Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" січня 2009 р. Справа № 46/88-08 (н.р. 37/222-07)
вх. № 2572/4-46 (н.р. 7652/4-37)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Походенко А.В., дов. від 21.03.2008 року, Бєлєвцова О.С., дов. від 14.02.2007 року відповідача - 1. Холодкова О.С., дов. № 01/1-108 від 12.01.2008 року, 2. Баскіна О.М., дов. № 1.3-02/41-54-36 від 28.10.2008 року прокурора - Бартош Р.Г., посвідчення № 197 від 29.09.2008 року
розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Золота нива 1", с. Забавне
до 1. Куп'янської митниці, м. Куп'янськ
2. Управління державного казначейства у Харківської області, м. Харків
за участю Прокуратури Харківської області
про стягнення 84441,90 грн.
Приватне підприємство "Золота нива 1" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Куп'янської митниці (перший відповідач) та Головного управління державного казначейства України у Харківській області (другий відповідач) про стягнення з відповідачів на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 84441,90 грн. та судових витрат у вигляді сплаченого державного мита в розмірі 844,42 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що порушення першим відповідачем строків митного оформлення товару, не здійснення процедури митного оформлення заявленого позивачем товару, необґрунтоване та безпідставне направлення запитів щодо проведення досліджень заявленого до митного оформлення позивачем товару першим відповідачем, незаконне підвищення митної вартості товару першим відповідачем та численна відмова у митному оформленні товару позивача, вчинене першим відповідачем у порушення вимог чинного законодавства України, призвели до майнової шкоди позивача. Позивач вважає, що внаслідок незаконних дій першого відповідача, пов'язаних з порушенням приписів митного законодавства України при митному оформленні товару позивачем не виконано умови договору постачання товару і сплачено контрагенту штрафні санкції, хоча позивач розраховував здійснити митне оформлення товару протягом доби, як відбувалося при попередньому митному оформлення такого самого товару позивача першим відповідачем і як передбачено ст.78 Митного кодексу України.
Представники позивача в судовому засіданні підтримують позовні вимоги в повному обсязі.
Представник першого відповідача у судовому засіданні заперечує проти задоволення позову у повному обсязі, оскільки вважає, що позивачем не доведено фактів, що дії відповідача є незаконними чи протиправними та не наведено доказів щодо безпідставного не здійснення митного оформлення товару позивача, не доведено наявності складу правопорушення і вини в діях Куп'янської митниці, про що також наголошував Вищий господарський суд України в своїй постанові від 20 лютого 2008 року по справі №37/222-07.
Представник другого відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, просить у задоволенні позову відмовити.
Прокурор у судовому засіданні проти позову заперечує.
У судовому засіданні 23 січня 2009 року було оголошено перерву до 26 січня 2009 року до 14 годин 30 хвилин з метою виготовлення повного тексту процесуального документа.
Суд, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши наявні докази, встановив наступне.
Відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 050207 від 05 лютого 2007 року, укладеного позивачем з Компанією "В & В" Agroservice GmbH", Приватне підприємство "Золота нива 1" ввозило на митну територію України в режимі "імпорт" комбайни зернозбиральні Саsе 2388 та здійснювало митне оформлення цих товарів в зоні митного контролю Куп'янської митниці.
За умовами цього контракту, згідно міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №0084279 від 23 березня 2007 року за Попереднім повідомленням №304000000/7/005622 від 26 березня 2007 року на адресу Приватного підприємства «Золота нива 1» в митному режимі «Імпорт» надійшов вантаж - бувший у використанні комбайн зернозбиральний Саsе 2388 1999р.в., з.н. 188850, згідно рахунку-фактури №R-103 від 14 лютого 2007 року вартістю 35000 євро.
26 березня 2007 року позивач уклав договір постачання №187 з приватним підприємством "Торгівельний Будинок Аркада" про поставку у строк до 01 квітня 2007 року товару - комбайну зернозбирального Саsе 2388, який імпортувався Приватним підприємством "Золота нива 1" у Компанії "В & В" Agroservice GmbH" згідно контракту №050207 від 05 лютого 2007 року.
