11.01.13
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем УКРАЇНИ
« 11 » січня 2013 року Справа № 5028/3/36/2012
За заявою Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вул. К. Каменєва, 8, а, м. Київ, 01014, в інтересах держави
в особі позивача: Міністерства оборони України, пр-т. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168,
до відповідача: Державного підприємства Науково - виробничий комплекс «Прогрес», вул. Носівський шлях, 29 м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,
Предмет спору: про стягнення 328 599,17 грн., штрафних санкцій.
Суддя Репех В.М.
Представники сторін :
від позивача: представник Мельник О.Г., довіреність № 220/26/д від 10.01.2013 року
від відповідача: адвокат - Аніщенко О.Г., довіреність № 232/7 від 10.01.2013 року
в судовому засіданні взяв участь прокурор: Дьомін М.В посвідчення № 013238 від 26.11.2012 року
Заступником Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави в особі позивача Міністерства оборони України, подано позов до господарського суду Чернігівської області про стягнення з Державного підприємства Науково - виробничий комплекс «Прогрес», 326 827,81 грн., штрафних санкцій за порушення строків виконання етапу 2 дослідно конструкторської роботи «Квітник-А».
Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням термінів виконання робіт 2 черги етапу 2 за додатковою угодою №4 до Державного договору від 19.05.1998 року №117558 щодо виконання дослідно конструкторської роботи «Квітник -А». Так за підрахунком позивача, відповідач порушив встановлений термін виконання робіт на 54 дні в зв'язку з чим останньому було нараховано штрафні санкції.
11.12.2012 року, до початку судового засідання позивачем через канцелярію суду було подано письмові уточнення до позовної заяви.
В судовому засіданні представник позивача просить суд розцінювати дані уточнення як заяву про збільшення позовних вимог та стягнути з відповідача 328 599,17 грн. штрафних санкцій.
В зв'язку з вищевикладеним позивач просить позовні вимоги задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Дана заява прийнята судом до розгляду.
Представник відповідача надав відзив на позов в якому проти позовних вимог заперечує.
Так, відповідач зазначає, що сторони досягли письмової домовленості про зміну термінів виконання робіт за етапом 2 до 30.04.2012 року, шляхом обміну листами, в яких зафіксована воля сторін, що не суперечить умовам Договору укладеного між сторонами.
Роботи відповідачем було виконано вчасно про що свідчить копія сповіщення № 2 від 04.04.2012 року про пред'явлення виробів на матеріально -технічне приймання.
Крім того, у період з 04.04.2012 року по 27.04.2012 року замовником було проведено матеріально -технічне приймання дослідного зразка.
Отже, з вищевикладеного слідує, що Відповідачем жодним чином не було порушено термінів виконання робіт в зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог просить відмовити.
11.12.2012 року, позивачем надані письмові пояснення в яких зазначає, що твердження відповідача, щодо погодження перенесення строків є безпідставним оскільки відповідно до п. 37 двостороннього Договору сторони погодили, що строки виконання робіт, або етапів можуть змінюватися за письмовою домовленістю сторін з оформленням погоджувального протоколу.
Листом № 247/4/1090 від 02.04.2012 року Міністерство оборони України повідомило своє рішення про застосування до Виконавця робіт тобто відповідача штрафних санкцій та встановлення нового терміну виконання етапу 2 до 30.04.2012 року. Однак між сторонами не було складено узгоджувального протоколу, а тому посилання відповідача на перенесення строків виконання робіт етапу 2 є безпідставним.
Крім того, позивач вказує на те що відповідно до умов Договору (п. 14,15) та Додаткової угоди № 2 (п.5), Додаткової угоди № 4 (п.2) Військове представництво №1285 є представником Замовника, яке перевіряє якість робіт, їх відповідність умовам ТУ, ГОСТів, Договору та видає відповідне посвідчення якості, однак не є стороною по Договору, що спростовує твердження відповідача про початок прийняття робіт в зв'язку з повідомленням останнього. Приймання робіт другої черги етапу 2 та етапу 2 в цілому було розпочато на підставі наказу директору Департаменту розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міноборони від 22.05.2012 року № 37.
Зазначений наказ було видано на підставі повідомлення Виконавця (Відповідача) про готовність до здачі 2 черги етапу 2 додаткової угоди № 4 , яке було отримано та зареєстровано у Департаменті 07 травня 2012 року. Акт приймання 2 черги етапу 2 та етапу 2 в цілому було підписано 24.05.2012 року.
11.01.2013 року представник позивача на виконання ухвали суду від 11.12.2012 року надав додаткові пояснення.
