"22" січня 2009 р. Справа № 2/278
За позовом ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ПП "Компанія Олвіз трейдінг"
до відповідача Рівненське обласне управління ВАТ "Державний Ощадний банк України"
про визнання недійсним договору застави обладнання від 10 травня 2001 року.
Суддя О.Г.Крейбух
Представники:
Від позивача : представник Чучалін В.І. довіреність № 1 від 24.11.08 р.
Від відповідача : представник нач. юр. відділу Пелих А.Б. довіреність від 21.03.08 р.
Від третьої особи: представник не з'явився
Позивач у липні 2002 року звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору застави обладнання від 10 травня 2001 року, укладеного між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр". Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладено головою правління ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" без належних повноважень, а, відтак, він є таким, що не відповідає вимогам закону.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Постановою Верховного Суду України від 30.09.2008р. скасовано постанову Вищого господарського суду України від 04.06.2008р. № 2/278, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2008р. і рішення господарського суду Рівненської області від 19.10.2007р., справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивачем додатково в обгрунтування позовних вимог подано річні баланси ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" та протоколи загальних зборів акціонерів товариства, якими були затверджено звіти голови Правління про роботу підприємства за 2001 рік.
В судовому засіданні 22 січня 2009 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує. Вважає, що на момент укладення договору застави від 10.05.2001р. керівник ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" мав усі повноваження для його підписання. Також відзначає, що позивачем були вчинені юридично значимі дії, що свідчать про схвалення в подальшому укладеного договору, а саме - здійснено оплату державного мита за нотаріальне посвідчення договору. За наведених обставин просить в позові відмовити.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
В судовому засіданні 15.01.2009 року оголошувалась перерва до 22.01.2009р. на 11:00 год. для надання можливості позивачу надати додаткові докази.
В судовому засіданні 22.01.2009 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 2/278 за згодою сторін.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд
10 травня 2001 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі Рівненського обласного управління та приватним підприємством "Компанія ОЛВІЗ трейдінг" було укладено договір кредитної лінії № 73 строком на шість місяців на суму 200000 грн. 00 коп.
10 травня 2001 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" та відкритим акціонерним товариством "Рокитнівський спецкар'єр" в якості забезпечення виконання зобов'язання приватного підприємства "Компанія ОЛВІЗ трейдінг" по поверненню позичкових коштів, що випливають із кредитного договору № 73 від 10.05.2001р., укладено договір застави обладнання /т.1, а.с.13-15/.
Відповідно до п.1.2 договору застави обладнання предметом застави є рухоме майно, обладнання, лінії по виробництву та сортуванню щебня, яка відноситься до участка № 3 згідно додатку, який є невід'ємною частиною даного договору.
У постанові Верховного Суду України від 30.09.2008р. № 2/278 зазначено, що судами не достатньо досліджено об'єм компетенції та повноваження голови правління позивача щодо питань пов'язаних з правом укладання угод від імені товариства.
Досліджуючи дане питання суд виходить з такого.
Договір застави обладнання ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" підписано головою правління товариства, діючого на підставі статуту.
Статтею 4 Закону України «Про господарські товариства»передбачено, зокрема, що акціонерне товариство створюється і діє на підставі установчого договору і статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Таким чином, Статут ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" є документом, який визначає індивідуально-правовий статус суб'єкта господарювання /т.1, а.с.16-31/.
Пунктом 8.2.1 Статуту визначено, що вищим органом товариства є загальні збори акціонерів товариства.
Правомочність загальних зборів акціонерів та прийнятих ними рішень, порядок та строки їх скликання визначаються відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту (п. 8.2.3).
Згідно з п.8.2.4 Статуту до компетенції вищого органу товариства відноситься, зокрема, погодження угод про заставу майна товариства.
Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, або їх представники, що мають більше як 60 % голосів (п.8.2.7).
Відповідно до п.8.4.5 Статуту ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" голова правління вправі без доручення здійснювати дії від імені товариства. Він уповноважений керувати поточними справами товариства і виконувати рішення вищого органу товариства та спостережної ради, представляти товариство в його відносинах з іншими юридичними особами, вести переговори та укладати угоди від імені товариства. Питання повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення голови правління визначається в контракті, що укладається між головою правління та вищим органом товариства.