29 березня 2007 року позивачем було здійснено оформлення і подання вантажної митної декларації №804000001/7/000395 до Куп'янської митниці та сплачено митних платежів: 496,56 грн.- митний збір та 49652,56 грн. - податок на додану вартість.
30 березня 2007 року першим відповідачем було направлено запит до Харківської служби з експертного забезпечення митних органів про проведення досліджень. Харківською службою з експертного забезпечення митних органів надано лист, який отримано першим відповідачем 13 квітня 2007 року, однак повної відповіді інформація, викладена в листі не містила і у зв'язку з цим Куп'янською митницею 17 квітня 2007 року було направлено запит до Харківської торгово-промислової палати.
Не отримавши відповіді на запит від Харківської торгово-промислової палати, 25 квітня 2007 року першим відповідачем було оформлено і видано позивачу Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №804000001/2007/000027 з посиланням не невірне заповнення графи 31 ВМД, а саме: невірно вказаний заводський номер комбайну та не вказано країну виробництва.
Як пояснив представник позивача заводський номер був зазначений у графі 31 ВМД, але не повністю, оскільки відомості зовнішньоекономічного контракту, додатків до нього, інвойсу та інших товаросупровідних документів не містили іншої інформації, а сумнівів в її достовірності у декларанта не було. Згідно документів, за якими декларувався товар, країну походження товару неможливо було встановити, то декларантом в графі 34 ВМД було зазначено "000".
Згідно пункту 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом ДМС України від 09 липня 1997 року №307 в графі 31 "Вантажні місця та опис товару" зазначаються точні дані про товар: країна виробника, номери моделей, типи, маркування, необхідні для його ідентифікації, в графі 34 "Код країни походження" ВМД визначено, якщо країна походження невідома, то в графі проставляється код "000". Зазначені вимоги Інструкції і були виконані декларантом позивача.
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №8104 від 28 листопада 2008 року, проведеною експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл. професора М.С.Бокаріуса підтверджується, що позивачем правильно було задекларовано дані про товар, оскільки невірне чи неповне зазначення у ВМД заводського номеру комбайну та країни виробництва у вигляді "000" не впливає на кодування товару відповідно до Закону України "Про митний тариф України".
Відповідно до статті 78 Митного кодексу України митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред'явлення товарів і транспортних засобів, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей.
Відповідно до преамбули Закону України “Про Митний тариф України» Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. В основу товарної класифікаційної схеми Митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено УКТЗЕД, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Відповідно до Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 (далі - Порядок № 1863), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України “Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. Згідно із статтею 312 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів УКТЗЕД. Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи відповідно до Порядку № 1863. Пунктом 12 зазначеного Порядку передбачено, що пояснення до УКТЗЕД затверджуються наказом Державної митної служби України.
У разі виникнення сумнівів щодо задекларованих у вантажних митних деклараціях характеристик товару, визначальних для його класифікації або у разі проведення лабораторних досліджень як обов'язкової форми контролю для товарів групи ризику для вирішення питання класифікації товару залучається митна лабораторія. З цією метою ініціюється відбір проб (зразків) товарів, який проводяться відповідно до Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 № 1862.
У зверненні до митної лабораторії має бути чітко визначено завдання досліджень, тобто, вказано, які відомості про товар (склад, процентне співвідношення інгредієнтів, фізичні та хімічні характеристики тощо) необхідно встановити або перевірити в процесі досліджень товару. При направленні запитів до митної лабораторії надається супровідна документація, передбачена пунктом 3.5 Порядку № 646. Відповідно до абзацу другого пункту 3.7 Порядку № 646 пропозиції митної лабораторії щодо класифікації товару не є визначальними для класифікації товару, а носять інформативний (довідковий характер).
Одним з основних принципів діяльності митних органів України, закріплений в статті 4 Митного кодексу України є принципи законності та оперативності. Згідно приписів статті 80 Митного кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобов'язаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним роз'ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, що не було виконано першим відповідачем.