В поданих поясненнях ним зазначено, що відповідачем було не дотримано умов Договору, а саме пункту 14 де зазначено, що Виконавець зобов'язаний за 15 днів повідомити не лише представника замовника а й самого Замовника, що було зроблено значно пізніше та й призвело до порушення термінів.
Позивач також звертає увагу, що умовами Договору не визначено протягом якого терміну з моменту повідомлення Виконавцем (відповідачем) про виконання робіт має бути оформлений Акт приймання робіт.
Однак зазначає, що після отримання повідомлення Виконавця від 27.04.2012 року № 213/123 про готовність до здачі робіт, ними враховуючи строк необхідний для підготовки наказу (створення комісії), святкові та вихідні дні було досить оперативно створено наказ про прийняття робіт від 24.05.2012 року.
Відповідачем також, 11.01.2013 року, надані додаткові пояснення в яких він зазначив, що оскільки на підприємстві відповідача розміщується філія № 1285 Головного військового представництва Міністерства оборони України та подавши до вказаної філії сповіщення № 2 від 04.04.2012 року про пред'явлення виробів на матеріально технічне приймання (що є фактично повідомленням про готовність робіт за етапом і підтвердженням виконання відповідачем виконаних робіт) відповідач діяв в межах встановлених Договором та норм чинного законодавства.
А отже саме з дати сповіщення представника Міністерства оборони України була розпочата стадія приймання - здачі виконаних робіт (заходи щодо прийняття робіт визначаються самим Замовником (позивачем) і від Виконавця робіт не залежать).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив -
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян і держави в судах у випадках, передбачених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або з державою.
Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до частини другої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що державні інтереси є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до положень частини першої статті 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади.
Пред'явлення даного позову обумовлено захистом інтересів держави в особі її центрального органу виконавчої влади Міністерства оборони України.
19 травня 1998 року між Військовою частиною А-0117 Міністерства оборони України (Замовник) та НПК «Прогрес»Мінпромполітики України (Виконавець) було укладено Договір №117558 на виконання дослідно-конструкторської роботи, шифр «Квітник-А».
Розділом І договору встановлено, що Виконавець (відповідач) зобов'язується виконати та здати, а Замовник (позивач) прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу по темі "Квітник -А".
Повний обсяг роботи та виконання окремих її етапів визначаються в доданій до Договору відомості виконання, що складає невід'ємну частину даного Договору.
Відповідно до пункту 13 Договору датою виконання зобов'язань по окремим етапам є дата затвердження Замовником акта про приймання етапу ДКР, який є основним для завершення даного етапу.
Пунктами 14 - 15 Договору передбачено обов'язок виконавця повідомити в письмовій формі Замовника та представника замовника 1285-Ф ГПЗ за 15 днів про виконання робіт по кожному етапу передбаченому Договором. Приймання виконаних робіт проводиться в порядку передбаченому ГОСТом В15.203-79 і ТТЗ затвердженого командиром в/ч А-0117 від 15.12.1997 року.
Разом з тим, умовами Договору, (п. 37 р. 8) сторони погодили про можливість зміни термінів виконання робіт чи їх етапів за письмовою згодою сторін з оформленням погоджувального протоколу.
22.09.2008 року, між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до Договору від 19.05.1998 року №117558 (далі-додаткова угода №2).
Предметом даної угоди є зобов'язання Виконавця в додаток до основного Договору виконати і здати Замовнику, а останній зобов'язується прийняти і оплатити етапи 1, 2, 3 дослідно конструкторської роботи, шифр «Квітник-А».
Повний обсяг роботи, окремі її етапи та терміни виконання вказані у відомості виконання, що є невід'ємним додатком до додаткової угоди.
Пунктом 3 додаткової угоди №2 визначено, що термін виконання роботи або її етапів (підетапів), що визначені відомістю виконання можуть змінюватись за письмовою домовленістю Сторін з оформленням погоджувального протоколу. Пунктом 5 даної угоди також зазначено, що датою виконання обов'язків за додатковою угодою в цілому і за окремими етапами (підетапами) вважається дата затвердження акту про прийняття роботи (етапу, підетапу).
Пунктом 6 Додаткової угоди №2, зазначено, що порядок прийняття та здавання роботи визначається умовами основного Договору.
Крім того, сторонами в п.11 Додаткової угоди № 2 передбачено відповідальність сторін, так за порушення строків виконання етапу (підетапу) по даній додатковій угоді встановлених Відомістю виконання, Головний виконавець сплачує Генеральному Замовнику пеню в розміні 0,1% вартості виконаних робіт етапу (підетапу), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
За прострочення виконання робіт за даним Договором понад 30 днів з Головного Виконавця додатково стягується штраф в розмірі 7% вартості робіт етапу (підетапу), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання.
