Справа № 2а-375/11
Головуючий у 1-й інстанції: Кондратюк В.І.
Суддя-доповідач:Котік Т.С.
іменем України
"10" лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Малахової Н.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "19" січня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 19 січня 2010 року позов задоволено.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації провести донарахування та виплатити ОСОБА_3 щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), яку отримує на себе та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік", кожній, щомісяця.
Зобов'язано ДП „Словечанське лісове господарство" провести нарахування ОСОБА_3 доплати до заробітної плати (ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") за період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року в розмірі двох мінімальних заробітних плат, визначених Законом України „Про державний бюджет на 2010 рік", щомісяця та подати розрахункові документи до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації.
У апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду в Овруцькому районі Житомирської області просить рішення суду скасувати, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації не включаються до складу Державного бюджету України.
Вважаючи, що постанова суду прийнята з порушенням норм чинного законодавства, ДП "Словечанське лісове господарство" також звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову - про відмову в позові. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначив, що підприємство не є належним відповідачем у даній справі, оскільки кошти, які нараховуються відповідно до ст. 39 Закону є соціальною виплатою і не прирівнюються до заробітної плати, з якої необхідно проводити утримання та нарахування в різні бюджетні та позабюджетні фонди.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач та її донька ОСОБА_5 є особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Позивач та її донька отримують виплати згідно зі ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом. Крім того, позивач отримує виплати згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але також у меншому розмірі, ніж визначено Законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в такому розмірі:
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:
- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Дії вказаних норм були зупинені Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ч. 1 ст. 37, ст. 39 вищевказаного Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, отже позивач має право на отримання коштів передбачених ст.ст. 37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги з приводу того, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Положення частини 3 статті 28 вищезазначеного Закону не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Посилання ДП „Словечанське лісове господарство" на те, що підприємство не є належним відповідачем у даній справі, оскільки кошти, які нараховуються відповідно до ст. 39 Закону є соціальною виплатою і не прирівнюються до заробітної плати, з якої необхідно проводити утримання та нарахування в різні бюджетні та позабюджетні фонди, не заслуговує на увагу.
Згідно з п.п.5,6 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20.09.2005 р. №936, соціальні виплати за ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці, а тому підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності виступають в даних правовідносинах як суб'єкти владних повноважень на основі законодавства. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність за несвоєчасність подання розрахункових документів до уповноваженого органу та правильність призначення і нарахування компенсаційних виплат та допомоги певних видів. Уповноважений орган перевіряє, реєструє, обліковує розрахунки та подає органам Державного казначейства платіжні документи для здійснення відповідних видатків, що проводяться в установленому законодавством порядку.
На підставі вищевикладеного, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Овруцького районного суду Житомирської області від "19" січня 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 с.Листвин,Овруцький район, Житомирська область
3- відповідачу Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" вул.Сабурова, 13,с. Словечно,Овруцький район, Житомирська область
4 - Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації вул. Леніна,17,м. Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11106