У зв'язку з відмовою першим відповідачем у митному оформленні товару, 23 травня 2007 року позивачем було подано до Куп'янської митниці ВМД №804000001/7/000630. Першим відповідачем 23 травня 2007 року було ознайомлено директора позивача із запитом про надання додаткових документів для підтвердження інформації, викладеної у ВМД. Приватним підприємством "Золота нива 1" зазначені документи були надані позивачем митному органу 24 травня 2007 року. Першим відповідачем було видано позивачу картку відмови №804000000/2007/000033 згідно якої позивачеві рекомендовано визначити митну вартість товару згідно з довідкою №1 від 24 травня 2007 року Згідно Довідки №1 від 24 травня 2007 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) підвищено митну вартість із заявленої вартості 36818,38 євро до визначеної митним органом вартості 57563,88 євро.
Першим відповідачем не доведено суду і не обґрунтовано у зв'язку з чим перший відповідач дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару.
Згідно висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстприват" від 21 лютого 2007 року №169/02-07, який позивач надав першому відповідачу разом з товаросупровідними документами до вантажної митної декларації митна вартість зернозбирального комбайну 1999року випуску в комплекті з жаткою та рапсовим столом складає 464216,20 грн. без ПДВ, що дорівнює 35000 євро.
Як зазначено першим відповідачем у відзиві на позовну заяву підставою підвищення митної вартості та оформлення картки відмови від 24 травня 2007 року постав висновок спеціаліста Харківської торгово-промислової палати №Н1-454 від 20 квітня 2007 року, отриманий Куп'янською митницею 28 квітня 2007 року, згідно якого вартість зернозбирального комбайну в комплекті з додатковим обладнанням може складати 75000 у.о. Першим відповідачем не зазначено яка грошова одиниця товару приймається за умовну та не зазначено, що вартість саме бувшого у використанні комбайну зернозбирального може складати зазначену.
Статтею 265 Митного кодексу України визначено права та обов'язки митного органу під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, серед яких є право впевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Перший відповідач не скористався правом зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення. В довідці №1 від 24 травня 2007 року про визначення митної вартості товарів (здійснення митної оцінки) перший відповідач не зазначив норми права, на підставі якої визначено митну вартість.
Відповідно до пункту 14 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого постановою КМ України від 20 грудня 2006 року №1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі відомостей згідно із законодавством. Суду не надані докази відмови позивача від надання додаткових документів Куп'янській митниці. Відповідно до пункту 16 цього Порядку на підставі рішення митного органу про визначення митної вартості товарів зазначена вартість перераховується у гривні за офіційним курсом НБУ на день прийняття вантажної митної декларації для оформлення.
Тобто всупереч пункту 16 "Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", затвердженого постановою КМ України від 20 грудня 2006 року №1766 першим відповідачем не зазначено, за яким методом було визначено митну вартість в довідці про визначення митної вартості товару №1 від 24 травня 2007 року та не зроблено перерахування митної вартості у гривні, а зазначено євро.
Першим відповідачем не надано суду інформації щодо цін на ідентичні товари, що діють у провідних країнах імпортерах, які б обґрунтовували встановлену ним митну вартість товару та не доведено підстави визначення митної вартості товару згідно із статтею 273 Митного кодексу України - за резервним методом.
Суд враховує, що позивачем було здійснене митне оформлення ідентичного товару - комбайну зернозбирального за ВМД №804000001/7/000234 від 26 лютого 2007 року в строк, передбачений статтею 78 Митного кодексу України, тому зауваження першого відповідача щодо обґрунтованості виникнення сумніві у характеристиках задекларованого позивачем товару не приймаються судом до уваги.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
29 травня 2007 року позивачем була подана до митного оформлення ВМД №804000001/7/000653, яка була оформлена Куп'янською митницею в межах добового строку.
Згідно приписів пункту 2 статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
За частини 2 статті 45 Митного кодексу України перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до "Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2006 року №80, визначено документи, обов'язкові для подання: митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення, зовнішньоекономічний договір, рахунок, декларація митної вартості, облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів, документи, що визначають країну походження товарів, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, платіжні доручення про сплату податків і зборів, векселі та інші документи.
