Справа №406/2992/2012
Провадження №2/173/265/2013
17 січня 2013 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого -судді Петрюк Т.М.
При секретарі -Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про розірвання шлюбу до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на наступне: 12.10.1991 року позивач вступила в зареєстрований шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований Районним відділом запису актів громадянського стану м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області. Актовий запис № 159.
В період шлюбу у них народився син -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В квітні 2011 року вони з відповідачем припинили шлюбні відносини та спільне проживання.
Причиною розпаду сімейних відносин стало те, що між сторонами постійно виникали скарки та суперечки із-за різності характерів. Крім того, відповідач зловживає спиртними напоями, після чого починає проявляти агресію по відношеню до позивачки, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просить розірвати шлюб, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. Після розірвання шлюбу бажає мати прізвище „ОСОБА_1".
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, на розірвання шлюбу згоден.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами: 12.10.1991 року позивач вступила в зареєстрований шлюб з відповідачем по справі, який був зареєстрований Районним відділом запису актів громадянського стану м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області. Актовий запис № 159.
В період шлюбу у них народився син -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що в квітні 2011 року вони з відповідачем припинили шлюбні відносини та спільне проживання.
Причиною розпаду сімейних відносин стало те, що між сторонами постійно виникали скарки та суперечки із-за різності характерів. Крім того, відповідач зловживає спиртними напоями, після чого починає проявляти агресію по відношеню до позивачки.
За таких обставин, суд вважає, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обгрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим, шлюб між ними потрібно розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу відповідно до прохання позивачки суд вважає за можливе присвоїти їй прізвище - „ОСОБА_1".
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суд вважає, що витрати пов»язані з реєстрацією розірвання шлюбу повинні бути покладені на відповідача, так як витрати на складання позовної заяви понесла позивачка.
На основі ст. 110 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 10,60,88,212. 213, 214, 215 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 12.10.1991 року Районним відділом запису актів громадянського стану м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області, актовий запис № 159 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 -розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачці присвоїти прізвище - „ОСОБА_1".
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави за реєстрацію розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану.
Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.
Головуючий