Так, згідно з наказом № 125 від 1 жовтня 2000 року по ВАТ «Рокитнівський спецкар'єр» головою правління призначений Вівчар Ігор Іванович /т.2, а.с.135/.
Відповідно до п.4.1 контракту від 01 жовтня 2000 року, укладеного між головою правління Вівчаром І.І. та Вищим органом ВАТ «Рокитнівський спецкар'єр», голова правління має право, зокрема, укладати від імені товариства угоди про заставу та оренду рухомого та нерухомого майна лише після погодження на загальних зборах товариства /т.2, а.с.136-143/.
18 квітня 2001 року відбулися загальні збори засновників відкритого акціонерного товариства ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр", на яких були присутні 65% акціонерів і рішення яких оформлені протоколом № 4 /т.1, а.с.12/.
Рішенням загальних зборів від 18.04.2001р. постановлено:
1. Виступити майновим поручителем ПП "Компанія ОЛВІЗ трейдінг" при отриманні кредиту в Рівненському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України";
2. Надати в заставу майно, що є власністю ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" (лінію по виробництву та сортуванню щебня, яка відноситься до участка № 3, балансовою вартістю);
3. Дозволити голові правління від імені ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" підписати договір застави.
Тобто, із зазначеного протоколу загальних зборів: - не вбачається розмір кредиту, при отриманні якого в Рівненському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України" надано згоду виступити майновим поручителем ПП "Компанія ОЛВІЗ трейдінг"; - не вказано балансової вартості лінії по виробництву та сортуванню щебня, яка відноситься до участка № 3; - не конкретизовано у п.3 на підписання якого договору застави (забезпечення якого зобов'язання) надано дозвіл голові правління.
Разом з тим, відповідно до п.1.2 договору застави обладнання від 10.05.2001р. предметом застави є: рухоме майно, обладнання, лінії по виробництву та сортуванню щебня, яка відноситься до участка № 3 згідно додатку, який є невід'ємною частиною даного договору.
Таким чином, загальними зборами ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" від 18.04.2001р. не надавався дозвіл на передачу в заставу рухомого майна та обладанання, яке включене у предмет застави згідно з договором застави обладнання від 10.05.2001р. Окрім того, визначити в забезпечення якого кредиту надано дозвіл виступити майновим поручителем ПП "Компанія ОЛВІЗ трейдінг", поскільки вартість заставленого майна (1 000 000,00 грн.) значно перевищує розмір кредиту (200 000,00 грн.).
А тому, суд вважає, що голова правління ВАТ «Рокитнівський спецкар'єр»при укладенні договору застави обладнання від 10.05.2001р. діяв без належних повноважень на його укладення.
Окрім того, рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.06.2002 року у справі № 2-319/2002 р. визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" від 18.04.2001 року. При цьому судом встановлено, що на зборах були присутні 38,8 % акціонерів; повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів не друкувалося в пресі; не повідомлялися персонально про проведення зборів держателі іменних акцій, тощо. Зазначене рішення набрало законної сили /т.1, а.с.36-37/.
Відповідно до ч.4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Таким чином, рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" від 18.04.2001р. судом визнано недійсним, а тому договір застави обладнання від 10.05.2001 року є таким, що укладено головою правління без належних повноважень. Відтак, спірний договір не встановлює, не змінює і не припиняє цивільних прав і обов'язків.
Зважаючи, що правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (2004 р.) для вирішення спору необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу УРСР (в ред. 1963 р.).
За умовами ст. 4 ЦК УРСР цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Статтею 25 ЦК УРСР визначено, що юридична особа діє на підставі статуту (положення). Згідно ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про власність" (чинного на момент укладення спірного договору) акціонерне товариство є суб'єктом колективної власності. Частинами 2, 3 ст. 30 цього Закону встановлено, що право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, тощо). Окремі функції по господарському управлінню колективним майном може бути покладено вищими органами управління власника на створювані ним органи.
Пункт 8.2.4 Статуту ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" розмежовує компетенцію вищого органу товариства щодо понять затвердження угод та їх погодження. Зокрема, затверджуються угоди, укладені на суму, що не перевищує 20% статутного фонду товариства, а угоди про заставу погоджуються. Відтак, затверджуються укладені угоди, а погоджуються перед укладенням.
