яких він вважає, що ці докази має та чи інша особа (установа), і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Сам заявник не вчиняв ніяких дій для витребування позивачем вказаних в заяві відомостей і не надав суду підтвердження виконання позивачем обов'язку доказування відповідно до вимог ст.33 ГПК України.
Суд не вбачає підстав для витребування у відповідача копій його статутів станом на дати укладення оспорюваних договорів, на що вказував позивач, оскільки останній не посилався та не доводив обставин щодо відсутності повноважень у голови СФГ «Дана», що підписав вказані договори з сторони відповідача.
Суд не вбачає підстав для витребування наказу № 15 від 08.08.2005 у нотаріуса Власенко Н.С., так як названий наказ не оспорюється.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про призначення судових експертиз з метою визначення вартості майна, переданого в іпотеку та заставу за оспорюваними договорами, оскільки питання визначення вартості вказаного майна не є предметом спору по справі.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про надання оцінки копіям протоколів зборів засновників ПП «Універсал», оскільки спір, який розглядається судом, не є корпоративним.
Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.
На час вирішення спору Близнюк А.С. і Миронюк М.Г. є засновниками ПП «Універсал».
08 серпня 2005р. сторони уклали договір про надання поворотної фінансової допомоги, на виконання якого позивач надав відповідачу 24000грн. фінансової допомоги на строк по 25 грудня 2005 р.
Факт права власності СФГ «Дана»на нежитлову будівлю, зерновий склад площею 660,7 кв.м. у м.Тальне по вул. Чехова, буд.5-б підтверджується:
- свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 27.11.2006, виданого виконкомом Тальнівської міської ради на підставі рішення виконкому від 16.11.2006 № 260;
- рішенням суду від 26.09.2006 у справі № 07/3267.
Факт права власності СФГ «Дана»на комплект обладнання КПМ 450-2 підтверджується рішенням суду від 26.09.2006 у справі № 07/3267.
22 грудня 2005 р. сторони уклали договір іпотеки та договір застави, згідно з якими відповідач у забезпечення виконання свого зобов'язання перед позивачем за договором від 08.08.2005р. щодо повернення 24000грн. фінансової допомоги передав у іпотеку нежитлову будівлю зернового складу загальною площею 660,7 кв. м., розташовану за адресою вул. Чехова, буд. 5-б, м. Тальне, Черкаська область, та у заставу - комплект обладнання КПМ 450-2.
Відповідно до п. 5.8.1 договору іпотеки від 22.12.2005р. його сторони домовилися, що задоволення вимог іпотекодержателя за цим договором здійснюється шляхом передачі йому іпотекодавцем права власності на предмет іпотеки в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
У п. 2.1 договору застави від 22.12.2005р. його сторони передбачили, що у випадку порушення заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання заставоутримувач має право отримати задоволення із заставленого майна на власний вибір або шляхом звернення стягнення на це майно в установленому законодавством порядку або шляхом отримання права власності на заставлене майно, для чого він повинен направити заставодавцю відповідне повідомлення із вимогою про передачу майна.
23 грудня 2005р. сторони уклали угоду про внесення змін до договору від 08.08.2005р. про надання поворотної фінансової допомоги. Згідно з цією угодою сторони встановили новий строк повернення відповідачем позивачу фінансової допомоги - не пізніше 1 лютого 2006р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 26.09.2006 у справі за позовом СФГ «Дана»до ПП «Універсал»про зобов'язання відповідача передати у власність позивачу нежитлову будівлю зернового складу загальною площею 660,7 кв. м., розташовану за адресою вул. Чехова, буд. 5-б, м. Тальне, Черкаська область, та комплект обладнання КПМ 450-2 задоволено повністю.
Зобов'язано приватне підприємство «Універсал» у десятиденний строк з дня набрання чинності цим рішенням передати у власність сільськогосподарському фермерському господарству «Дана» нежитлову будівлю зернового складу загальною площею 660,7 кв. м., розташовану за адресою вул. Чехова, буд. 5-б, м. Тальне, Черкаська область, та комплект обладнання КПМ 450-2 та стягнуто судові витрати.
Рішення набрало законної сили і має преюдиційне значення.
