17 січня 2013 р.
Справа № 902/2/13-г(19)
за позовом:Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз Україна" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,1)
до:Фермерського господарства "Дружба-Л" (вул. Веселівка,1, с. Гопчиця, Погребищенський р-н., Вінницька обл., 22216)
про стягнення 13021,64 грн.
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.
Представники
позивача : Слюсар М. О.,
відповідача : Зволінський Ф. Ф.
Подано позов дочірньою компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до фермерського господарства "Дружба-Л" про стягнення 10276,03 грн. основної заборгованості; 771,01 грн. пені; 719,32 грн. 7% штрафу; 616,56 грн. інфляційних втрат; 638,72 грн. 3% річних.
Ухвалою суду від 03.01.2013 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 17.01.2013 року.
В судове засідання 17.01.2013 року з'явився представники обох сторін.
Представник позивача, позов підтримав в частині стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкції, оскільки відповідачем 09.01.2013 року було сплачено суму основного боргу в розмірі 10276,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням, яке наявне в матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що позов в частині суми основного боргу визнає в повному обсязі, а стосовно стягнення штрафних санкцій поклався на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ДП "Нафтогазмережі" реорганізовано. На виконання наказу Міністерства палива та енергетики України від 13 квітня 2010 року № 141/1 з 215.01.2011 року припинено діяльність ДП "Нафтогазмережі" шляхом його реорганізації-приєднання до дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Відповідно до змін внесених до п.1.2. статуту ДК "Газ України", компанія є правонаступником реорганізованого Дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".
Тому, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Нафтогазмережі"
01 грудня 2009 року між ДП "Нафтогазмережі" НАК "Нафтогаз України" в особі Вінницької філії ДП "Нафтогазмережі" та СФГ «Дружба» укладено договір № П-09-2 на постачання та транспортування природного газу
Умовами договору (п.1.1) сторони визначили, що постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2009 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.6. договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником споживачу у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу.
Відповідно до п. 3.7. договору акти приймання - передачі газу, що зазначені в п. 3.6 даного договору, уповноважені представники сторін складають 1 ( першого числа), наступного за звітним місяця. В актах зазначаються пункти даного договору, які не виконуються одною із сторін.
Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків за спожитий газ.
Відповідно до п.3.9 договору - у разі неоформлення або непідписання актів приймання-передачі газу подальша подачу газу споживачу припиняється..
01.12.2009 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору П-09-2 від 01.12.209 року, в якому зазначено:
Пункт 1.1. викласти в наступній редакції - постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2010 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ на умовах даного договору
В п.4.1 договору сторони погодили ціну газу, граничний розмір якої становить 2020,25 гривень за 1000 м. куб. без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2% 40,4050 грн.;
- тариф на постачання природного газу - 23,00 грн.;
- тариф на транспортування природного газу розподільчими мережами - 99,70 грн.;
- тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 22,30 грн.;
- податок на додану вартість - 20%.
До сплати за 1000 куб. м. природного газу 2205,6550 грн., крім того ПДВ - 441,1310 грн., всього з ПДВ - 2646,7860 грн.
Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою до виконання сторонами.
01.03.2010 року між сторонами було підписано додаткову угоду до договору № П-09-2 від 01.12.2009 року в якій зазначено наступні зміни:
Розділ 4 договору викласти в наступній редакції:
4.1. - тариф на транспортування 1000,0 куб.м. природного газу по газових мережах ДП «Нафтогазмережі» становить 144,24 грн. , в тому числі ПДВ 24,04 грн..
4.2 - загальна сума даного договору складається із сум вартості наданих послуг по транспортуванню газу в кожному місяці на протязі дії даного договору.
4.3. - сторони домовились, що тариф на транспортування, що вказаний в даному договорі, змінюється за рішенням уповноважених державних органів і є обов'язковими для сторін за даним договором з моменту введення їх в дію.
У випадку зміни тарифу чи порядку розрахунків за послуги по транспортуванню споживач на протязі 3 днів з моменту отримання додаткової угоди зобов'язаний повідомити підприємство про згоду з новим тарифом або новим порядком розрахунків. У разі незгоди споживача зі зміною тарифу та порядку розрахунків, а також у разі неотримання від споживача відповіді або додаткової угоди у зазначений вище термін. Підприємство припиняє транспортування природного газу.