Пунктом 2 "Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації", затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року №314, встановлено перелік документів, що застосовуються при здійсненні митних процедур, а саме: документи, що підтверджують повноваження декларанта на декларування товарів, товаросупровідні документи, дозволи й сертифікати вповноважених державних органів, декларацію митної вартості та її електронну копію, документи, що підтверджують заявлені декларантом відомості про митну вартість товарів. Згідно п.п.25 пункту 2 цього Порядку ініціювання проведення митного огляду можливе, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються.
За пунктом 6.6. Порядку за наявності достатніх підстав, встановлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, встановленому законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано першому відповідачу всі необхідні та обов'язкові документи для здійснення митного оформлення товару - комбайну зернозбирального, передбачені законодавством України.
Відповідно до пункту 7 "Положення про вантажну митну декларацію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року №574 митний орган може відмовити у митному оформленні товарів виключно у випадках, передбачених законодавством України, після завершення процесу прийняття ВМД для оформлення.
Згідно частини 1 статті 363 Митного кодексу України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол. Оскільки протокол про порушення митних правил щодо позивача не складався Куп'янською митницею, це свідчить про додержання позивачем вимог митного законодавства України під час здійснення митного оформлення товару.
Суд вважає, що Куп'янською митницею всупереч статті 266 Митного кодексу України, статті 16 Закону України "Про єдиний митний тариф" видано позивачу картки відмови в прийнятті митної декларації від 25 квітня 2007 року №804000001/2007/000027 та від 24 травня 2007 року №804000000/2007/000033 та безпідставно визначено митну вартість товару згідно довідки №1 від 25 квітня 2007 року.
Пунктом 2.3 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13 жовтня 2003 року № 685 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2003 року за № 969/8290 (далі - Порядок № 685) зазначено, що неможливість перевірки обчислення митної вартості виникає у випадках: відсутності рахунку-фактури; відсутності інших документів, потрібних для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості; якщо буде доведено, що заявлені в рахунку-фактурі чи інших документах відомості не відповідають дійсності; якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість; якщо декларант відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей.
Будь-яких доказів означеного Куп'янською митницею суду не надано.
Відповідно до пункту 2.5 Порядку № 685 з метою правильного визначення митної вартості товарів та предметів, що переміщуються через митний кордон України посадові особи відділу проводять роботу зі збирання, аналізу, оброблення даних про вартість таких товарів з метою формування бази даних цінової інформації. Таким чином, факт заниження митної вартості товару може бути підтверджено витягом цінової інформації бази даних Державної митної служби України.
Порядок користування базою даних визначено постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1995 року № 1044 “Про заходи щодо забезпечення контролю за зовнішньоекономічною діяльністю та валютного контролю».
Відповідно до пункту 2.7 Порядку № 685 за відсутності в базі даних цінової інформації відомостей про вартість певного товару (предмета), на підставі яких визначається його митна вартість, можна поряд з іншими джерелами інформації, які використовуються митними органами, користуватись інформацією спеціалізованих експертних організацій, які мають відповідні повноваження та несуть відповідальність за підготовлені висновки згідно з чинним законодавством. Проте, висновки експертних організацій щодо вартості товарів застосовуються як допоміжний матеріал при визначенні митної вартості чи здійсненні митної оцінки. Тому експертна оцінка Харківської торгівельно-промислової палати неправомірно була застосована першим відповідачем як основний матеріал при визначенні митної вартості.
Внаслідок не здійснення митних процедур першим відповідачем та необґрунтованого підвищення митної вартості товару митним органом позивачу спричинено майнову шкоду у вигляді сплати митного збору першому відповідачу за зберігання товару "під митним контролем" в загальній сумі 8986,71 грн., про що свідчать дані наданих до матеріалів справи платіжних доручень, зазначених у ВМД № 804000001/7/000653 від 29 травня 2007 року.
У зв'язку із не здійсненням Куп'янською митницею митного оформлення товару позивача, останній не мав можливості належним чином виконати перед приватним підприємством "Торгівельний Будинок Аркада" зобов'язання за договором постачання №187 від 26 березня 2007 року. Внаслідок чого 14 травня 2007 року ПП "ТБ Аркада" пред'явило претензію позивачу про сплату неустойки за порушення умов договору постачання - строку постачання товару відповідно до умов договору та чинного законодавства України. Позивач визнав вимоги контрагента правомірними та обґрунтованими і згідно платіжного доручення №213 від 04 червня 2007 року сплатив на користь контрагента суму неустойки 75 455,19 грн.