В судовому засіданні встановлено, що в квітні 2008 року господарським судом Черкаської області розглядалася справа № 02/215 за позовом ПП до СФГ «Дана»про визнання недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України договору поворотної фінансової допомоги від 08.08.2005 року, договору іпотеки від 22.12.2005 року та договору застави від 22.12.2005 року, укладених приватним підприємством «Універсал» та селянським (фермерським) господарством «Дана», з мотивів підписання вказаних договорів зі сторони ПП «Універсал» неуповноваженою на це особою - Миронюком М.Г., що суперечить пункту 2 статті 207 ЦК України, оскільки установчими документами підприємства, зокрема, статутом ПП «Універсал», Миронюк М.Г. не був уповноважений на підписання таких договорів.
Вирішуючи спір по справі № 02/215 суд встановив таке.
08 серпня 2005 року Селянське (фермерське) господарство “Дана» в особі голови Миронюка Ю.М. та приватне підприємство «Універсал» в особі директора Миронюка М.Г., що діє на підставі статуту, уклали договір поворотної фінансової допомоги, за умовами якого відповідач (як позикодавець) зобов'язався передати позивачу (позичальнику) у власність грошові кошти в сумі 24000 грн. в якості поворотної фінансової допомоги на строк до 25 грудня 2005 року.
Для забезпечення виконання підприємством “Універсал» своїх зобов'язань за договором поворотної фінансової допомоги від 08.08.2005 року сторони уклали 22 грудня 2005 року договори іпотеки та застави. Відповідно до договору іпотеки підприємство “Універсал» передало відповідачу в іпотеку нежитлову будівлю, зерновий склад, загальною площею 660,7 кв.м., який належав позивачу на підставі рішення Тальнівського районного суду від 04.11.2005 року та вартість якого складала 19 200 грн. відповідно до звіту про експертну оцінку нерухомого майна, проведеної експертом по оцінці майна Бондаренком П.В. Договір іпотеки посвідчений в установленому законом порядку приватним нотаріусом Тальнівського районного нотаріального округу Власенко Н.С., зареєстровано в реєстрі за № 7615.
Відповідно до договору застави від 22 грудня 2005 року підприємство “Універсал» передало відповідачу в заставу комплект обладнання КПМ 450-2 вартістю 6186 грн. для забезпечення виконання ним своїх зобов'язань перед СФГ “Дана» по договору поворотної фінансової допомоги від 08.08.2005 року.
Вказані договори оспорюються позивачем у даній справі з мотивів укладення їх Миронком М.Г. з перевищенням своїх повноважень.
Однак, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача у позовній заяві, виходячи із наступного.
Згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно частини 2 статті 203 Кодексу особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Згідно частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Відповідно до пункту 7.2. Статуту ПП “Універсал» (зареєстрованого за розпорядженням Представника Президента по Тальнівському району № 279 від 23.11.1993 р. (зміни не вносилися), органами управління підприємства є збори засновників та призначений засновниками директор.
В п. 7.5. Статуту вказано, що директор від імені приватного підприємства без доручення представляє його на підприємствах, організаціях і у відповідних державних органах, заключає договори, видає доручення, відкриває у банках розрахунки та інше.
Згідно частини 1 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до частини 2 статті 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб -платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності.
У довідці державного реєстратора Тальнівської районної державної адміністрації від 29.01.2008 року № 4 вказано, що до 13.12.2007 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців керівником ПП “Універсал» рахувався Миронюк М.Г. Із наявних у справі доказів, зокрема, листів державного реєстратора від 30.10.2005 року № 104, від 14.11.2006 року № 119, листа установи банку “Аваль» від 16.01.2008 року № 16, довідок Черкаського обласного відділення Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, ДПІ у Тальнівському районі, вбачається, що станом на дати укладення оспорюваних договорів директором підприємства був Миронюк Микола Григорович. У довідці Тальнівського районного управління Пенсійного фонду України від 31.03.2008 року, також вказано, що протягом 2001-2007 років керівником підприємства був Миронюк М.Г., він отримував зарплату на підприємстві та сплачував страхові внески до Пенсійного фонду України.
Як вбачається із матеріалів справи та вказує позивач у поясненні від 06.02.2008 р., зміни щодо керівника ПП “Універсал» були внесені лише 13.12.2007 року і директором підприємства вказаний Близнюк А.С. Лише зміна керівника не може бути підставою для перегляду та визнання недійними договорів, укладених попереднім керівником від імені підприємства.