Згідно ст. 63 ЦК УРСР угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Згідно з п.9.2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" доказами такого схвалення можуть бути: відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).
Суд не приймає в якості доказу схвалення ВАТ «Рокитнівський спецкар'єр»договору застави обладнання від 10.05.2001р. оплату останнім державного мита за посвідчення договору застави, оскільки нотаріальне посвідчення є лише обов'язковою умовою для укладення даного договору і не засвідчує дій позивача, спрямованих на його виконання.
У постанові Верховного Суду України від 30.09.2008р. № 2/278 вказано, що передача майна у заставу є господарською діяльністю товариства, яка обліковується в бухгалтерському обліку підприємства, відображається в річних результатах діяльності і підлягає затвердженню загальними зборами акціонерів.
Суд вважає, що в подальшому не відбулося схвалення загальними зборами ВАТ «Рокитнівський спецкар'єр»договору застави обладнання від 10.05.2001р., виходячи з такого.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за № 893/4186, позабалансовий рахунок 05 «Гарантії та забезпечення надані»передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов'язань та платежів, так і зобов'язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки).
Облік забезпечення здійснюється за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковується вартість активів підприємства, які оформлено договорами застави (та за сумами, визначеними в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується.
Тобто договір застави обладнання від 10.05.2001р. повинен обліковуватись за вартістю 1 000 000,00 грн., яка визначена у п.1.2 даного договору.
У момент настання терміну виконання зобов'язань по кредитному договору, якщо такі зобов'язання не виконані, заставодавець фіксує суму заборгованості боржника, яку той не може сплатити по дебету рахунку 37 («Інша дебіторська заборгованість», що відображається в активі балансу у рядку 210 «Інша поточна заборгованість»), по кредиту рахунку 685 («Розрахунки із іншими кредиторами», що знаходить своє відображення у пасиві балансу у рядку 610 «Інші поточні зобов'язання»).
Погашення заборгованості заставодавцем шляхом передання майна, відображається по дебету рахунку 685 і кредиту рахунку 10 (основні засоби). У балансі це знаходить відображення у активі балансу шляхом зменшення суми основних засобів (рядки 030, 031, 032) і зменшенням у пасиві суми погашеної заборгованості у рядку 610 «Інші поточні зобов'язання»із списанням із позабалансового рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані».
Відповідно до статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фіннсову звітність в Україні»на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.
Згідно з Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.1999р. за № 396/3689, у балансі відображаються активи, зобов'язання та власний капітал підприємства у тисячах гривень без десяткових знаків.
Відтак, відображення у балансі ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" договору застави обладнання від 10.05.2001р. повинно здійснюватися у вигляді 1000000,00 грн. = 1 000 тис.грн.
Відповідно до рядку 610 балансу ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" станом на 1 січня 2002 року договору застави обладнання від 10.05.2001р. не відображено /т.3, а.с.25/.
Відповідно до рядку 610 балансу ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" станом на 1 січня 2003 року договору застави обладнання від 10.05.2001р. не відображено /т.3, а.с.26/.
Звіти про роботу ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" за 2001 рік, 2002 рік затверджені відповідно загальними зборами від 16.08.2002р., протокол № 6 та від 19.09.2003р., протокол № 7 /т.3, а.с.30-33/.
Таким чином, загальними зборами ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" від 16.08.2002р., протокол № 6 не відбулося погодження спірного договору застави обладнання від 10.05.2001р.
Враховуючи вищевикладене, договір застави обладнання ВАТ "Рокитнівський спецкар'єр" від 10.05.2001 року підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 48 ЦК УРСР.
Відповідно до ст.49 ГПК України на відповідача покладаються витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме державне мито за подання позовної заяви у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Керуючись статтями 49, 81-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати недійсним договір застави обладнання від 10 травня 2001 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Рокитнівський спецкар'єр" та відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України".
Стягнути з Рівненського обласного управління Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (вул. С.Петлюри, 16, м. Рівне, 33000, код ЭДРПОУ 09333401) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнівський спецкар'єр" (вул. Кірова, 10, смт.Рокитно, Рівненська область, 34200, код ЄДРПОУ 03443838) державне мито за подання позовної заяви у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. .
Видати наказ після набрання рішення законної сили відповідно до частини 3-4 статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
підписано "26" січня 2009 року
Помічник судді
Шандалюк О.М.