За додатковою угодою № 2 сторонами було підписано Відомість виконання дослідно -конструкторської роботи шифр «Квітник-А»до договору № 117558 від 19.05.1998 року якою визначено строки виконання етапів (підетапів) робіт.
Відповідно доданої відомості виконання 2 етапу робіт повинно було виконано в термін 01.04.2009 року -30.07.2009 року.
17.06.2011 року, між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №4 до Договору від 19.05.1998 року №117558 (далі-додаткова угода), якою передбачено внесення змін до відомості виконання дослідно -конструкторської роботи «Квітник -А»за додатковою угодою №2 від 22.09.2008 року до зазначеного Договору та викласти її в новій редакції.
Так Відомістю виконання дослідно -конструкторської роботи «Квітник -А»за додатковою угодою №4 до державного контракту (договору) від 19.05.1998 року № 117558 встановлено нові терміни виконання етапів (підетапів) робіт, а саме виконання 2 черги етапу 2 визначено до 31.03.2012 року.
Згідно зі статтею 892 Цивільного кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.
Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.
Виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати (частина перша статті 894 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 статті 897 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок виконавця за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт виконати роботи відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат у строк, встановлений договором.
Відповідно до частини першої статті 900 Цивільного кодексу України виконавець відповідає перед замовником за порушення договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Як вбачається з умов Договору сторони погодили можливість перенесення сторонами терміну виконання робіт (розділ 8 п.37.)
На виконання даних умов договору Відповідач (виконавець робіт) листом № 213/67 від 19.03.2012 року звернувся до Позивача (замовника робіт) Міністерства оборони України з пропозицією перенесення терміну виконання етапу № 2 ДКР «Квітник-А»з 31.03.2012 року до 31.05.2012 року.
Листом від 02.04.2012 року № 247/4/1090 замовник робіт повідомив виконавця про погодження ним нового терміну виконання робіт за етапом №2 із 31.03.2012 року по 30.04.2012 року, зазначивши про цьому про прийняте ним рішення про застосування до Виконавця робіт штрафних санкцій передбачених п.11 додаткової угоди №2 від 22.09.2008 року до Державного контракту (договору) № 117558 від 19.05.1998 року.
За загальним правилом господарський договір укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до вимог ст. 654 Цивільного кодексу України зміна Договору вчиняється в такій саме формі що й договір що змінюється якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Необхідність дотримання письмової форми обумовлена ст. 208 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України та ст. 181 Господарського кодексу України договір може бути укладений в письмовій формі не тільки шляхом складання єдиного документа, але і якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялись сторони.
Отже, заперечення позивача, щодо недосягнення згоди про перенесення термінів виконання робіт у зв'язку з відсутність оформленого погоджувального протоколу судом до уваги не приймаються в зв'язку з вищевикладеним.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України одними з основних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Проаналізувавши надані сторонами докази, суд доходить висновку, що застосування позивачем штрафних санкцій до відповідача разом з наданням згоди на продовження строку виходить за межі даної норми.
Враховуючи всі наведені вище обставини, суд доходить висновку, що відповідач правомірно дійшов висновку про продовження терміну виконання зобов'язання.
А твердження позивача про відсутність підстав, щодо встановлення нового терміну виконання робіт, з огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим.
Отже суд вважає, що сторони досягли спільної згоди, що до продовження терміну виконання робіт до 30.04.2012 року
Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та документів наданих сторонами в судовому засіданні позивачем свої зобов'язання належним чином не виконав порушивши термін виконання робіт.
Відповідно до п.14 розділу ІV Договору укладеного між сторонами Виконавець зобов'язаний повідомити замовника та представника замовника за 15 днів про готовність по кожному етапу.
На виконання умов Договору, Виконавцем 04.04.2012 року Сповіщенням №2 було повідомлено представника замовника про виконання робіт за Договором та пред'явлення виробів на матеріально -технічне зберігання.
Разом з тим Повідомлення про готовність до здачі другої черги етапу 2 додаткової угоди №4 до Договору № 117558 від 19.05.1998 року направлено Замовнику було повідомлено лише 27.04.2012 року листом за № 213/123.
22.05.2012 року, Директором Департаменту і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерство оборони України було видано наказ № 37 «Про призначення комісії з приймання етапу 2 дослідно -конструкторської роботи «Квітник -А».
Відповідно до 13 пункту 3 розділу Договору датою виконання зобов'язання за окремими етапами є дата затвердження Замовником акта про приймання етапу.
24.05.2012 року, було підписано акт приймання другої черги етапу 2 та етапу 2 в цілому дослідно -конструкторської роботи «Квітник -А».
Отже матеріалами справи підтверджується факт прострочення встановленого терміну виконання другої черги етапу 2, на 24 дні.
Відповідно до п. 11 Додаткової угоди від 22.09.2008 року № 2 до Договору від 19.05.1998 року № 117558 за порушення строків виконання етапу (підетапу) по додатковій угоді, встановлених Відомістю виконання, Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконання робіт етапу (підетапу) з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення виконання за договором понад 30 днів з Виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості робіт етапу (підетапу), з яких допущено прострочення.
На підставі зазначеного пункту Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 143 099,400 грн. та штраф в розміні 185 499,53 грн. за період з 01.04.2012 року по 24.05.2012 року.
Відповідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вбачається вимог законодавства та передбачено п. 11 додаткової угод № 2 до договору пеня нараховується від вартості виконаних робіт, а не з урахуванням орієнтованої ціни за договором.
Відтак, виходячи з вищевикладеного та враховуючи реальний період прострочення з 01.05.2012 року по 24.05.2012 року, а також фактичну вартість виконаних робіт пеня за прострочення виконання зобов'язання складає 63 257,00 грн.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Така можливість суду закріплена в пункті 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
До виключних слід віднести такі випадки, які є одиничними і не характерними (не типовими, не повторюваними) для аналогічних правовідносин чи для осіб, які здійснюють аналогічну діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником позивача в судовому засіданні (пояснення від 11.01.2013 року) перша черга етапу 2 виконана Виконавцем (відповідачем) своєчасно і до її виконання претензій немає. Що свідчить про добросовісність відповідача по відношенню до виконання умов Договору.
Разом з тим, листом від 20.07.2012 року позивач вказує, що на термін виконання робіт другої черги етапу 2 вплинуло відсутність фінансування з боку Замовника робіт (позивача у справі) хоча можливість надання Авансу у відповідності до п. 9 Додаткової угоди від 22.09.2008 року №2 до Державного контракту (договору) від 19.05.1998 року № 117558 у позивача існувала.
І лише завдяки наданій 24.01.2012 року позиці від Державного концерну «Укроборонпром»у розмірі 1 749 960 грн. відповідачу вдалося у квітні 2012 року повністю завершити роботи з виконання другої черги етапу 2 ДКР «Квітник -А».
Крім того, суд приймає до уваги твердження відповідача, щодо відсутності у нього можливості впливати на Замовника на стадії приймання виконаних робіт та якимось чином прискорити їх приймання.
Даної позиції дотримується і позивач вказавши у своєму поясненні, що умовами контракту не визначено протягом якого терміну з моменту повідомлення відповідачем про готовність до здачі виконаних робі має бути оформлений Акт приймання робіт.
В зв'язку із викладеним, враховуючи розумність, зважаючи на обставини конкретної справи, спираючись на внутрішнє переконання, а також беручи до уваги те, що позивач не надав суду жодних доказів в підтвердження понесених ним будь-яких збитків, суд визнав за можливе зменшити розмір штрафу до 25 925,00 грн. виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період з 01.05.2012 року по 24.05.2012 року.
Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 7% то суд відхиляє їх за безпідставністю, оскільки даний вид штрафу передбачено за прострочення виконання зобов'язань понад 30 днів в той час як відповідачем прострочено виконання на 24 дня.
Приймаючи до уваги вказані порушення, суд вважає, що вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 25 925,00грн.
Відповідно до ст. ст. 33, 34, Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення штрафних санкцій, та у зв'язку з цим відмовляє в їх задоволенні.
Відповідно до пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства Науково - виробничий комплекс «Прогрес», 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Носівський шлях 29, (р/р 2600001283608 у ВАТ «Державний експортно -імпортний банк України»м. Київ МФО 322313, код ЄДРПОУ 14307297) на користь Міністерства оборони України, 03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський,6 (р/р35223110003192 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код 00034022) 25 925,00 грн., пені за порушення строків виконання другої черги етапу 2 дослідно конструкторської роботи «Квітник-А».
3. Стягнути з Державного підприємства Науково - виробничий комплекс «Прогрес»16600, Чернігівська область, м. Ніжин вул. Носівський шлях 29, (р/р 2600001283608 у ВАТ «Державний експортно -імпортний банк України»м. Київ МФО 322313, код ЄДРПОУ 14307297) в доход Державного бюджету (отримувач -УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001, код ЄДРПОУ 38054398, рахунок -31217206783002, банк -ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код господарського суду Чернігівської області - 03500068) судовий збір в сумі 518,50 грн.
4. В іншій частині позову відмовити.
Повний текст рішення підписано: 16.01.2013 року
Суддя Репех В.М.