Виходячи із припису пункту 7.2. статуту, директор повинен бути призначений засновниками, а із протоколу від 08.02.2001 р. вбачається, що від засновників був лише Близнюк А.С., тобто, воля засновника Миронюка М.Г. у питанні призначення директора не виражена. Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 15.02.2008 року у справі № 22ц- 118/08 відмовлено Близнюку А.С. у позові про визнання виходу Миронюка М.Г. із числа засновників ПП “Універсал» таким, що відбувся. Тобто, Миронюк М.Г. є засновником підприємства.
Отже, наявність в ЄДР запису про те, що директором підприємства “Універсал» є Миронюк М.Г., аналіз доказів у справі в їх сукупності та неподання позивачем інших доказів, які спростовували б ці твердження відповідача, дає підстави стверджувати, що саме Миронюк М.Г. був директором підприємства на момент укладення оспорюваних договорів. З огляду на викладене, суд вважає правомірним підписання ним договору поворотної фінансової допомоги від 08.08.2005 року та договорів застави і іпотеки від 22.12.2005 року.
Суд зазначає, що рішення апеляційного суду Черкаської області від 14.02.2008 року у справі № 22ц-365 2008р., на яке посилається позивач, не може бути доказом нелегітимності Миронюка М.Г. як директора підприємства у серпні та грудні 2005 року, оскільки у вказаному рішенні апеляційний суд посилається на виписку з ЄДР від 13.12.2007 року як на документ, у якому вказується керівник підприємства “Універсал», але не дається оцінка легітимності директора, вказаного таким у попередніх довідках.
Проаналізувавши умови оспорюваних договорів поворотної фінансової допомоги, іпотеки, застави, суд приходить до висновку, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов для договорів вказаних видів. Відповідно до статті 207 ЦК України оспорювані договори підписані директором та скріплені печаткою підприємства. Договір іпотеки посвідчений нотаріально, як то вимагається Законом України “Про іпотеку». Така категорія договору як договір поворотної фінансової допомоги у чинному законодавстві прямо не встановлена, однак, наявність такого договору не суперечить чинному законодавству, оскільки сторони вільні у виборі угоди, предмета договору, у виборі контрагента за договором.
Судом встановлено факт дійсного перерахування відповідачем на рахунок позивача коштів в сумі 24 000 грн. та встановлено, що кошти на рахунок відповідача не поверталися, тобто, поворотна фінансова допомоги не повернута. Із платіжного доручення № 68 від 23.08.2005 року вбачається, що допомога була надана підприємству “Універсал» на ремонт покрівлі. Тобто, основне зобов'язання про повернення поворотної фінансової допомоги є дійсним, реальним зобов'язанням, тому і забезпечення його виконання (застава та іпотека майна) є дійним.
Доводи позивача про те, що оспорювані договори повинні були погоджуватися обома засновниками, суд вважає такими, що не відповідають положенням Статуту ПП “Універсал», оскільки така умова у статуті відсутня, в тому числі і в пункті 7.1. статуту, на який посилається позивач у справі. Суду не подано доказів того, що вказане у договорах застави та іпотеки майно є власністю Близнюка А.С. і було передане ним до статутного фонду підприємства і на яких умовах (оренди, позики чи інше). Оскільки інше не встановлено, тому, все майно підприємства, набуте ним у процесі господарської діяльності, є власністю підприємства -юридичної особи.
Суд прийшов до висновку, що оспорювані договори відповідають чинному на момент їх укладення законодавству.
25.04.2008 суд у позові відмовив.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду при розгляді апеляційної скарги ПП «Універсал»всебічно, повно та об'єктивно були розглянуті подані сторонами докази і 07.10.2008 суд дійшов до висновку про те, що рішення господарського суду Черкаської області від 25.04.2008 у справі № 02/215 про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог прийняте на підставі фактичних обставин справи, з правильним застосування норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Апеляційна скарга ПП «Універсал»залишена без задоволення, а рішення суду від 25.04.2008 залишено без змін.
Ст.35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
У позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом 10 діб.
СУДДЯ В.В.Єфіменко