Як встановлено господарським судом, позивачем було належним чином виконано приписи чинного в Україні митного та податкового законодавства щодо митного оформлення імпортованого товару, а перший відповідач припустився порушень статтей 4, 40, 78, 266 Митного кодексу України, статті 16 Закону України "Про єдиний митний тариф", що стало наслідком понесення позивачем майнової шкоди -сплати неустойки контрагенту за порушення строку постачання товару.
Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Згідно статті 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року №959 суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються принципом юридичної рівності і недискримінації.
Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За таких обставин та враховуючи доведеність факту складу правопорушення, передбаченого статтею 1166 Цивільного кодексу України, а саме протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) з боку посадових осіб митниці, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, у вигляді понесених збитків (додаткових витрат), суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі збитків у загальному розмірі 84441,90 грн.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 5 статті 19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю забороняється. За приписами статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між діями державного органу (першого відповідача) і збитками, заподіяними позивачу, є безпосередній причинний зв'язок, оскільки вище зазначені збитки позивача у розмірі 84441,90 грн. були неминучими та мають обов'язковий характер і причинний зв'язок між протиправною поведінкою (дією чи бездіяльністю) з боку посадових осіб першого відповідача щодо не здійснення митного оформлення товару позивача, підвищення митної вартості товару у порушення приписів Митного кодексу України. Дії Куп'янської митниці є винними та порушують законні права Приватного підприємства "Золота нива 1", тобто є протиправними і завдали позивачу майнову шкоду.
Стосовно складу правопорушення з боку першого відповідача необхідно зазначити, що протиправна поведінка Куп'янської митниці є очевидною та випливає із наданих до матеріалів справи документів. Відшкодування шкоди юридичною особою (митним органом), згідно з концепцією Цивільного кодексу України, не є відповідальністю, а є засобом захисту цивільних прав позивача.
Куп'янська митниця, в особі своїх службових осіб, вчинивши неправомірні дії, порушуючи принципи митного права, діючи безпідставно, всупереч вимогам митного законодавства України на тривалий час затримала митне оформлення товару, завдавши матеріальної шкоди позивачу, тобто слідує прямий зв'язок поміж протиправною поведінкою першого відповідача та шкодою, завданою позивачу. Якби Куп'янська митниця безпідставно не направляла двічі в різний час запити до Харківської ТПП та митної лабораторії, незаконно не відмовляла в митному оформленні товару позивача, не підвищувала митну вартість, а здійснювала митні процедури у встановлені законом терміни і способи, позивач би вчасно виконав договірні зобов'язання перед третіми особами та не зазнав би матеріальної шкоди.
Тому суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства "Золота нива 1" є обґрунтовані, доведені у відповідності до норм матеріального та процесуального права України і підлягають задоволенню. За таких обставин та враховуючи доведеність факту складу правопорушення, передбаченого статтею 1166 Цивільного кодексу України, а саме протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) з боку посадових осіб митниці, шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, у вигляді понесених збитків (додаткових витрат), суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі збитків у загальному розмірі 84441,90 грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 844,42 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 411 судові витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 гривень слід покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 4, 40, 78, Митного кодексу України, статтями 11, 16, 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, статтями 147, 225 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджетуУкраїни (одержувач коштів - ВДК м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в УДК у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) на користь приватного підприємства "Золота нива 1" (64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 33897138, розрахунковий рахунок 26007035575502 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) збитки у розмірі 84441,90 грн.
Стягнути з Куп'янської митниці (63700, Харківська область, м. Куп'янськ вул. Харківська, б.7, код ЄДРПОУ 22614085, розрахунковий рахунок 2603162 в ХОД АППБ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) на користь Приватного підприємства "Золота нива 1" (64333, Харківська область, Ізюмський район, с. Забавне, вул. Леніна, код ЄДРПОУ 33897138, розрахунковий рахунок 26007035575502 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) державне мито в розмірі 844,42 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 гривень.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 26.01.2009 року.
Суддя