Пункт 10.1. викладено в наступній редакції: « Даний договір діє в частині поставки природного газу з 01.12.2009 року до січня 31.01.2010 року, в частині транспортування природного газу з 01.12.2009 року до 31.12.2010 року, в частині проведення розрахунків за газ та послуги з постачання та транспортування - до їх повного здійснення.»
Дана додаткова угода набирає чинності з 01.03.2010 року та діє протягом строку дії договору на постачання та транспортування природного газу № П-09-2 від 01.12.2009 року.
Згідно п.5.1 основного договору споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100 % вартості газу, який запланований для поставки (згідно з п.2.1. Договору) та послуг по постачанню та транспортуванню.
Відповідно до п. 5.2. основного договору в разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним.
У випадку сплати споживачем суми, що перевищує вартість фактично спожитого місячного об'єму газу постачальник зараховує її як попередню оплату на наступний період (п.5.3 договору).
Виконуючи свої зобов'язання за договором позивач передав споживачу в грудні 2009 року, в січні - березні 2010 року природний газ, що підтверджується актами подачі-прийняття та реалізації газу за даний період.
На момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 10276,03 грн. Разом з тим відповідачем 09.01.2013 року було здійснено проплату суми основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням , яке наявне в матеріалах справи.
Проте, відповідач здійснив повний розрахунок з порушенням умов договору.
Тому останньому було нараховано 771,01 грн. пені; 719,32 грн. 7% штраф; 616,56 грн. інфляційних втрат; 638,72 грн. 3% річних.
Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Беручи до уваги зміст договору, укладеного між сторонами 01.01.2010 року та характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.
Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, що передбачено ст. 525 ЦК України.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Враховуючи те, що на день розгляду справи в суді відповідач надав суду докази погашення основного боргу в розмірі 10276,03 грн., суд дійшов висновку, що дана вимога підлягає припиненню.
У пункті п.4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основної заборгованості в сумі 10276,03 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 771,01 грн. пені; 719,32 грн. 7% штраф; 616,56 грн. інфляційних втрат; 638,72 грн. 3% річних.
Частиною 2 статті 217 ГК України передбачені такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено: "У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг)".
Пунктом 6.1 договору - у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ, послуги по постачанню та транспортуванню у строки, зазначені п.5.2. даного договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. За прострочення понад тридцять календарних днів окрім пені, додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від суми заборгованості. Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.
У пункті 9.6 даного договору сторони дійшли згоди, що строк позовної давності за цим договором щодо стягнення заборгованості за газ, послуги по транспортуванню та стягнення неустойки встановлюється тривалістю у десять років.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіряючи правомірність і правильність нарахування позивачем, пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що останні нараховано правильно та правомірно відповідно до договору та вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних заявлені правомірно. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 771,01 грн. пені; 719,32 грн. 7% штраф; 616,56 грн. інфляційних втрат; 638,72 грн. 3% річних. підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково. З відповідача слід стягнути 771,01 грн. пені; 719,32 грн. 7% штраф; 616,56 грн. інфляційних втрат; 638,72 грн. 3% річних
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до п.3 ч. 5 ст. 49 ГПК України.
При цьому в частині вимог, відносно яких провадження у справі припинено судовий збір повертається судом позивачу згідно приписів ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 4-3, 44, 49, 78, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з фермерського господарства "Дружба-Л" (вул. Веселівка,1, с. Гопчиця, Погребищенський р-н., Вінницька обл., 22216, код ЄДРПОУ 03731260 ) на користь дочірньої компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( вул. Шолуденка,1 м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827 ) 771,01 грн. пені; 719,32 грн. 7% штраф; 616,56 грн. інфляційних втрат; 638,72 грн. 3% річних; 339,36 грн. судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10276,03 грн.
4. Повернути дочірній компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( вул. Шолуденка,1 м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827 ) з Державного бюджету України 1270,14 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 1370 від 27 грудня 2012 року. Оригінал платіжного доручення № 1370 від 27 грудня 2012 року знаходиться в матеріалах справи № 902/2/13-г(19).
5. Дане рішення за підписом судді, скріплене гербовою печаткою суду, є підставою для повернення із Державного бюджету України дочірній компанії "Газ Україна" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ( вул. Шолуденка,1 м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 31301827 ) судового збору в розмірі 1270,14 грн.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 18 січня 2013 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи