"25" вересня 2012 р. справа № 2а-5489/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 30 вересня 2010 року.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01.01.2010 року по 24 вересня 2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо поновлення строку звернення до суду з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що про своє порушене право позивач мав відомості під час щомісячного отримання пенсії, то поважні причини пропуску звернення до суду за висновком суду апеляційної інстанції відсутні, тому суд першої інстанції безпідставно поновив позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
У зв'язку зі зверненням позивача до суду у вересні 2010 року суд апеляційної інстанції вважає за необхідне позовні вимоги позивача за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня
2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 28 лютого 2010 року - залишити без розгляду.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач відповідно до ч.4 ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" отримує підвищення до пенсії як дружина померлого учасника бойових дій - інваліда війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Тому, підстави для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відсутні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню.
При цьому 28 серпня 2012 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про закриття провадження у справі, у зв'язку зі смертю позивача, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, в якому зазначено дату смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що право на отримання підвищення до пенсії, як дитини війни, є особистим правом фізичної особи, а отже, дані правовідносини не допускають правонаступництва та припиняються у разі смерті фізичної особи, якій належить зазначене право.
Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження в адміністративній справі.
Керуючись п. 5 ст. 157, п. 4 ст. 198, ст. ст. 203, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді -задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 жовтня 2010 року - скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко